Рішення № 136666210, 11.05.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1961/25

2/195/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

11.05.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондус Л.А., при секретарі Дєєвої Ю.С. , за участю: за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Танько Б.О., представника відповідача Державної казначейської служби України Тараненко М.С. (в режимі ВКЗ), представника відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - Ковальової А.І. (в режимі ВКЗ), представника відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури - прокурора Скрипченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, -

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

15.12.2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства, прокуратури.

Позов обґрунтовано тим, що 25.12.2015 року прокуратурою Дніпропетровської області, як органом досудового розслідування до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №42015040000001047 за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.367 КК України.

08.04.2016 року постановою слідчого Томаківського відділення Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області змінено правову кваліфікацію у вищезазначеному кримінальному провадженні з ч.2 ст.367 КК України на ч.2 ст.191 КК України, та внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.366 КК України. У вказаному кримінальному провадженні 08.04.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України.

30.05.2016 року у кримінальному провадженні № 42015040000001047 прокурором затверджено обвинувальний акт за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України, та скеровано до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною ч. 1 ст. 366, та ч.2 ст.191 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень (справа №195/596/16-к).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2024 вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно перебувала під слідством та судом із 25.12.2015 по 13.11.2024 року, внаслідок чого їй завдано моральну шкоду, яка виразилась в душевних і психічних стражданнях у зв`язку з суттєвим погіршенням її становища, приниження її честі та гідності.

Короткий зміст відзивів на позов

05.01.2026 до суду надійшов відзив від представника відповідача Державної казначейської служби України, в якому зазначає, що Державна казначейська служба є неналежним відповідачем у зазначених правовідносинах, а отже, у позові слід відмовити. (а.с.98-102).

07.01.2026 до суду надійшов відзив від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в якому представник проти позову заперечує, вважає, що позивачка не надала жодних доказів спричинення їй моральних страждань діями органів досудового розслідування (а.с.133-136).

19.01.2026 до суду надійшов відзив від представника відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури в якому представник проти позову заперечує, вважає, що позивачка не надала жодних доказів спричинення їй моральних страждань, сума моральної шкоди значно завищена, безпідставна та невірно порахована (а.с.133-136).

Рух справи

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Аргументи учасників справи:

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні прохають позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури в судовому засіданні позов не визнав у задоволенні прохає відмовити.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області у судовому засіданні позов не визнала у задоволенні прохає відмовити.

Представник відповідача Державної казначейської служби України, у судовому засіданні позов не визнала у задоволенні прохає відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.12.2015 року прокуратурою Дніпропетровської області, як органом досудового розслідування до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №42015040000001047 за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.367 КК України.(а.с.31-32).

08.04.2016 року постановою слідчого Томаківського відділення Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області змінено правову кваліфікацію у вищезазначеному кримінальному провадженні з ч.2 ст.367 КК України на ч.2 ст.191 КК України, та внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.366 КК України. У вказаному кримінальному провадженні 08.04.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України(а.с.37-42).

30.05.2016 року у кримінальному провадженні № 42015040000001047 прокурором затверджено обвинувальний акт за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України, та скеровано до Томаківського районного суду Дніпропетровської області (а.с.43-46).

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною ч. 1 ст. 366, та ч.2 ст.191 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України за недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень (справа №195/596/16-к а.с.62-72).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2024 вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін (а.с.73-80).

Мотивувальна частина

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За правилами пункту 2 частини другої статті 1167 ЦК України якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно з частинами першою та другою статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Тлумачення наведеної норми закону свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеним законодавством, за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, що є мінімальним розміром, який відповідає правилам Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18), від 22 квітня 2019 року в справі № 236/893/17 (провадження № 14-4цс19).

У справі, яка є предметом розгляду, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала під слідством та судом з 08.04.2016 року (з дати повідомлення про підозру) по 13.11.2024 року (по дату постановлення ухвали Дніпровського апеляційного суду), тобто 103 місяці .

Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивачці безперечно заподіяно моральну шкоду, право на відшкодування якої вона набула на підставі виправдувального вироку Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2024 року, залишеного без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2024 року.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи неналежне поводження із нею завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Представником позивачки 29.04.2026 долучено до матеріалів справи Висновок експерта №24/03/26 за результатами проведення психологічної експертизи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до якого ситуація що досліджується призвела до стійких змін у індивідуально-психологічних особливостях ОСОБА_1 , спричинила суттєвий негативний вплив на емоційний стан, є психотравмувальною. ОСОБА_1 завдані страждання ( моральна шкода).

Даний висновок поданий з порушенням строків для долучення доказів у справі, та відповідно представники відповідачів заперечували проти долучення даного доказу до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що посилання представників відповідачів на порушення порядку подання письмових доказів та їх прийняття до справи, не свідчить про неналежність та недопустимість даних доказів.

Мінімальний розмір моральної шкоди у зв`язку з безпідставним перебуванням особи під слідством і судом повинен розраховуватися із розрахунку мінімальної заробітної на час ухвалення судового рішення, йдеться також у висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 04.08.2021 у справі №401/2949/19.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 8000 гривень. Виходячи з часу, протягом якого позивачка перебувала під слідством та судом з 08.04.2016 року по 13.11.2024 року , що становить 103 місяці, гарантований законодавством України мінімальний розмір шкоди становить 824000 грн. = (8000*103).

Визначаючи розмір морального відшкодування, суд враховує обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивачки протягом тривалого часу під слідством та судом, й, виходячи із засад розумності та справедливості, доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 824 000 грн., яка визначена з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, та конкретних обставин справи.

Визначаючи розмір моральної шкоди саме у такому розмірі, який не перевищує гарантований законодавством України мінімальний розмір шкоди станом на 2025 рік, суд, виходить з вимог виваженості та поміркованості, водночас, враховує характер і обсяг страждань, яких зазнала позивачка, можливість відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у її життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд зазначає, що вказаний розмір не є більшим, ніж достатній для розумного задоволення потреб позивачки як особи, що має право на відшкодування шкоди відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», та не призведе до його збагачення.

Керуючись статтями 4, 19, 258, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Дніпропетровської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 824 000 (вісімсот двадцять чотири тисячі) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури .

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Держава України в особі Державної казначейської служби України, 01601, м.Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, ЄДРПОУ 37567646.

Відповідач: Дніпропетровська обласна прокуратура, 49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, ЄДРПОУ 02909938.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, 49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20А Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 40108866.

Повний текст рішення складено 20.05.2026.

Суддя: Л. А. Кондус