Рішення № 136664243, 19.05.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/235/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.

за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1,

до відповідача: Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22110427, 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Польова, буд. 22,

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, місто Київ, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22110427, м. Ужгород, з позовними вимогами стягнення з відповідача на свою користь боргу у загальній сумі 20 112.63 грн в тому числі: основний борг у сумі 19 986.14 грн; пеня у сумі 114.99 грн та три проценти річних у сумі 11.50 грн.

Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

1) Відповідачем було направлено позивачу заяву приєднання до договору постачання природного газу №1655 від 24 жовтня 2025 року. 27.10.2025 позивачем надано згоду на приєднання до договору постачання природного газу, повідомлено, що між сторонами спору укладено договір постачання природного газу від 27.10.2025 №06-11022/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу №1655 від 24 жовтня 2025 року. Дата набрання чинності договором 27.10.2025 року.

2) Позивач стверджує, що на виконання умов договору, у листопаді 2025 року та грудні 2025 року він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 154 701.68 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: акт приймання - передачі природного газу від 10.12.2025 за листопад 2025 року на суму 67 422.22 грн та акт приймання - передачі природного газу від 12.01.2026 за грудень 2025 року на суму 87 279.46 грн. Акти приймання - передачі за листопад 2025 року та грудень 2025 року підписані сторонами без будь-яких зауважень шляхом накладення електронного підпису.

3) Таким чином, у листопаді 2025 року та у грудні 2025 року відповідач спожив природний газ на загальну суму 154 701.68 грн. При цьому, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 134 715.54 грн, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. договору.

Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 19 986.14 грн.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 114.99 грн.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 11.50 грн.

Отже, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню складає - 20 112.63 грн.

На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідача борг у загальній сумі 20 112.63 грн, в тому числі: основний борг у сумі 19 986.14 грн; пеню у сумі 114.99 грн та три проценти річних у сумі 11.50 грн.

Правова позиція відповідача у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 03.03.2026 була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 04.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.

Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.

Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.

Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.

Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.

Судом встановлено, що дійсно 24.10.2025 відповідачем було надано заяву приєднання до договору постачання природного газу №1655. Згідно даних такої заяви, відповідач надав письмову заяву до приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", та з дати, зазначеної ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу. Запланований початок споживання газу - листопад 2025 року. Кінець споживання - 31 грудня 2025 року.

Запланований обсяг природного газу становить: листопад 2025 року - 3.50000; грудень 2025 року - 4.40000. Всього - 7.90000.

Загальна вартість договору на дату укладання становить 134 715.54 грн з ПДВ.

ЕІС код споживача - 56XS0000M32BE00G.

27.10.2026 позивачем надано згоду на приєднання до договору постачання природного газу. Так, в такій згоді було повідомлено, що 27.10.2026 був укладений між сторонами спору договір постачання природного газу №06-11022/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, розміщеного за відповідним посиланням, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві від 24.10.2025 року. Дата набрання чинності договором 27.10.2025 року. Договір діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Період постачання з 01 листопада 2025 по 31 грудня 2025 року (включно). Вказані заява та згода являються невід`ємними частинами договору.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності, закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб (п. 1.2. договору).

Цей договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України та може бути укладений лише шляхом приєднання споживача до всіх його умов в цілому. Цей договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник передає споживачу в загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу.

Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу за формою згідно з Додатком №3 до договору, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.5. договору).

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5 - го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС/кодексу ГРМ (п. 3.5.1. договору).

Відповідно до п. 3.5.3. договору, споживач протягом 2 - ох робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача. Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скорегованими та не потребують внесення додаткових змін до договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді постачальник надає споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6. договору.

У випадку не підписання споживачем акта до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).

Згідно з пунктом 4.1. даного договору, ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052.60 грн.

Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 договору, відповідно до акта приймання - передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. договору - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до умов пункту 5.1. цього договору.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. цього договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до п. 1.7. договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 13.1. договору).

На виконання умов договору, у листопаді 2025 року та грудні 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 154 701.68 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме: акт приймання - передачі природного газу від 10.12.2025 за листопад 2025 року на суму 67 422.22 грн та акт приймання - передачі природного газу від 12.01.2026 за грудень 2025 року на суму 87 279.46 грн. Акти приймання - передачі за листопад 2025 року та грудень 2025 року підписані сторонами без будь-яких зауважень шляхом накладення електронного підпису у сервісі "Вчасно".

