Рішення № 136664811, 19.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/15118/25

2/212/1995/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Яненко О.Ю., за участі представника відповідача адвоката Зарівної С.В., розглянувши відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» (далі ТОВ «Житлокомцентр», позивач) звернулися з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачі), в якому просили стягнути з останніх заборгованість за послуги з управління/утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2022 року по 10.01.2023 року у розмірі 367,02 гривень, 3% річних у розмірі 21,12 гривень, втрат від інфляції у розмірі 75,80 гривень, за період з 11.01.2023 року по 30.11.2025 року у розмірі 12 278,10 гривень, 3% річних у розмірі 402,46 гривень та втрат від інфляції у розмірі 1 351,92 гривень, що разом становить загальну заборгованість у розмірі 14 496,42 гривень, вказану суму просять стягнути та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача відповідно до договору від 01.03.2018 року визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території з 01.03.2019 року по теперішній час, до переліку чого входить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, ОСОБА_1 є власником вказаної квартири, відповідач, ОСОБА_2 зареєстрована у зазначеній квартирі, а тому є споживачами комунальних послуг, що надаються позивачем. Зазначено, що у відповідний період позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання, але відповідачам не проводилась оплата в повному обсязі за отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 04 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, адвокат, Зарівна С.В., 30.03.2026 року подала до суду клопотання про долучення доказів надання правничої допомоги.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за ії відсутності, у якому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачи, будучи повідомленими у встановленому порядку про час та місце розгляду справи відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки до суду не повідомили, відзиву на позов не надавали, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Судом, з огляду на приписи ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. ст. 13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що ТОВ «Житлокомцентр» на підставі Договору, укладеного 01.03.2018 року між ним та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради, визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території у м. Кривого Рогу, до складу якого входить, що передано по Акту прийому - передачі, будинок за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі Додаткової угоди, Договір набуває чинності з 01.03.2019 року та діє безстроково. (а.с.18-23)

Відповідач, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 456324751. (а.с.16)

Відповідач, ОСОБА_2 , відповідно до інформації про реєстрацію місця проживання, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачєм послуг. (а.с. 46)

Квартира за вказаною адресою перебуває на обслуговуванні у ТОВ «Житлокомцентр» і на зазначену квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 5 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( далі - Закон), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

В порядку п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону

Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно вимог ст. ст. 66, 67 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2022 року по 10.01.2023 року та з 11.01.2023 року по 30.11.2025 року заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 , становить у розмірі 14 496,42 гривень. (а.с. 8-15)

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втраті 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно з розрахунків доданих по позову, з яким погоджується суд, з відповідачів підлягають стягненню за період з 01.12.2022 року по 10.01.2023 року у розмірі 367,02 гривень, 3% річних у розмірі 21,12 гривень, втрат від інфляції у розмірі 75,80 гривень, за період з 11.01.2023 року по 30.11.2025 року у розмірі 12 278,10 гривень, 3% річних у розмірі 402,46 гривень та втрат від інфляції у розмірі 1 351,92 гривень, що разом становить загальну заборгованість у розмірі 14 496,46 гривень.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається з наданих представником позивача доказів, 18 грудня 2025 року між позивачем ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С.В. укладений Договір № 39 про надання професійної правової/правничої допомоги, згідно з умовами якого вартість послуг, що надаються адвокатом, за домовленістю сторін, складає фіксовану винагороду (гонорар) 4 000,00 гривень, підтвердженням належного виконання умов цього договору є складання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг (п.п. 4.1., 4.3. Договору). Відповідно до копії Акту прийому-здачі наданих послуг від 06.04.2026 року за Договором про надання професійної правової/правничої допомоги, який укладений на підтвердження надання адвокатом клієнту послуг на суму 4 000,00 гривень. (а.с.50-53)

Також, відповідно до положень 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням результату розгляду справи, яким позов задоволений, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду.

Як встановлено судом , що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень за платіжною інструкцією №18586. (а.с.44)

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень, що разом становить 7 028,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,12,81, 223,247,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за послуги з управління/утримання багатоквартирного будинку за період з з 01.12.2022 року по 10.01.2023 року у розмірі 367,02 гривень, 3% річних у розмірі 21,12 гривень, втрат від інфляції у розмірі 75,80 гривень, за період з 11.01.2023 року по 30.11.2025 року у розмірі 12 278,10 гривень, 3% річних у розмірі 402,46 гривень та втрат від інфляції у розмірі 1 351,92 гривень, що разом становить загальну заборгованість у розмірі 14 496,42 гривень (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень 42 копійки.

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» судові витрати у розмірі 7 028,00 гривень (сім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок, з кожного по 3 514,00 (три тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ 37665038, місцезнаходження юридичної особи за адресою: вул. Руденка, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 19 травня 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак