Рішення № 136663993, 19.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/156/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця", м. Вінниця

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 3% річних, інфляційних втрат

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Позивача: Говдик Т.Я., витяг з ЄДРПОУ

від Відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" і просить суд стягнути 3% річних у розмірі 1 359 869,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 846 643,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 було стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 27 953 020,31 грн., 3% річних у розмірі 45 759,54 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 335 982,99 грн. Однак вказана заборгованість не була погашена, у зв`язку з чим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 1 359 869,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 846 643,63 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази існування (постанови тощо) виконавчого провадження за № 77861362 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1945/24;

- письмові пояснення з приводу оплат/оплати суми у розмірі 78 822,29 грн. з відповідними датами їх одержання;

- письмові пояснення стосовно періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат;

- письмові пояснення з приводу часткових оплат, доказів того, чим вона підтверджується;

- обгрунтований розрахунок інфляційних втрат із застосуванням дійсних індексів інфляції до кожного часткового нарахування, вказаного Позивачем;

- письмові пояснення початку періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат саме з дати 01.06.2024.

26.01.2026 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.02.2026 о 10:00 год.

17.02.2026 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову.

18.02.2026 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 26.02.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Позивач просив суд проводити всі інші судові засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23.02.2026 заяву Позивача в частині проведення судового засідання 26.02.2026 о 10:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 26.02.2026 о 10:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

23.02.2026 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 26.02.2026 (в режимі відеоконференції) надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 26.02.2026 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкладено підготовче засідання на 26.03.2026 о 10:00 год. та вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Відповідач у підготовче засідання 26.03.2026 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 26.03.2026 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026 об 11:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Представник Позивача у судовому засіданні 14.04.2026 (в режимі відеоконференції) надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 14.04.2026 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 14.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 19.05.2026 о 12:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.05.2026 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 19.05.2026 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення 27 999 142,49 грн встановлено, що 16.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (постачальник) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1317541/51 (далі - договір).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1. договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом - сторони (п. 1.2. договору).

3а цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування (номенклатура, асортимент) товару (послуги): електрична енергія (ДК 021-2015 код 09310000-5 Електрична енергія) (п. 2.1. договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2. договору).

Кількість товару, що постачається на умовах даного договору, становить: 1 клас 8 250 935,00 кВт*год. (в т.ч. 320 870,0 кВт*год насосна станція майданчику № 5); 2 клас 2 914 065,00 кВт*год. Разом: 11 165 000,0 кВт*год (п. 2.3. договору).

Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 2.4. договору).

Постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію до 30.06.2024. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1. договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 5.1. договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2. договору).

Загальна сума цього договору встановлюється за результатами аукціону залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно з актами приймання-передачі, але не може більшою 59 397 800,00 грн, в тому числі ПДВ. Сума даного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 5.3. договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.4. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, зазначений у договорі. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спедрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6. договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем на умовах обраної комерційної пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки, оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості, постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7. договору).

Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.1. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору (п. 7.1.1. договору).

За невиконання або неналежне виконання, своїх зобов`язань, за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач (п. 13.1. договору).

Рахунки на оплату та попередження про припинення постачання електричної енергії за невиконання умов оплати за електричну енергію (далі - попередження) вважаються отриманими споживачем в день надіслання постачальником такого рахунку або повідомлення про відключення за невиконання умов оплати у сканованому вигляді (формат pdf) засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача, вказану у Заяві-приєднання. Оригінали попереджень досилаються поштою або кур`єром або будь яким іншим зручним для сторін способом (п. 13.7. договору).

Сторони підписали додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція" (а.с. 13-16) (далі комерційна пропозиція).

Відповідно до розділу "Спосіб оплати (порядок розрахунків)" комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем у безготівковому вигляді, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений у договорі. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (згідно акту надання послуг), за фактичною ціною, що сформувалася у розрахунковому місяці на підставі отриманого рахунку з відстрочкою платежу до 20 календарних днів.

Договір набирає чинності з моменту підписання договору уповноваженими представниками сторін і діє до 30.06.2024 включно (розділ "Термін дії договору" комерційної пропозиції).

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в лютому (з 16 по 29 лютого) 2024 р відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.04.2024 до договору (а.с. 17) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,912845 грн з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в березні 2024 р відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.04.2024 до договору (а.с. 18) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 3,901532 грн з ПДВ.

Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, в квітні 2024 р відповідно до додаткової угоди № 3 від 09.05.2024 до договору (а.с. 127) за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,095743 грн з ПДВ.

Позивач у справі № 904/1945/24 зазначав, що на виконання умов договору у період з лютого 2024 року по квітень 2024 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 28 965 888,78 грн, на підтвердження чого надав акти приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії:

- № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 про поставку в лютому 2024 року (16.02 29.02) електричної енергії на суму 5 335 868,47 грн з ПДВ (а.с. 19);

- № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 про поставку в березні 2024 року електричної енергії на суму 12 058 561,72 грн з ПДВ (а.с. 21);

- № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 про поставку в квітні 2024 року електричної енергії на суму 11 571 458,59 грн з ПДВ (а.с. 126).

Позивач у справі № 904/1945/24 зазначав, що фактичні обсяги споживання електричної енергії по ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" передано постачальнику ТОВ "Енера Вінниця" Оператором системи розподілу - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 на суму 5 335 868,47 грн з ПДВ (а.с. 22);

- № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 на суму 12 058 561,72 грн з ПДВ (а.с. 21);

- № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 на суму 11 571 458,59 грн з ПДВ (а.с. 126).

Господарський суд у справі № 904/1945/24 зазначав, що акти № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 та № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 підписані лише зі сторони постачальника та відповідно не містять підпису зі сторони споживача. Акт № 1317541-2403-1 від 30.04.2024 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Листом № 1.13-1666 від 28.03.2024 (а.с. 22) позивач направив відповідачу рахунок та акт за лютий 2024 року.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного листа з додатками позивач надав до суду копії опису вкладення, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 20).

Листом № 1.13-1899 від 09.04.2024 (а.с. 19) позивач направив відповідачу рахунок та акт за березень 2024 року.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного листа з додатками позивач надав до суду копії опису вкладення, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку (а.с. 23).

Господарський суд у справі № 904/1945/24 зазначав, що жодних доказів надання позивачу письмових заперечень з приводу обсягів чи вартості поставленої у лютому-березні 2024 року електричної енергії сторонами до суду не надано.

Будь-які докази надання відповідачем мотивованої відмови від підписання актів за лютий-березень 2024 року в матеріалах справи відсутні.

В той же час, відповідач у своєму відзиві не заперечував факт постачання йому в період з лютого по квітень 2024 року електричної енергії в заявленому позивачем розмірі та вартості.

З огляду на викладене, господарський суд у справі № 904/1945/24 вважав, що акти приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1317541-2402-2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року та № 1317541-2403-1 від 31.03.2024 за березень 2024 року прийняті відповідачем, а зазначений в них обсяг і вартість електричної енергії є обґрунтованими.

Позивач у справі № 904/1945/24 зазначав, що рахунок та акт:

- за лютий 2024 року направлено на електронну адресу споживача 28.03.2024;

- за березень 2024 року направлено на електронну адресу споживача 09.04.2024;

- за квітень 2024 року направлено на електронну адресу споживача 09.05.2024, на підтвердження чого надав роздруківки з електронної поштової скриньки.

Однак, як зазначав позивач у справі № 904/1945/24, відповідач в порушення умов договору за поставлену електричну енергію сплатив лише частково в сумі 1 012 868,47 грн, на підтвердження чого позивач надав виписки по рахунку (а.с. 26-30).

У зв`язку із чим, як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 953 020,41 грн.

Господарський суд у справі № 904/1945/24 зазначав, що позивачем при розрахунку розміру заборгованості за поставлену електричну енергію було допущено помилку. Як вказано вище, позивач зазначає, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 27 953 020,41 грн. В прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 27 953 020,41 грн. В той же час, як зазначено вище, у період з лютого 2024 року по квітень 2024 року позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 28 965 888,78 грн. В порушення умов договору за поставлену електричну енергію сплатив лише частково в сумі 1 012 868,47 грн. Таким чином, несплаченою залишилась сума 27 953 020,31 грн (28 965 888,78 грн - 1 012 868,47 грн).

Доказів оплати поставленої електричної енергії в сумі 27 953 020,31 грн відповідач не надав.

Також позивач у справі № 904/1945/24 нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.04.2024 по 30.05.2024 у розмірі 46 122,08 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 (залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2025) позов задоволено частково; стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 28 334 762,84 грн, а саме: 27 998 779,85 грн, з яких: 27 953 020,31 грн - основний борг, 45 759,54 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 335 982,99 грн; в решті позову відмовлено.

Отже, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 набрало законної сили 20.02.2025.

Надалі, 15.04.2025 Позивач надіслав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву за № 13.4.13-2075 від 14.04.2025 стягувача про примусове виконання рішення разом з наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2025 у справі № 904/1945/24.

21.04.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77861362 з примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024 у справі № 904/1945/24 на підставі наказу суду від 09.04.2025.

Так, в рамках виконавчого провадження ВП № 77861362 за період з 11.06.2025 по 25.09.2025 державним виконавцем стягнуто на користь Позивача 78 822,29 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 90).

У зв`язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 01.06.2024 по 14.01.2026 у розмірі 1 359 869,73 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 01.06.2024 по 14.01.2026 у розмірі 4 846 643,63 грн.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з усталеної практики Верховного Суду, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України за спірний період.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 01.06.2024 по 14.01.2026 у розмірі 1 359 869,73 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 01.06.2024 по 14.01.2026 у розмірі 4 846 643,63 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача 3% річних у розмірі 1 359 869,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 846 643,63 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що практикою Верховного Суду встановлено, що у випадку стягнення інфляційних втрат та 3% річних позовна давність рахується з дати звернення до суду з відповідним позовом до дати, яка передувала трьом рокам даті звернення до суду з таким позовом. Отже, період, за який можуть бути нараховані інфляційні втрати та 3% річних, з 16.01.2023 по 15.01.2026, де 15.01.2026 дата звернення до суду з позовом, 24.07.2024 дата встановлення рішенням суду грошового зобов`язання та початок перебігу строку, впродовж якого можуть бути здійснені нарахування, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України. З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Законодавець запровадив захист для боржників через встановлення спеціального мораторію. У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення Боржником виконання грошового зобов`язання, Боржник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення. Тому, на думку Відповідача, Позивач не має права нараховувати суми, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд вважає безпідставними вказані доводи Відповідача з огляду на таке.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 Цивільного кодексу України і є компенсацією за знецінення грошей та користування ними під час прострочення. Вони нараховуються незалежно від вини боржника, а також мораторіїв.

Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора. Ключовою характеристикою є те, що ці суми нараховуються незалежно від вини боржника та зупинення виконавчого провадження або виконання судових рішень про стягнення грошових сум. Це означає, що об`єктивний факт прострочення сам собою генерує право кредитора на їх стягнення, без необхідності доказування вини боржника або причин затримки.

Важливі зміни щодо регулювання позовної давності були запроваджені законодавством, що враховує надзвичайні обставини періоду карантину та воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 роз`яснила темпоральні межі цього регулювання.

Практичне значення: кредитори можуть сьогодні звертатися до суду з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення - за п`ять, сім або навіть більше років - без обмеження останніми трьома роками, за умови, що позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року.

Закон України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" скасовує норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану.

Закон набрав чинності 4 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг, що безпосередньо впливає на можливість стягнення 3% річних від простроченої суми та індексації боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за ст. 625 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 25.09.2024 у справі № 206/2984/23 розглядав конкретний випадок багаторічної затримки виконання грошового зобов`язання. Суд підтвердив, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення. Суд наголосив на триваючому характері правопорушення та встановив, що право на позов виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Практичні наслідки цього рішення для кредиторів полягають у можливості стягувати 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення без обмеження останніми трьома роками за умови дотримання вимог щодо спливу позовної давності на 2 квітня 2020 року.

Мораторій на нарахування 3% річних та інфляційних втрат поширюється винятково на кредитні та позикові відносини. Для всіх інших типів господарських договорів (договорів поставки, підряду, надання послуг, оренди, комісії, агентських договорів тощо) застосування ст. 625 ЦК під час воєнного стану залишається в повному обсязі без жодних обмежень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 встановила, що розмір процентів річних, який становить 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, є законодавчо встановленим мінімальним розміром. Суд визначив, що цей мінімум не підлягає зменшенню судом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України залишається одним із ключових інструментів захисту майнових прав кредитора в умовах економічної нестабільності, інфляційних коливань та воєнного стану. Її застосування забезпечує відновлення реальної вартості грошового зобов`язання та компенсує кредитору втрати від користування боржником чужими коштами.

Аналіз судової практики та законодавчих змін дає змогу зробити такі узагальнені висновки:

- 3% річних та інфляційні втрати - це не штрафні санкції, а компенсаційні платежі, що нараховуються незалежно від вини боржника. Їх мета є відшкодування втрат кредитора, а не покарання боржника.

- Прострочення виконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому позовна давність обчислюється окремо за кожен місяць прострочення. Це забезпечує можливість стягнення компенсацій навіть за багаторічні періоди невиконання зобов`язань.

- Воєнний стан та карантин не припинили дії ст. 625 ЦК України, але істотно вплинули на позовну давність. Законодавець зупинив її перебіг на весь період воєнного стану, що фактично подовжує строк звернення до суду для кредиторів.

Мораторій, передбачений Законом № 2120-ІХ, поширюється лише на кредитні та позикові відносини. Для інших договірних зобов`язань (поставка, оренда, підряд, послуги тощо) дія ст. 625 ЦК України залишається повною та безперервною навіть під час війни.

Судова практика підтверджує обов`язковість і мінімальний характер 3% річних. Суд не має права зменшувати цей розмір нижче встановленого законом, за винятком рідкісних, дійсно виняткових обставин, коли застосування повної відповідальності було б явно неспівмірним наслідкам порушення.

Реституційні зобов`язання також підпадають під дію ст. 625 Цивільного кодексу України, адже вони мають грошовий характер і передбачають відповідальність боржника за несвоєчасне повернення отриманого майна чи коштів.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат триває до моменту фактичного виконання зобов`язання, незалежно від прийняття судового рішення або відкриття виконавчого провадження.

Отже, у період воєнного стану стаття 625 Цивільного кодексу України зберігає свою силу як універсальний механізм компенсації, адаптований до нових правових реалій. Для кредиторів вона залишається ефективним засобом відновлення порушених прав, а для судів - інструментом забезпечення балансу інтересів сторін у сфері грошових зобов`язань.

З огляду на актуальні позиції Великої Палати Верховного Суду, сучасне застосування ст. 625 Цивільного кодексу України формує систему стабільного захисту кредиторів, у якій поєднуються принципи справедливості, пропорційності та правової визначеності навіть в умовах надзвичайних обставин.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03564045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41835359) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (IBAN: НОМЕР_1 , МФО: 320478 АБ "УКРГАЗБАНК") 3% річних у розмірі 1 359 869,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 846 643,63 грн.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03564045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41835359) на поточний рахунок (у ВОУ АТ "Ощадбанк", IBAN: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 74 478,16 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.05.2026