Рішення № 136665116, 20.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2026Справа № 910/2417/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (Україна, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96; ідентифікаційний код: 35417298)

про стягнення 8 514,40 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (далі - відповідач) про стягнення 8514,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

26.03.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 26.03.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

03.04.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 03.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 о 12 год. 55 хв. по пр-ту Петра Григоренка, 14 у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Ford Fiesta Comfort", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15.01.2024 у справі № 641/7902/23 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Ford Fiesta Comfort", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 17.07.2023 №28-0197-00481 (далі - Договір).

Власник автомобіля "Ford Fiesta Comfort", реєстраційний номер НОМЕР_2 - ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернувся до позивача із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ОСКА-229.

Згідно з наявним у матеріалах справи рахунком №718 від 29.11.2023 ремонтної організації (ФОП Девятих Павло Володимирович), вартість ремонтних робіт автомобіля "Ford Fiesta Comfort", реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 52 613,00 грн.

На підставі Страхового акту № ОСКА-229 від 20.12.2023, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 51 463,00 грн, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в зазначеному розмірі, яке було перераховано на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції № 100996 від 20.12.2023 на суму 51463,00 грн. Розмір страхового відшкодування було зменшено на суму франшизи (0,5%).

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована відповідачем на підставі полісу ЦПВВНТЗ №АР6838997, позивач звернувся до відповідача із Заявою на виплату страхового відшкодування №50096 від 27.12.2023.

Відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 22704,91 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2024. Вказаний розмір страхового відшкодування був визначений відповідачем відповідно до Висновку (Консультації) №10-D/14/57 від 15.01.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного суб`єктом оціночної діяльності Видутою Д.Ю., яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає 42948,60 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 25164,59 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ складає 22704,91 грн; значення коефіцієнта фізичного зносу: 0.6053.

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 у справі №641/7459/24 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" страхове відшкодування у розмірі 20243,69 грн.

З огляду на те, що відповідач обов`язок зі сплати страхового відшкодування виконав частково, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 8 514,40 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Суд встановив факт виконання позивачем умов Договору та виплати, на підставі Заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ОСКА-229, Страхового акту № № ОСКА-229 від 20.12.2023 та рахунку №718 від 29.11.2023, своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 51 463,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняється, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Централізованої бази даних М(Т)СБУ цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ""Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР6838997, відтак особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, підлягають застосуванню спеціальні норми закону, а саме п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Наведеними нормами закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частина 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Суд враховує наданий відповідачем Висновок (Консультацію) №10-D/14/57 від 15.01.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності Видутою Д.Ю., як належний та допустимий доказ, що підтверджує значення коефіцієнта фізичного зносу: 0.6053.

Водночас суд не вбачає підстав для застосування висновку суб`єкта оціночної діяльності для визначення розміру страхового відшкодування, оскільки відшкодуванню підлягають саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Позивачем, в свою чергу, належними доказами підтверджено розмір витрат на відновлювальний ремонт, а також факт перерахування грошових коштів на рахунок ремонтної організації.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеною вартість відновлювального ремонту в розмірі 51 463,00 грн.

Застосовуючи визначений суб`єктом оціночної діяльності коефіцієнт фізичного зносу 0,6053, суд дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування, який зобов`язаний сплатити відповідач відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", складає 31 150,55 грн.

Для отримання страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування потерпілий повинен подати страховику за договором обов`язкового страхування заяву на виплату страхового відшкодування у порядку, передбаченому п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

При цьому, враховуючи положення пунктів 36.1, 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик зобов`язаний не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Станом на поточну дату передбачений п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк на прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, з огляду на направлення позивачем відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування №50096 від 27.12.2023, сплив, втім відповідачем було здійснено виплату лише в розмірі 22 704,91 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в межах заявлених позовних вимог у розмірі 8514,40 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 231, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96; ідентифікаційний код: 35417298) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (Україна, 03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування в розмірі 8514 (вісім тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.05.2026.

Суддя О.В. Нечай