Ухвала суду № 136664015, 19.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2456/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРБУД-Д»

до Приватного підприємства ''Науково-виробнича фірма "ЕРГОМЕРА ПРОДАКШН"

про стягнення 4 546 704 грн. 70 коп.

Представники:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Хозяїнов В.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРБУД-Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЕРГОМЕРА ПРОДАКШН" 4546704,70 гривень, у тому числі: 2718158,65 гривень основного боргу, 1705417,07 гривень пені, 28034,26 гривень 3% річних, 95094,72 гривень інфляційного збільшення суми боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРБУД-Д" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, згідно якої просить накласти арешт на грошові кошти, які належать Приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "ЕРГОМЕРА ПРОДАКШН" (49047, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Кленова, 52; ідентифікаційний код: 43633150), що знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЕРГОМЕРА ПРОДАКШН", а також на тих рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах суми стягнення 4 546 704,70 гривень.

Позивач надав клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 19.05.2926р. без його участі. Просив відкласти розгляд справи для виконання завдань підготовчого провадження.

Відповідач звернувся до суду з запереченням на заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд відмовити позивачеві у задоволення заяви про забезпечення позову.

У запереченнях відповідачем зазначено, що заява позивача помилково обґрунтована виключно припущенням про те, що виконання майбутнього судового рішення у даній справі, - і якщо воно буде на користь Позивача, - може бути утруднено. Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України. Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20). Позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, з якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Відповідач звертає увагу суду на те, що з боку Позивача не надано жодної належної пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Переклавши фактично це питання на Відповідача, що не відповідає критерію обґрунтованості. Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Наявні підстави для відмови Позивачеві у задоволенні Заяви з підстав недоведеності належними та допустимими доказами факту неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З підстав вищезазначеного та встановлених загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред" явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018у справі № 916/10/18, від 23.06.2018у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з "ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу) сторін.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, у розумінні приписів ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову, визначених позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення прав.

З огляду на наявні матеріали, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись приписами ст.ст. 74, 76, 80, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Майстербуд-Д" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 20.05.2026р.

Суддя Г.В. Манько