Ухвала суду № 136665947, 18.05.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

18 травня 2026 року Справа № 926/3493/25

За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 503627,21 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Марущак Л.В.

Представники:

прокурор Маріуца Р.А.,

від позивача не з`явився,

від відповідача Савка О.Т.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", в якій просить суд:

- визнати недійсними, укладені між Боянською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія, додаткові угоди до Договору від 03.03.2021 № 21 про постачання електричної енергії споживачу, а саме: № 2 від 01.09.2021; № 3 від 08.09.2021; № 4 від 16.09.2021; № 6 від 05.01.2022; № 8 від 26.01.2022;

- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецька обласна енергопостачальна компанія на користь Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області кошти у сумі 503627,21 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх.№1249 від 30 березня 2026 року).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2025 року, справу №926/3493/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03 листопада 2025 року.

31 жовтня 2025 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направила до суду відзив на позовну заяву (вх. №4462), в якому просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно, 31 жовтня 2025 року представник відповідача через підсистему "Електронний суд" направила до суду клопотання (вх.№3687) про зупинення провадження у справі №926/3493/25 до завершення розгляду справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного суду.

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року зупинено провадження у справі № 926/3493/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 920/19/24. Постановлено після перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 920/19/24 учасникам справи у п`ятиденний строк повідомити суд про результат їх розгляду.

05 листопада 2025 року прокурор через підсистему Електронний суд направив до суду відповідь на відзив (вх. №4570).

09 лютого 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх. №508), у зв`язку з тим, що Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №920/19/24.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року постановлено: поновити провадження у справі з 04 березня 2026 року; підготовче засідання призначити на 04 березня 2026 року.

04 березня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направила до суду письмові пояснення (вх. №1006).

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року відкладено підготовче засідання на 23 березня 2026 року.

19 березня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направив до суду заперечення на пояснення відповідача (вх. №1268).

У судовому засіданні 23 березня 2026 року оголошено перерву до 01 квітня 2026 року.

30 березня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направив до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №1249).

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року заяву Чернівецької окружної прокуратури про зменшення розміру позовних вимог (вх.№1249 від 30 березня 2026 року) задоволено. Постановлено: подальший розгляду справи №926/3493/25 здійснювати з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 27 квітня 2026 року.

27 квітня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №926/3493/25 (вх. №1884), яку суд задовольнив.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкладено розгляд справи по суті на 18 травня 2026 року. Визнано явку представника позивача обов`язковою. Постановлено попередити позивача, що у разі неявки уповноваженого представника у судове засідання без поважних причин, до останнього судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

18 травня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження і зупинення провадження (вх. №2014) до завершення розгляду Конституційним судом України справи № 3-78/2026 (178/26).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що спір у цій справі безпосередньо пов`язаний із застосуванням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки суди попередніх інстанцій оцінювали правомірність зміни ціни за одиницю товару за договором про закупівлю електричної енергії, допустимі межі такої зміни, а також наслідки укладення додаткових угод у зв`язку з коливанням ціни на ринку.

Водночас, Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Підставою для відкриття конституційного провадження стала конституційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вх. № 16/178 від 06 квітня 2026 року). Суб`єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині 1 статті 8, частині 4 статті 13, частинам 1, 4 статті 41, частині 1 статті 42, пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.

Об`єктивна неможливість розгляду справи №926/3430/23 до завершення конституційного провадження полягає не у відсутності доказів, а в тому, що вирішення спору залежить від застосування норми права, конституційність якої вже є предметом перевірки Конституційного Суду України. Рішення Конституційного Суду України щодо пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» матиме безпосереднє значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки саме ця норма покладена в основу висновків судів попередніх інстанцій щодо допустимості зміни ціни за договором про закупівлю та правових наслідків укладення відповідних додаткових угод.

Позивач явку належного представника у судове засідання 18 травня 2026 року не забезпечив, письмові пояснення по суті спору до суду не подано, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду від 27 квітня 2026 року не виконав.

Представник відповідача у судовому засіданні 18 травня 2026 року підтримав подане клопотання, просив суд зупинити провадження у справі №926/3493/25 до завершення розгляду Конституційним судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор у судовому засіданні 18 травня 2026 року заперечив проти зупинення провадження у справі, оскільки спірна норма законодавства втратить чинність лише з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх конституційність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позицію учасників справи, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Перевіривши надану відповідачем інформацію, судом встановлено, що на офіційному сайті Конституційного Суду України повідомлено для публічного інформування, що Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, з урахуванням європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію "якості закону", зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання щодо відповідності Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також реалізує інші повноваження відповідно до Конституції України.

Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до резюме вх№16/178 від 06 квітня 2026 року суб`єкт права на конституційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" директора Товариства ОСОБА_1 - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, орган прокуратури, як підставу позову визначив, зокрема невідповідність додаткових угод пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищення встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження щодо збільшення вартості електричної енергії.

З урахуванням того, що при прийнятті Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026 (178/26) буде досліджуватись норма закону, яка становить основу заявленого позову, зважаючи на те, що задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням усіх основних засад господарського судочинства, з метою повноцінного дослідження правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, задля забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, сукупного встановлення всіх обставин справи з призми законності підвищення ціни кожним окремим додатковим правочином укладеним до основного з підвищенням ціни у вставлений ліміт 10-відсоткового обмеження на якій посилається відповідачем у справі, з урахуванням права бути кожній стороні спору бути почутим, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №926/3493/25 до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26).

Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд мотивується тим, що вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.

Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція у першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v.Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v.Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії)).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v.Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії)).

У той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v.Portugal (Комінгерсоль проти Португалії); Frydlender v.France (Фрайдлендер проти Франції) Sьrmeli v.Germany (Сюрмелі проти Німеччини)).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії); Papachelas v.Greece (Папахелас проти Греції)). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H.v.the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства)), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v.Poland [GC] (Гумен проти Польщі)). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v.San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино)).

Також відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з практикою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".

З урахуванням того, що конституційна скарга подана заявником під час розгляду справи №926/3493/25 по суті, задля забезпечення основних засад господарського судочинства, зважаючи на те, що рішення Конституційного Суду України може розкрити детальніше суть положення норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і встановити дійсну підставу для відмови/задоволення вказаних під час розгляду справи правових позицій учасників справи, беручи до уваги, необхідність вчинення процесуальних дій, які віднесенні до завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження.

Керуючись статтями 227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі (вх. №2014 від 18 травня 2026 року) - задовольнити.

2. Повернутися у справі № 926/3493/25 до стадії підготовчого провадження.

3. Зупинити провадження у справі № 926/3493/25 до закінчення розгляду та прийняття рішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26).

4. Після перегляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) учасникам справи повідомити суд про результат їх розгляду.

5. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний Суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 травня 2026 року.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК