Ухвала суду № 136665759, 19.05.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

19 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1542/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вх.№11812 від 18.05.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" Лисенка С.Ю. про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, с. Слобожанське, вул.Соборна, 20/1; код ЄДРПОУ: 41662195) до Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, сел. Кегичівка, вул. Волошина, 33; код ЄДРПОУ: 04396963) про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кегичівської селищної ради, в якій просить:

1. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00016 від 31 травня 2018 року, укладеного між ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА») та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00003 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00004 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00005 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га.

5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) право суборенди на умовах, визначених Договором суборенди землі №SA-SLBA-2018-00006 від 31 травня 2018 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 12.08.2021), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га.

6. Стягнути з Кегичівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 вирішено позовну заяву (вх.№1542/26 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" залишити без руху. Надати позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

18.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№11811 від 18.05.2026) разом з доказами сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 прийнято позовну заяву (вх.№1542/26 від 06.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" до Кегичівської селищної ради про визнання права суборенди земельних ділянок, що утворилися внаслідок поділу до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1542/26. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17 червня 2026 року.

В той же день, через кабінет Електронного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" Лисенка С.Ю. надійшла заява (вх.№11812 від 18.05.2026) про забезпечення позову, в якій просить суд:

1) Накласти арешт на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що належать на праві комунальної власності Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) та знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, з кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0116 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0117 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0118 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0119 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0120 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0121 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0122 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0123 (площею 17,3009 га), 6323184000:02:000:0341 (площею 17,9975 га), 6323184000:02:000:0342 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0343 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0344 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0221 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0222 (площею 15,9521 га), 6323184000:03:000:0223 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0224 (площею 7,3298 га), 6323155600:06:000:0413 (площею 1,6472 га), 6323155600:06:000:0414 (площею 20,0000 га), із забороною відчуження зазначених земельних ділянок (у тому числі шляхом передачі у власність, продажу, обміну, дарування, внесення до статутного капіталу), передачі їх в оренду, суборенду, емфітевзис, постійне користування, на праві сервітуту чи іншому речовому праві, передачі в заставу або іншого обтяження, а також із забороною їх поділу, об`єднання та зміни кадастрового номера;

2) Заборонити Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, у тому числі (але не виключно): про здійснення поділу та/або об`єднання земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про затвердження технічної документації із землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду, постійне користування, суборенду, емфітевзис, про виставлення на земельні торги (аукціон), про зміну конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера, про відчуження у будь-який інший спосіб, та вчиняти інші дії щодо розпорядження наступними земельними ділянками: 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0223, 6323155600:06:000:0414, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0224, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:03:000:0222, 6323155600:06:000:0413.

3) Заборонити державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:03:000:0222, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0223, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0224, 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414, у тому числі: реєстрацію речових прав власності, права оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування та інших речових прав за третіми особами, окрім ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195) та ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 39793886); реєстрацію обтяжень за іншими особами; внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру щодо площі, конфігурації, цільового призначення, складу угідь, меж та кадастрового номера; здійснення поділу або об`єднання зазначених земельних ділянок, за виключенням реєстраційних дій, що здійснюються на виконання рішення суду у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що у преамбулі рішень Кегичівської селищної ради ХСІІ сесії VIII скликання від 22.08.2025 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу прямо вказано, що поділ зроблено «з метою підготовки лотів до земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок». Таким чином, загроза передачі спірних земельних ділянок іншим особам не є гіпотетичною, вона прямо задекларована відповідачем у власних правових актах. У будь-який момент відповідач може: оголосити аукціон з продажу права оренди новостворених земельних ділянок; укласти за результатами аукціону договори оренди з третіми особами; здійснити державну реєстрацію прав оренди за третіми особами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім намірів передати ділянки в оренду через аукціон, Відповідач, маючи зареєстроване право комунальної власності на новостворені земельних ділянок, може у будь-який момент: здійснити подальший поділ або об`єднання земельних ділянок; надати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду; затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); передати земельні ділянки у власність, оренду, постійне користування, суборенду, емфітевзис чи інше речове право; змінити цільове призначення, склад угідь, конфігурацію, кадастровий номер; вчинити інші розпорядчі дії. Активні дії відповідача, спрямовані на підготовку землі до передачі третім особам, прямо створюють реальну загрозу ускладнення (унеможливлення) виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву (вх.№11812 від 18.05.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" Лисенка С.Ю. про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Підставами забезпечення позову є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід зазначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.

