Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/12319/25
Провадження № 1-кп/344/570/26
У Х В А Л А
20 травня 2026 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначив, що обвинувачений не в змозі сплатити заставу у визначеному судом розмірі. У зв`язку з цим просив змінити запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави. .
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого прокурором клопотання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
У відповідності до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтовано довів наявність ризиків, які свідчать про можливість того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 ухилятися від суду, п.3 незаконно впливати на свідків чи інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, п.4 іншим чином перешкоджати розгляду справи, а також п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави на строк до шістдесяти днів.
Разом з тим суд вважає, що з урахуванням обставин провадження та з огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, розмір застави слід зменшити до максимального розміру встановленого п.2 ч.5 ст.182 КПК України для вказаної категорії кримінальних правопорушень, що відповідатиме принципу пропорційності та засадам розумності, визначеним практикою Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст.183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою з визначенням застави продовжити до 18 липня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- прибувати за першим викликом до суду;
- не залишати без дозволу суду межі Івано-Франківської області;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_6
Судове рішення № 136666384, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/12319/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: