Рішення № 136665607, 18.05.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/398/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30А, офіс, 23, код ЄДРПОУ 42827548)

до відповідача Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844)

про стягнення 1 700 000 грн. 00 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: адвокат Касіяненко І.В.

від відповідача: Голуб В.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (далі по тексту Позивач, ТОВ "СК Енерджі Груп") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" (далі по тексту Відповідач, КП "Рівнеелектроавтотранс") в якому, посилаючись на порушення умов Договору №268 про закупівлю електричної енергії від 20.12.2024, просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 1 700 000 грн. 00 коп..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" у 5 денний строк з дня отримання даної ухвали надати суду докази сплати судового збору в розмірі 25 500 грн. 00 коп..

09.04.2026 року через систему Електронний суд представником позивача подано докази сплати судового збору в розмірі 25 500 грн. 00 коп..

Ухвалою суду від 14.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

29.04.2026 року через систему Електронний суд Відповідачем подано відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги у розмірі 1 300 000 грн. 00 коп.. До відзиву додано платіжні інструкції про сплату боргу: №781 від 16.04.2026 року на суму 100 000,00 грн.; №816 від 20.04.2026 року на суму 300 000,00 грн.. Просить повернути Позивачу надмірно сплачений судовий збір.

04.05.2026 року через систему Електронний суд Відповідачем подано додаткові пояснення у справі та платіжну інструкцію про сплату боргу №893 від 01.05.2026 року про сплату боргу в сумі 100 000 грн. 00 коп..

Ухвалою суду від 04.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представник позивача зазначив, що станом на 04.05.2026 заборгованість відповідача становить 1 200 000 грн. 00 коп. та просив стягнути її на підставі, викладеного в позовній заяві. Натомість представник відповідача визнав позовні вимоги у сумі 1 200 000 грн. 00 коп. та зазначив, що вже сплатив позивачу 500 000 грн. 00 коп..

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), згідно з постановою № 625 від 28 червня 2022 року.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

20.12.2024 між Комунальним підприємством "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради, як Споживачем та ТОВ "СК Енерджі Груп" був укладений договір № 268 про закупівлю електричної енергії (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає (постачає) електричну енергію (далі - товар або електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.4 Договору визначено прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії: 7 651 407,00 кВт/год..

Початком строку (періоду) постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є Додатком № 1 до цього Договору. Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію строком до 31.12.2025 (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору місце поставки (об`єкти): відповідно до Заяви-приєднання до Договору (Додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, зазначеною в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у Актах приймання- передачі та Рахунках.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди № 2 до Договору визначено, що фактична ціна за одиницю Товару (кВт/год) (складові ціни в формулі вказуються без ПДВ) розраховується за формулою:

Цф=((Цсз+Тпер+V) х Wб х Р)/ Wб, де:

Цф - фактична ціна за одиницю електричної енергії (грн/кВт.год);

Цсз - середньозважена ціна на ринку «на добу на перед» за розрахунковий період, що формується оператором ринку та публікується на його офіційному вебсайті без ПДВ (грн/кВт.год);

Тпер - тариф на послуги з передачі енергії електричної енергії затверджений НКРЕКП, яки діє для відповідного розрахункового періоду без ПДВ (грн/кВт.год);

Wб - фактичний обсяг споживання електричної енергії по об`єкту (об`єктам) Споживача групи Б за розрахунковий період, (грн/кВт.год);

V - розмір торгівельної надбавки/знижки Постачальника, щo визначений під час підписання Договору і становить - 0,035295 грн., (не змінюється протягом строку дії Договору).

Р - математичне вираження ставки податку на додану вартість (наприклад, ПДВ - 20% дорівнює 1,2), яке вказується залежно від системи оподаткування Постачальника.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Згідно п. 4.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Відповідно до п. 5.7 Договору оплата електроенергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання на підставі Рахунку та Акту приймання-передачі. Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, на підставі Акту та виставленого Постачальником рахунку, у строк, що не перевищує 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі, але в будь-якому випадку не пізніше 20 (двадцяти календарних днів після закінчення розрахункового періоду.

Акт приймання-передачі складається, підписується Постачальником та надається для підпису Споживачу не пізніше 10-го (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач розглядає та підписує Акт протягом 5-ти робочих днів або в цей же строк направляє Постачальнику мотивовану відмову від його підписання. Датою підписання Акту приймання-передачі є дата проставлення останнього підпису однієї із сторони Договору, п. 5.6 Договору.

Пунктом 14.3 Договору визначено, що будь-які документи: додатки, додаткові угоди до Договору, акти, рахунки, листи, повідомлення, попередження, звернення, претензії, вимоги, скарги, відповіді на такі листи, а також інші документи, що стосуються виконання умов цього Договору, вважаються направленими Стороні належним чином, зокрема, але не виключно на електронну адресу Сторони за адресою: постачальник: office@skenerqy.com.ua споживач: kpreat@ukr.net.

На виконання п. 5.6 Договору, Постачальником було сформовано та направлено Споживачу засобами електронної пошти та засобами поштового зв`язку «Нова Пошта»:

рахунок на оплату № 6457 від 30 листопада 2025 року на суму 4 860 523,21 грн;

акт приймання-передачі електричної енергії № 5436 від 30 листопада 2025 року за листопад 2025 на суму 4 860 523,21 грн.

ТОВ "СК Енерджі Груп" свої зобов`язання за Договором виконало належним чином.

Проте, станом дату подання позовної заяви Споживачем рахунок 6457, акт приймання-передачі електричної енергії № 5436 в повному обсязі не оплачений, сума боргу становила 1 700 000,00 грн..

В той же час після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями про сплату боргу: №781 від 16.04.2026 року на суму 100 000,00 грн.; №816 від 20.04.2026 року на суму 300 000,00 грн.; №893 від 01.05.2026 року в сумі 100 000 грн. 00 коп..

Відповідно до підпункту 6.2.1 Договору Споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Однак, споживачем не виконано належним чином свої зобов`язання за Договором, чим порушено вимоги пункту 5.7 та підпункту 6.2.1 Договору.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 р. (надалі - ПРРЕЕ).

Згідно п.п. 4.3., 4.12., 10 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у т.ч. щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" ПрАТ "Рівнеобленерго" є оператором системи розподілу на території Рівненської області та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 13 листопада 2018 р. № 1413.

Отже, ПрАТ "Рівнеобленерго", як оператор системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії на території Рівненської області.

Відтак, обсяг поставленої електричної енергії Постачальником та обсяги спожитої Споживачем електричної енергії в листопаді 2025 року підтверджується даними ПрАТ "Рівнеобленерго", які додані позивачем до позовної заяви.

Пунктом 5.13 Договору сторони визначили, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату неустойки (пені) відповідно до умов цього Договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.9.1 Договору).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші праочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 ЦК України.

Приписами ч. 1 ст. 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на день ухвалення вказаного рішення зобов`язання Відповідача щодо оплати спожитої електричної енергії на суму 1 200 000 грн. 00 грн. є невиконаним.

В той же час суд зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями про сплату боргу: №781 від 16.04.2026 року на суму 100 000,00 грн.; №816 від 20.04.2026 року на суму 300 000,00 грн.; №893 від 01.05.2026 року в сумі 100 000 грн. 00 коп..

Відтак провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500 000 грн. 00 коп. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевказане, та те, що позивач довів належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем Договору №268 від 20.12.2024 про закупівлю електричної енергії, а відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, в якому витрати, пов`язані із сплатою судового збору склали 25 500,00 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.).

Позивачем були надані до суду докази сплати судового збору (платіжна інструкція №154667 від 08.04.2026) у вище зазначеному розмірі, однак він більший ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», про що свідчить наступне.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн..

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовна заява подана в електронній формі, розмір судового збору має бути розрахований наступним чином:

Сума позову: 1 700 000,00 грн.

Ставка: 1,5% = 0,015

Коефіцієнт: 0,8

Судовий збір = 1 700 000,00 х 0,015 х 0,8 = 20 400,00 грн..

Отже, розмір судового збору становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп..

Повернення переплаченої суми судового збору унормовано частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір", а тому не може бути покладене на Відповідача.

Відтак переплачена сума судового збору у розмірі 5100 грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу.

Крім того, на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу судовий збір від суми позову, провадження стосовно якої закрито, а саме у розмірі 6000 грн. 00 коп..

На підставі статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В той же час на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на відповідача. Керуючись статтями 129, 130, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) заборгованості у сумі 500 000 грн. 00 коп..

3. Стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30А, офіс, 23, код ЄДРПОУ 42827548) заборгованість у сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн.. 00 коп. та судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп..

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 30А, офіс, 23, код ЄДРПОУ 42827548) з Державного бюджету України 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого по платіжній інструкції №154667 від 08.04.2026 року.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 19 травня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.