При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з цим суд наголошує, що заявником разом з поданою на розгляд суду заявою обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, відступлення для інших осіб.

При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не бути вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2006 між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області (правонаступником якої в частині повноважень розпорядника земель є Кегичівська селищна рада - Відповідач) та ВАТ «Насінневе» (надалі - ПрАТ «Насінневе») було укладено 15 договорів оренди землі, серед яких, договори щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6323184000:07:001:0100 (177,3009 га), 6323184000:07:002:0236 (77,9975 га), 6323184000:07:003:0130 (35,9521 га), 6323184000:07:003:0131 (27,3298 га), 6323155600:06:001:0338 (21,6472 га) (далі - Договори оренди землі від 24.11.2006). Додатковими угодами від 21.06.2011 та від 12.08.2021 строк дії Договорів оренди землі продовжено до 21.02.2032.

У результаті проведення прилюдних торгів право оренди за Договорами оренди землі від 24.11.2006 у грудні 2022 року було набуто позивачем. Право оренди позивача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

31.05.2018 між тодішнім орендарем - ПАТ «Насінневе» (правонаступником якого є Третя особа) та позивачем ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ- АГРО» було укладено договори суборенди землі №№SA-SLBA-2018-00003, SA-SLBA-2018-00004, SA-SLBA-2018-00005, SA-SLBA-2018-00006, SA-SLBA-2018-00016 щодо вищезазначених земельних ділянок (далі - Договори суборенди землі від 31.05.2018).

Додатковими угодами від 12.08.2021 строк дії Договорів суборенди землі продовжено до 21.02.2032.

В подальшому, Кегичівська селищна рада рішеннями ХСІІ сесії VІІІ скликання від 22.08.2025 затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначених земельних ділянок та сформувала з них 19 (дев`ятнадцять) нових земельних ділянок з новими кадастровими номерами:

- замість ділянки 6323184000:07:001:0100, нові дев`ять земельних ділянок: 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117,

6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0120,

6323184000:01:000:0121, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:01:000:0123;

- замість ділянки 6323184000:07:002:0236, нові чотири ділянки: 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:02:000:0343,

6323184000:02:000:0344;

- замість ділянки 6323184000:07:003:0130, нові дві ділянки: 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0222;

- замість ділянки 6323184000:07:003:0131 нові дві ділянки: 6323184000:03:000:0223, 6323184000:03:000:0224;

- замість ділянки 6323155600:06:001:0338 нові 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414.

У преамбулі кожного з рішень про затвердження технічної документації Кегичівська селищна рада зазначила мету проведення поділу земельних ділянок, зокрема: «з метою формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань, а також підготовки лотів до земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок».

Однак, у поданій заявником на розгляд суду заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності невиконання відповідачем рішення суду. Доказі того, що Кегичівська селищна рада має на меті провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди спірних земельних ділянок саме у строк до закінчення дії договорів оренди та суборенди заявник не надав.

Водночас, заявником не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від виконання рішення у разі задоволення позову.

В свою чергу суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статтею 14 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України), про що йдеться в положеннях частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України та постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17.

В даному випадку, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.

Разом з цим, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч.ч.1, 4 ст.41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

З урахуванням викладеного, забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 по справі №911/1530/19.

В свою чергу вжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, заборони власнику - Кегичівській селищній раді вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження таким земельними ділянками та заборони державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок не відповідає дотриманню балансу інтересів обох сторін, зокрема відповідача, та обмежує його право у користуванні та розпорядженні належному йому на праві власності майном.

Більш того, заявлені представником позивача заходи забезпечення позову про накладення арешту на земельні ділянки та заборону розпорядження такими земельними ділянками не є співмірними із заявленими позивачем вимогами про визнання права суборенди.

З урахуванням вище зазначеного, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави та заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої представником позивача заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд наголошує, що у разі задоволення позову, виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано повторно, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись з такою заявою до господарського суду.

Оскільки судом в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, судові витрати покладаються на заявника в повному обсязі.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви (вх.№11812 від 18.05.2026) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" Лисенка С.Ю. про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.254-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 19.05.2026.

СуддяТ.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.