Відповідачем здійснено лише часткову оплату поставленого природного газу на суму 134 715.54 грн, що підтверджується зокрема платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи: платіжна інструкція від 17.12.2025 на суму 67 422.22 грн та платіжною інструкцією від 19.12.2025 на суму 67 293.32 грн.

Залишок несплаченої вартості поставленого природного газу складає - 19 986.14 грн, що підтверджується також розрахунком суми основного боргу, який міститься в матеріалах справи.

Також позивачем здійснено нарахування пені у сумі 114.99 грн та трьох процентів річних у сумі 11.50 грн. Такі розрахунки підтверджуються зокрема розрахунком неустойки, 3 % річних, нарахованих в зв`язку з порушенням строків оплати за природний газ, поставлений у період листопад 2025 року - грудень 2025 року, згідно з договором постачання природного газу від 27.10.2025 №06-11022/25-БО-Т.

Мотивувальна частина.

Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦКУ, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.202 ЦК).

Статтею 204 ЦКУ передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 статті 214 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 604 ЦКУ передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 ЦКУ передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст. 615 ЦКУ, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 651 ЦКУ передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ст. 653 ЦКУ).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Мотивована оцінка аргументів учасників.

Матеріалами справи, зокрема, заявою приєднання до договору постачання природного газу №1655 від 24.10.2025; згодою на приєднання до договору постачання природного газу від 27.10.2025; договором постачання природного газу, актами приймання - передачі природного газу за листопад 2025 року/грудень 2025 року, які підписані з обох сторін за допомогою електронних підписів у сервісі "Вчасно", розрахунком суми основного боргу ", підтверджується, що відповідач в порушення умов Договору взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати вартості природного газу у визначений п. 5.1. Договору строк не виконав, не здійснивши оплату у повному обсязі суми 19 986.14 грн.

За таких обставин, сума заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 19 986.14 грн., яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Крім того, суд зазначає, що акти приймання - передачі природного газу, а саме: акт приймання - передачі природного газу від 10.12.2025 за листопад 2025 року на суму 67 422.22 грн та акт приймання - передачі природного газу від 12.01.2026 за грудень 2025 року на суму 87 279.46 грн погоджені зі сторони відповідача без жодних заперечень, про що свідчить його електронний підпис на таких.

Крім того, відповідач не надав власного контррозрахунку позовних вимог. Навпаки, відповідачем здійснено часткову оплату наявного боргу у розмірі 134 715.54 грн, що додатково свідчить про визнання ним суми боргу.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. цього договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4. договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з поданим суду розрахунком, за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано відповідачу 114.99 грн. пені за несвоєчасну сплату вартості природного газу.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає арифметично вірним нарахування відповідачу пені, що розрахована ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в означені вище періоди в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 114.99 грн., а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд, з огляду на встановлений в п. 5.1. Договору строк оплати вартості природного газу, вважає правомірними, документально підтвердженими та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 11.50 грн. 3% річних, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

Висновки суду.

Суд висновує, що матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору протягом листопада - грудня 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 154 701.68 грн згідно актів приймання - передачі природного газу, а саме: 1) акт приймання - передачі природного газу від 10.12.2025 за листопад 2025 року на суму 67 422.22 грн; 2) акт приймання - передачі природного газу від 12.01.2026 за грудень 2025 року на суму 87 279.46 грн.

З врахуванням здійсненої часткової оплати відповідачем за товар у розмірі 134 715.54 грн, розмір основного боргу відповідача перед позивачем складає 19 986.14 грн, що підтверджується відповідним розрахунком, який додається до позовної заяви.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662.40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22110427, 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Польова, буд. 22, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, борг у загальній сумі 20 112.63 грн (двадцять тисяч сто дванадцять гривень 63 копійок), з яких: основний борг у сумі 19 986.14 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень 14 копійок), пеня у сумі 114.99 грн (сто чотирнадцять гривень 99 копійок) та три проценти річних у сумі 11.50 грн (одинадцять гривень 50 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

4. Стягнути з Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22110427, 88005, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Польова, буд. 22, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ - 42399676, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19.05.2026 року.

Суддя Пригуза П.Д.