Рішення № 136662582, 18.05.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 635/180/26

провадження № 2/631/647/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року ??????????????????? ??????? ??селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:?

головуючого судді???????????????????????????? ??????????? Трояновської? Т. М.,?

за участі секретаря судового засідання?????? Семенко А. А.,?

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - його керівник Романенко Михайло Едуардович в порядку самопредставництва юридичної особи, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 1308933844961, укладеним 30 березня 2023 року між відповідачем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» у розмірі 11323 гривень 20 копійок, з яких: 4000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 7323 гривень 20 копійок - заборгованість за відсотками, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30 березня 2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1308933844961, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Як вказав представник позивача, сума кредиту, вказана в договорі, це кошти, які протягом строку дії договору одночасно можуть бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику кошти за договором одразу після укладення договору, які мають бути повернені у визначений кредитним договором строк. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Мета отримання кредиту - споживчі цілі. При цьому, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в передбаченому договором порядку.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Таким чином, ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 1308933844961 від 30 березня 2023 року із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 гривень 00 копійок.

Як зазначив представник позивача, після укладення кредитного договору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання виконало і зарахувало на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти, проте ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання, що є порушенням договірних відносин згідно статей 526 та 527 Цивільного кодексу України.

04 жовтня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 04102023/2, згідно умов якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором № 1308933844961, укладеним 30 березня 2023 року.

За твердженням представника позивача, згідно договору факторингу сума боргу перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою й становить 11323 гривні 20 копійки, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 7323 гривень 20 копійок.

Отже, беручи до уваги, що позичальником,? ОСОБА_1 ,?так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512,?статтей?514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 639, 1048, 1049, 1050 та 1056-1?Цивільного кодексу України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області, постановленою 08 січня 2026 року під головуванням судді Пілюгіної О. М., цивільну справу з єдиним унікальним № 635/180/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

17 лютого 2026 року за вхідним № 1212/26-вх. з Харківського районного суду Харківської областінадійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/180/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 лютого 2026 року з урахування приписів статті 32 Цивільного процесуального кодексу України позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 травня 2026 року визначено про заочний розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодекс України представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - його керівник Романенко Михайло Едуардович з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 1347/26-вх від 24 лютого 2026 року, відповідно до якої, посилаючись на неможливістю явки представника позивача до суду, просив розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором здійснювати за відсутності представника позивача, зазначивши, що проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно у відповідності до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Судові повістки про виклик відповідача були повернуті на адресу суду з відміткою відділення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» про неможливість вручення - «адресат відсутній».

До того ж, у судове засідання, призначене на 18 травня 2026 року, ОСОБА_1 викликалась шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надала, станом розгляду справи не цікавилась.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього, частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до частини 1?статті 280 Цивільного процесуального кодексу України?у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явилась у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.?

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1?статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього?кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

З наданих до позовної зави доказів судом встановлено, що 30 березня 2023 року о 16 годині 29 хвилин між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961 (далі - Договір), який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом направлення та використання позичальником одноразового ідентифікатора LIG2J6, направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний позичальником в заяві.

Відповідно до пункту 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі 4000 гривень 00 копійок, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СТАРТ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (далі - «Правила»).

У пунктах 1.2 - 1.4, 1.6 Договору визначено, що сума кредиту, вказана в пункті 1.1. Договору, це кошти, які протягом строку дії договору одночасно можуть бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику кошти за договором в сумі 4000 гривень 00 копійок одразу після укладення договору, які мають бути повернені до 14 квітня 2023 року. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Дата видачі кредиту - 30 березня 2023 року.

Згідно з пунктом 1.7 Договору кредит надається строком на 15 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 14 квітня 2023 року (термін платежу). У випадку надання кредиту в день укладення договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту за договором.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в наступному порядку: період строку дії договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 728,34 % річних, що становить 1,99 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення строку дії договору без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому пункті 1.10 Договору, умови щодо нарахування процентів за індивідуальною процентною ставкою за весь строк строку дії договору не застосовуються (скасовуються) з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 728,34 % річних, що становить 1,99 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та/або індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом. З огляду на вищезазначене та у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення строку дії договору є факт продовження користування кредитом понад строк дії договору, з урахуванням всіх продовжень строку дії договору на умовах пункту 1. 8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дії договору, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (пункт 1.9 Договору).

У пункті 1.10 Договору визначено, що в усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору. Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня строку дії договору (в Термін платежу), з урахуванням всіх продовжень строку дії договору, на умовах пункту 1.8 цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом строку дії договору.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9.1 або 1.9.3 Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (пункт 1.13 Договору).

Відповідно до пункту 1.14.1 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту що вказана в пункті 1.3 Договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 5194 гривні 00 копійок та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1194 гривні 00 копійок та суму кредиту у розмірі 4000 гривень 00 копійок. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 728,34 % річних.

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 2 Договору. У відповідності до підпункту 2.1.1 Договору кредитодавець має право, зокрема вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором; в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та/або отримання негативної інформації про позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів позичальником; ініціювати договірне списання грошових коштів з банківського (карткового) рахунку, вказаного позичальником, до повного погашення заборгованості. Списання на користь кредитодавця здійснюються відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у вигляді графіка платежів із визначеними кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати; укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення строку дії Договору, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі, при цьому кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення тощо.

Відповідно до підпункту 2.1.2 Договору позичальник має право: достроково повернути кредит, як одним платежем, так і частинами, при цьому у разі дострокового повернення кредиту позичальник сплачує проценти за користування грошовими коштами лише за фактичну кількість днів користування кредитом. У випадку повернення суми кредиту та процентів раніше визначеного терміну (раніше спливу зазначеного строку) у неповному обсязі - кредитодавцем здійснюється відповідний перерахунок зобов`язань позичальника, який надається позичальнику в його Особистому кабінеті. Дострокове повернення кредиту може бути здійснено після виконання позичальником зобов`язань, строк виконання яких настав, а саме: зобов`язань щодо повернення нарахованих і прострочених процентів, передбачених Договором; сплатити проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного залишку суми кредиту та строку користування кредитом; на доступ до інформації, право на отримання якої встановлено законодавством України; звернутися до кредитодавця з проханням про реструктуризацію зобов`язань за Договором тощо.

При цьому у відповідності до підпункту 2.2.2 Договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором; у випадку неповної та/або несвоєчасної сплати кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування, передбачені умовами цього Договору; вчасно повідомляти про зміну своїх даних; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором; щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із станом поточної заборгованості (за наявності) чи іншою інформацією, яка стосується цього Договору.

Як визначено у пункті 4.1 Договору, з метою отримання кредиту клієнт, самостійно ознайомлюється з Правилами, затвердженими наказом № 01/08/22 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» від 01 серпня 2022 року, створює особистий кабінет, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові.

За результатами заповнення особистого кабінету здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. На підставі даних, зазначених у особистому кабінеті, Інформаційно-телекомунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію клієнта (пункти 4.4 та 4.5 Договору).

У пунктах 5.1 та 5.2 Договору сторони узгодили, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила, затверджені наказом № 01/08/22 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» від 01 серпня 2022 року та Паспорт споживчого кредиту, які надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується з Правилами і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: dodam.com.ua. Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в пункті 1.5 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених пунктом 1.7 та пунктом 1.10 Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Додатком № 2 до Договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961 від 30 березня 2023 року є згода ОСОБА_1 на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості, який підписаний останньою за допомогою одноразового ідентифікатора LIG2J6.

Додатком № 3 до Договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961 від 30 березня 2023 року є Графік платежів, який особисто підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора LIG2J6, та містить посилання на дату видачі кредиту - 30 березня 2023 року, дату платежу - 14 квітня 2023 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 15, чисту суму кредиту - 4000 гривень 00 копійок, суму платежу за розрахунковий період - 5194 гривні 00 копійок, проценти за користування кредитом - 1194 гривні 00 копійок, а також реальна річна процентна ставка - 57499,79 % та загальну вартість кредиту - 5194 гривні 00 копійок.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 30 березня 2023 року ОСОБА_1 також підписала Паспорт договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» від 30 березня 2023 року, який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема, тип кредиту - споживчий кредит; сума/ліміт кредиту - 4000 гривень 00 копійок, строк кредитування - 15 днів (із можливістю продовження строку); мета отримання кредиту - інше; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово, шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті: dodam.сom.ua, або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення; процентна ставка - дисконтна процентна ставка: 728,34 % - 728,34 %, базова процентна ставка - 728,34 %, тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 1194 гривні 00 копійок; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 5194 гривні 00 копійок; реальна річна процентна ставка - 57499,79 % річних; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 1,99 %.

Також, як свідчать матеріали справи, 30 березня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора LIG2J6 підписано Анкету, в якій остання зазначила своїх персональні дані, такі як прізвище, ім`я та по батькові, індивідуальний податковий номер, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, номери мобільних телефонів, соціальний статус, розмір щомісячного доходу, а також реквізити банківської карти для зарахування кредитних коштів НОМЕР_2 .

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання 30 березня 2023 року Договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961, Додатків до договору, Паспорту про надання фінансового кредиту, а також заповнення Анкети.

Укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» вчинили дії визначені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором LIG2J6, відправленого на номер телефону останнього НОМЕР_1 , а також використання електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже, договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 не був би укладений.

Добровільність укладення ОСОБА_1 кредитного договору підтверджує й Анкета на отримання кредиту від 30 березня 2023 року, заповнена відповідачем.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц (провадження № 61-8596св18), в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу, позивачем надано інформаційну довідку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» за № 1874/10 від 09 жовтня 2023 року, яке, як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція: номер транзакції 38018-30350-88944, сума транзакції - 4000 гривень 00 копійок, дата та час проведення - 30 березня 2023 року о 16 годині 30 хвилин 37 секунд, номер картки НОМЕР_2 , Apporoval code НОМЕР_3 , банк-емітент - PRIVAT BANK, опис - Loan transfer.

Отже, з укладенням кредитного договору у позичальника виник обов`язок повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» кредит та сплатити відсотки й комісію за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком платежів.

За встановленим у судовому засіданні обставинами, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань за договором не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не надала.

У зв`язку з відсутністю здійснення належних платежів на виконання умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961 від 30 березня 2023 року, яка склала 11323 гривні 20 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 7323 гривні 20 копійок, що підтверджено відповідним розрахунком заборгованості, складеним ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» станом на 04 жовтня 2023 року.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

Як свідчать наявні матеріали справи, 04 жовтня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (Клієнт) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) був укладений Договір факторингу № 04102023/2, відповідно до пункту 2.1 якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до пунктів 2.2 Договору факторингу з дати відступлення прав вимоги, клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитом за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно з пунктом 2.4 Договору, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.

У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 274867 гривень 25 копійок без ПДВ на банківський рахунок клієнта НОМЕР_4 , протягом восьми банківських днів від дати відступлення прав вимоги.

Як убачається з копії платіжної інструкції № 4855 від 12 жовтня 2023 року, надавач платіжних послуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» за права грошової вимоги згідно договору факторингу № 04102023/2 від 04 жовтня 2023 року суму грошових коштів у розмірі 274867 гривень 25 копійок.

04 жовтня 2023 року директор ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» Логвінов В. А. та директор ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М. Е. підписали Акт приймання-передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 04102023/2 від 04 жовтня 2023 року, в якому засвідчили, що клієнт передав, а фактор прийняв згідно з вимогами пункту 4.2 Договору факторингу № 04102023/2 від 04 жовтня 2023 року реєстр боржників № 1 від 04 жовтня 2023 року. Кількість боржників 1795 кейсів, загальна сума заборгованості 15953520 гривень 27 копійок.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 04102023/2 від 04 жовтня 2023 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» відступило ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до боржника - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , за кредитним договором № 1308933844961 від 30 березня 2023 року, у загальній сумі заборгованості 11323 гривні 20 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 7323 гривні 20 копійок

Отже, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача у загальній сумі 11323 гривні 20 копійок.

З матеріалів справи встановлено, що 15 серпня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» направило на адресу відповідача - ОСОБА_1 вимогу про погашення кредитної заборгованості, відповідно до якої повідомило про відступлення права вимоги ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та зазначено інформацію про заборгованість за кредитним договором № 1308933844961 від 30 березня 2023 року у розмірі 11323 гривні 20 копійок, з вимогою її погашення.

Як свідчать наявні матеріали справи, всупереч умовам кредитного договору, відповідач - ОСОБА_1 , не виконала у повному обсязі свого зобов`язання перед первісним кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», що відповідачем не оспорювалось.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 1308933844961 від 30 березня 2023 року, у розмірі 11323 гривні 20 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 7323 гривні 20 копійок.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.???

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.??

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).??

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин?може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.??

Відповідно до частин 1 - 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.?Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.?Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).?Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.?Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.?

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).??

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.??

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).??

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).??

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.??

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).??

Абзац 2 часини 2 статті 639 наведеного кодифікованого закону України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.?

За змістом пунктів 10 та 11?статті 1 Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»?споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту;?споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.?

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг?кредитодавцем?і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.?Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.?Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на?кредитодавця?(частина 1 статті 13?Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»).?

Із прийняттям Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.??

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.??

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ -?документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.??

Враховуючи положення наведеної норми права, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.??

Положеннями частин 1 та 3 статті 6 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладання електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.??

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина 1 статті 7 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг»).??

Відповідно до частин 3 та 4 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших?інформаційно-комунікаційних системах.??

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію»).??

У відповідності до частини 12 наведеної норми права, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.??

Положеннями статті 12 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до?акта?цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.??

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.??

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або?смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.??

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19 тощо.??

Також Верховний Суд у своїх постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зазначив, що укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі?Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.??

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.??

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.??

Як вже зазначалось вище, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або?смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.??

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.??

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.??

У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, статтям 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».?

За обставинами даної справи відповідач, ОСОБА_1 шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора LIG2J6, отриманого від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала Договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1308933844961 від 30 березня 2023 року (здійснила акцепт пропозиції), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статтей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем факту підписання 30 березня 2023 року договору про надання фінансового кредиту № 1308933844961.

Отже, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України?позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті?1056-1?Цивільного кодексу України).?

Із розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, встановлено, що загальний борг відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 1308933844961 від 30 березня 2023 року становить 11323 гривні 20 копійок.

Як вже зазначалось, вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.??Також відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договорами, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.??

При цьому, проценти за користування кредитом визначено відповідно до?статтей?1048 та 1056-1?Цивільного кодексу України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.??

Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставилось.??

Суд звертає увагу на те, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів та зауважує, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.??

Підписавши договір про надання фінансового кредиту № 1308933844961 від 30 березня 2023 року ОСОБА_1 засвідчила, що погодилась на отримання в кредит коштів саме на умовах, що визначені цим договором.?

При цьому, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.??

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).??

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.??

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що?особа,?яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.??

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).??

Отже, після підписання договору про надання кредиту у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.??

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.??

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.??

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору № 1308933844961 від 30 березня 2023 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням?статтей 526 - 530 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі?статтею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу частини 1?статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору № 1308933844961 від 30 березня 2023 року, ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до?статті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням наведеного, при заочному розгляді справи, аналізуючи зібрані у справі докази, як кожний окремо так й всі у сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 1308933844961 від 30 березня 2023 року у розмірі 11323 гривні 20 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками - 7323 гривні 20 копійок, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту та сплату відсотків за його користування чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № ?4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З даним позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 30 грудня 2025 року, а тому, як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривні 40 копійок, що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті № 17120496 від 17 грудня 2025 року, надавач платіжних послуг платника ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК».

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 3?статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.?

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.?

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009?зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.?

Положеннями статті 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що?учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.?

З огляду на приписи частини 1?статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.?

Правове регулювання відносин, пов`язаних з розподілом судових витрат на правничу допомогу адвоката здійснюється частинами 2 - 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або?підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.?

При цьому, частина 3?статті 141 Цивільного процесуального кодексу України?наголошує на необхідності врахування судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат:?

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;?

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;?

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;?

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.?

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.?

Відповідно до?статті 17 Закону України «При виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.?

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі?статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних?проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна?і інших проти України» (пункти 34?-?36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West?Alliance?Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський?проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.?

Частиною 8?статті 141 Цивільного процесуального кодексу України?визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.?

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 1012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.?

Пунктом 9 частини 1 статті 1 наведеного Закону України встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших?державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.?

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:?

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;?

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;?

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.?

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).?

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Клієнт) та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною укладений договір про надання правової допомоги №?42649746, відповідно до підпункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.??

Адвокатське?бюро, на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: перевіряє відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів клієнта, візує їх, надає допомогу клієнту при підготовці та правильному оформленні вказаних документів; приймає участь в підготовці та юридичному оформленню різного роду договорів, що укладаються клієнтом з юридичними особами, підприємцями та громадянами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, слідкує за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують договірні зобов`язання; представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів; партнери адвокатського бюро та/або адвокати (виступаючи як?захисники), здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів?клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України; узагальнює та аналізує: практику розгляду судових та інших справ, спільно з іншими підрозділами клієнта результати розгляду претензій, ??практику укладення та виконання договорів, ??надає?клієнту?пропозиції щодо усунення виявлених?недоліків; надає консультації, висновки, довідки з правових питань, то виникають у клієнта в процесі здійснення діяльності; інформує клієнта, на його запит, про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами?клієнта?нормативних актів, які стосуються їх діяльності?(пункт 2.1 Договору).??

Відповідно до пункту 4.1 Договору про надання правої допомоги, загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у пункті 4.8 даного Договору, а також гонорар, який зазначений у пункті 4.9 даного Договору.?

Згідно з пунктом 4.4 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надається клієнту особисто або надсилається адвокатом факсимільним зв`язком, поштою або на електронну пошту, вказану в договорі.?

У пункті 4.8 Договору сторони узгодили?тарифікацію наданих послуг клієнту.?

17 листопада 2025 року між ТОВАРИСТВОМ? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною укладено Додаткову угоду №?1308933844961?до?договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 січня 2025 року відповідно до якої розширено розділ «Предмет договору» та доповнено його новим пунктом 1.2 відповідно до якого Адвокат зобов`язується здійснити?представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .??

На підтвердження виконаних робіт щодо надання правової допомоги позивачем надано копію Акту № 1308933844961 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), складеного 17 листопада 2025 року та підписаного директором ТОВАРИСТВА? З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» - М. Е. Романенком та?адвокатом Лівак І. М., відповідно до якого?щодо надання консультації та складання позовної заяви до суду про стягнення на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» було зроблено правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій, вартістю за 1,5?години - 2250 гривень 00 копійок, складання позовної заяви про стягнення заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат,?вартістю за 3 години - 3000 гривень 00 копійок,?формування додатків до позовної заяви (письмові докази), вартістю за 1 годину - 750 гривень 00 копійок, всього 6000 гривень 00 копійок.?

Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 713/1890/21, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблений правовий висновок, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.?

Одночасно з цим частини 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.?

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4 та 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на не співмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.??

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.??

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 907/357/16, від 18 грудня 2018 року у справі № 910/4881/18, від 08 квітня 2019 року у справі № 922/619/18, від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.??

В даній справі клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від? ОСОБА_1 ?до суду не надходило.?

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, визначених детально у відповідному?акті, є співмірним із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на їх виконання, а тому їх необхідно стягнути з відповідача.?

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 614, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 10 - 13, 17,?19, 23, 76,?81, 89, 133, 137, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 - 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 1308933844961 від 30 березня 2023 року у розмірі 11323 (одинадцять тисяч триста двадцять три) гривні 20 копійок, з яких: 4000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 7323 гривні 20 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі?6000?(шість?тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.?

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.??

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.?

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.?

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.?

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.?

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746, адреса місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок № 21/1, місто Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. М. Трояновська