Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2/641/2044/2026 Справа № 641/1568/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Щепелевої Г.М.
секретар судового засідання - Масалова М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/1568/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
АТ «Таскомбанк» через систему «Електронний суд» звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором.
Послався на те, що 26.03.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «ТАСКОМБАНК» Заяву договір № 002/9788440-CK_SB про надання кредиту та 30.03.2021 року укладено Заяву договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9760196-SP. Відповідно до умов Кредитних договорів Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком платежів погашення кредиту. Відповідно до пунктів Кредитних договорів Позичальник прийняв на себе обов`язок повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цими Договорами та Додатковими договорами. Відповідно до умов Кредитних договорів у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків Позичальником, Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, Позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування. Згідно Кредитних договорів Відповідач підтверджує, що на момент укладання Заяв-Договорів попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту. Банк виконав свої зобов`язання за Кредитними договорами в повному обсязі. Згідно Кредитних договорів, кошти кредитів надаються Банком у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Клієнта Позивач зазначає, за Заявами договорами відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість: за заявою договором № 002/9788440-CK_SB про надання кредиту від 26.03.2021 року у розмірі 15774,11 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 9506,75 грн.; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 6267,36 грн. ; за Заявою договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9760196-SP від 30.03.2021 року у розмірі 57621,13 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 23888,77 грн.; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 33732,36 грн. Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду, відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість в загальному розмірі 73395,24 грн., а також сплачені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
20.05.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 25.03.2021 між АТ«Таскомбанк» та відповідачем було підписано заяву - анкету №246601 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Згідно із довідкою АТ «Таскомбанк» відповідач є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви №246601 з номером кредитного договору №002/9760196-SP від 30.03.2021 № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк».
25.03.2021 між АТ «Таскомбанк» та відповідачем було підписано заяву Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
Згідно із довідкою АТ «Таскомбанк» відповідач є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_3 , який відкритий до заяви з номером кредитного договору №002/9788440-SP від 326.03.2021 № картки НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Таскомбанк».
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 ст. 89 ЦПК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 904/1017/20).
На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем АТ «ТАСКОМБАНК» не надано доказів, які б підтверджували виникнення цивільно-правових відносин між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем, а саме: кредитних договорів № 002/9788440-СК_SB від 26.03.2023, 002/9760196-СК_SB від 30.03.2023та додатків до них.
До таких висновків суд дійшов дослідивши Заяви-договора на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «sportbank», згода та запевнення Клієнта до Договору, які не містять номеру договору, не зазначено, що він є кредитний, не вказані сума кредиту та інші умови кредитування.
Більш того, надана позивачем Заява-договір на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka» підтверджує, що саме відповідач ОСОБА_1 здійснив вклад до АТ «ТАСКОМБАНК», в зв`язку з чим і підписав Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проекту «izibank».
Позивачем не надані докази досягнення між сторонами згоди щодо умов, за яких кредитор зобов`язався видати кредитні кошти, а позичальник повернути гроші з нарахованими відсотками, лише містяться дати підписання 25.03.2021 року.
Позивач надав суду копії Виписок з особових рахунків по кредитному договору № 002/9788440-СК_SB, № 002/9760196-СК_SB, які жодним чином не підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів та рух коштів на його особовому рахунку.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнті є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій лише в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт виникнення певних цивільно-правових відносин. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, лише при наявності кредитного договору, а також з зазначенням операцій (транзакцій).
Надані позивачем інші докази, а саме: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 в електронній формі; довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб; довідки АТ «ТАСКОМБАНК» про наявність відкритих рахунків; повідомлення-вимоги АТ «ТАСКОМБАНК», як кожне окремо так і у своїй сукупності не містять відомості щодо основних умов кредитування та не підтверджують виникнення між позивачем та ОСОБА_1 саме кредитних відносин, які можливо встановити лише при наявності кредитних договорів № 002/9788440-СК_SB, № 002/9760196-СК_SB, на який посилається позивач.
Відповідно, факт виникнення цивільно-правових відносин, в рамках кредитних договорів, які вказані у позовній заяві, позивачем не підтверджений.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги, які стосуються заборгованості Відповідача за Кредитними Договорами №002/9788440-СК_SB, № 002/9760196-СК_SB від 25.03.2021, укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , необґрунтовано, скільки в матеріалах справи відсутні докази укладення таких кредитних договорів саме з відповідачем. За відсутності доказів укладення між сторонами спору згаданих кредитних договорів, а також погодження його істотних умов, суд позбавлений можливості встановити факт надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, тому суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.
Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, то сплачені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У позові акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева
Судове рішення № 136667665, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 20.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/1568/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: