Ухвала суду № 136662533, 16.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10073/26

Провадження № 1-кс/643/4025/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , подане у межах кримінального провадження № 42026222040000018 від 03.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леб`яже Чугуївського району Харківської області, громадянина України, директора КЗ «Харківський ліцей №124 Харківської міської ради», одруженого, маючого двох малолітніх дітей, з вищою педагогічною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 16.05.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та підозрою про те, що відповідно до пункту 1.1. 1.3. Статуту затвердженого Наказом Департаменту освіти Харківської міської ради № 84 від 19.06.2023 Комунальний заклад «Харківський ліцей №124 Харківської міської ради» (код ЄДРПОУ 21238197) є закладом загальної середньої освіти комунальної форми власності, засновником якого є Харківська міська рада.

Заклад підпорядковується Управлінню освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та Департаменту освіти Харківської міської ради. Фінансування діяльності ліцею здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади, освітньої субвенції з державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством України.

Грошові кошти, що надходять для забезпечення діяльності закладу, є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та використовуються виключно для забезпечення функціонування закладу освіти, оплати праці працівників, матеріально-технічного забезпечення та інших потреб, передбачених законодавством України і Статутом закладу.

Пунктом 1.5. вказаного статуту передбачено, що Харківський ліцей № 124 є юридичною особою, має печатку і штамп установленого зразка, бланки з власними реквізитами, має право відкривати реєстраційний рахунок в органах Державної казначейської служби України. Заклад освіти має право набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати стороною у судовому процесі, мати у власності кошти та інше майно відповідно до законодавства України.

Згідно зі Статутом, а саме відповідно до пункту 4.1, безпосереднє керівництво закладом освіти здійснює його директор. Директор закладу освіти призначається на посаду директором Департаменту освіти Харківської міської ради за контрактом, за результатами конкурсного відбору, та звільняється з посади відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до контракту обіймає посаду директора комунального закладу «Харківський ліцей №124 Харківської міської ради».

Відповідно зазначеного Статуту, а саме пункту 4.3 Директор закладу освіти має право:

Діяти від імені Закладу освіти без довіреності та представляти Заклад освіти у відносинах з іншими особами;

Підписувати документи з питань освітньої, фінансово-господарської та іншої діяльності Закладу освіти;

Приймати рішення щодо діяльності Закладу освіти в межах повноважень, визначених законодавством України та строковим трудовим договором, у тому числі розпоряджатися в установленому порядку майном Закладу освіти та його коштами;

призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників Закладу освіти, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства України;

визначати режим роботи Закладу освіти;

ініціювати перед Засновником або уповноваженим ним органом питання щодо створення або ліквідації структурних підрозділів;

видавати відповідно до своєї компетенції накази і контролювати їх виконання;

укладати угоди (договори, контракти) з фізичними та/або юридичними особами відповідно до своєї компетенції;

звертатися до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти із заявою щодо проведення позапланового інституційного аудиту, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або громадської акредитації Закладу освіти;

приймати рішення з інших питань діяльності Закладу освіти.

Пунктом 4.4 Статуту «Харківський ліцей №124 Харківської міської ради» Директор закладу освіти зобов`язаний:

виконувати акти законодавства України, а також забезпечувати та контролювати їх виконання працівниками Закладу освіти, зокрема в частині організації освітнього процесу державною мовою;

планувати та організовувати діяльність Закладу освіти;

розробляти проект кошторису та подавати його уповноваженому Засновником органу на затвердження;

надавати щороку Засновнику пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

організовувати фінансово-господарську діяльність Закладу освіти в межах затвердженого кошторису;

забезпечувати розроблення та виконання стратегії розвитку Заклад освіти;

затверджувати правила внутрішнього розпорядку Закладу освіти;

здійснювати керівництво педагогічним колективом, забезпечувати раціональний добір і розстановку кадрів, відповідати за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;

створювати необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;

затверджувати посадові інструкції працівників Закладу освіти;

організовувати освітній процес та видачу документів про освіту;

затверджувати освітню (освітні) програму (програми) Закладу освіти відповідно до законодавства України;

створювати умови для реалізації прав та обов`язків усіх учасників освітнього процесу, в тому числі реалізації академічних свобод педагогічних працівників, індивідуальної освітньої траєкторії та/або індивідуальної програми розвитку учнів, формування у разі потреби індивідуального навчального плану;

затверджувати положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Закладі освіти, забезпечити її створення та функціонування;

забезпечувати розроблення, затвердження, виконання та моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку учня/учениці;

контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем/ученицею) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану;

забезпечувати здійснення контролю за досягненням учнями результатів навчання, визначених державними стандартами початкової, базової середньої та профільної середньої освіти, індивідуальною програмою розвитку, індивідуальним навчальним планом;

створювати необхідні умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами;

сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками;

створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю Закладу освіти;

сприяти та створювати умови для діяльності органів громадського самоврядування в Закладі освіти;

створювати умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю Закладу освіти;

формувати засади, створювати умови, сприяти формуванню культури здорового способу життя учнів та працівників Закладу освіти;

створювати в Закладі освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог безпеки життєдіяльності;

організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів відповідно до законодавства України;

здійснювати контроль за проходженням працівниками у встановлення терміни обов`язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;

забезпечувати відкритість і прозорість діяльності Закладу освіти, зокрема шляхом оприлюднення публічної інформації відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати зарахування, переведення, відрахування учнів, а також їх заохочення (відзначення) та притягнення до відповідальності відповідно до вимог законодавства України;

організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до вимог законодавства України;

звітувати щороку на Конференції колективу про свою роботу та виконання стратегії розвитку Закладу освіти;

забезпечувати права учнів під час освітнього процесу на захист їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю учнів, запобігати вживанню ними та іншими особами на території Закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

нести відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками або іншими законними представниками дітей, педагогічними працівниками та Конференцію колективу, Засновником, місцевими органами влади тощо;

забезпечувати надання на протести, постанови, подання, приписи, звернення, листи, запити та інші документи судових, правоохоронних та контролюючих органів ґрунтовної, об`єктивної, документально підтвердженої інформації та мотивованих відповідей. Якщо відповідь неможливо надати у строк, визначений у запиті або передбачений законодавством України, направляти проміжну відповідь із зазначенням причин цього та дати надання остаточної відповіді;

погоджувати з Юридичним департаментом Харківської міської ради у визначеному розпорядженням Харківського міського голови порядку підготовлені проєкти відповідей на протести, постанови, подання, приписи, звернення, листи, запити та інші документи судових, правоохоронних та контролюючих органів;

виконувати інші обов`язки, покладені на нього законодавством України, Засновником, цим Статутом, колективним договором, строковим трудовим договором.

Пунктом 4.5, вказаного статуту, зазначено, що Директор закладу освіти має права та обов`язки педагогічного працівника, визначені законодавством України, та несе відповідальність за їх виконання.

При невиконанні або неналежному виконанні своїх повноважень, передбачених цим статутом, контрактом та встановлених законодавством України, директор Закладу освіти несе відповідальність у встановленому порядку згідно із законодавством України.

Частиною 3 статті 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради», в розумінні статті 18 КК України є службовою особою.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 98 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Вимогами частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Форма табелю обліку робочого часу визначена наказом Державний комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Незважаючи на вимоги вказаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_5 , будучи службовою особою, заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану при наступних обставинах.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, було введено воєнний стан на всій території України, який діє і на теперішній час.

Достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому на даний час місці та дати, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами, які виділяються на оплату праці працівників КЗ «Харківський ліцей №124 Харківської міської ради» вирішив незаконно збагатитись шляхом заволодіння бюджетними грошовими коштами призначених для виплати заробітної плати педагогічним працівникам, які перебувають у його підпорядкуванні.

Діючи з цією метою, ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видавши наказ ХЛ № 124 від 30.08.2024 № 30-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_7 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 30.08.2024 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_7 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_7 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_1 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_7 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 287 106,51 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видавши наказ ХЛ № 124 від 13.09.2024 № 53-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_8 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 13.09.2024 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_8 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_8 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_2 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_8 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_2 систематично протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 267 968,39 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , видавши наказ ХЛ № 124 від 20.01.2025 № 06-к про призначення останнього на посаду педагога-організатора.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_9 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 20.01.2025 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_9 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_9 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_3 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_9 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_3 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 195 912,29 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , видавши наказ ХЛ № 124 від 17.02.2025 № 10-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_10 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 17.02.2025 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_10 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_10 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_4 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_10 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_4 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 202 876,64 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , видавши наказ ХЛ № 124 від 29.08.2025 № 38-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_11 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 29.08.2025 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_11 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_11 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_5 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_11 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_5 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 125 096,42 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , видавши наказ ХЛ № 124 від 29.08.2025 № 42-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_12 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 29.08.2025 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_12 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_12 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_6 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_12 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_6 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 109 080,09 грн.

Надалі, з цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи вказаний злочинний план, перебуваючи на робочому місці в КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» що за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75А, упродовж дії правового режиму воєнного стану з 24.02.2022 організував працевлаштування до КЗ «Харківський ліцей 124 Харківської міської ради» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , видавши наказ ХЛ № 124 від 06.10.2025 № 79-к про призначення останнього на посаду асистента вчителя.

Одночасно з цим, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_13 необхідного педагогічного стажу, відповідної професійної освіти та кваліфікації, а також про те, що останній фактично не планує виконувати покладені на нього обов`язки за посадою, у період з 06.10.2025 по 31.03.2026 забезпечив внесення до табелів робочого часу вказаного працівника відомостей, щодо відпрацювання ОСОБА_13 робочого часу за який останньому нараховувалася заробітна плата.

Після чого, ОСОБА_5 у невстановлений час та у невстановленому місці отримав від ОСОБА_13 банківську картку для нарахування заробітної плати, відкриту в ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» ( НОМЕР_7 ) на ім`я останнього, з метою заволодіння грошовими коштами.

В подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами у вигляді заробітної плати, яка нараховувалась гр. ОСОБА_13 від КЗ «Харківський ліцей 124 Харківського міської ради», використовуючи банківську картку № НОМЕР_7 систематично, протягом вищезазначеного періоду, здійснював операції зі зняття готівкових коштів через банкомати та фактично користувався банківською карткою для власних потреб, чим заволодів грошовими коштами територіальної громади м. Харкова, на загальну суму 88 268,17 грн.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах в умовах воєнного стану.

15.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного тяжкого злочину проти власності, адже воно гарантує кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю та є важливою економічною та юридичною цінністю в Україні.

Зважаючи на обставини та складність кримінального провадження, враховуючи те, що для проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження необхідний тривалий час, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.

У судовому засідання захисник заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ризики є недоведеними, а підозрюваний визнає свою вину та всіляко співпрацюю з органом досудового розслідування. Також зазначив, що підозрюваний має бездоганну репутацію (визнавався вчителем року, нагороджений великою кількістю грамот та подяк). Крім цього, на утриманні підозрюваного перебуває дружина та двоє малолітніх дітей, які мають певні проблеми зі здоров`ям та потребують його допомоги.

Підозрюваний у судовому засідання підтримав позицію свого захисника та зазначив, що суть підозри йому зрозуміла. Вказав, що кошти, які були здобуті злочинним шляхом він використовував виключно для ремонтних та поточних потреб навчального закладу, навіть власні кошти він використовував на благо ліцею, про що свідчить від`ємне значення на його кредитних картках. Пояснив, що матеріально їхня родина не є заможною, проживають в однокімнатній квартирі, рухомого майна та заощаджень не мають.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, встановив таке.

Слідчим відділом Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42026222040000018 від 03.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

15.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними під час кримінального провадження доказами, а саме: повідомленням № 70/5/1-3187 від 02.03.2023 УСБУ в Харківській області про кримінальне правопорушення; листом УСБУ в Харківській області № 70/5/1-3812; листом № 4271/5/20-40-12-03-09 від 10.03.2026 ГУ ДПС в Харківській області; листом № 8500/5/20-40-12-03-09 від 04.05.2026 ГУ ДПС в Харківській області; протоколом тимчасового доступу до АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 20.04.2026; протоколом огляду предмету (інформації на електронному носії) від 20.04.2026; протоколом огляду предмету (інформації на електронному носії) від 10.05.2026; протоколом огляду предмету від 11.05.2026; протоколом обшуку від 16.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом обшуку від 16.05.2026 за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 75 А (КЗ Харківський ліцей 124 Харківської міської ради); протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.05.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_5 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час існують, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути межі Харківської області та взагалі територію України, з метою уникнення покарання. Крім того, ОСОБА_5 є особою яка має право на виїзд з території України, тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності остання може покинути територію України без зайвих перешкод, а міцні соціальні зв`язки (наявність дружини та двох малолітніх дітей) у місці постійного проживання у цьому випадку не зможуть утримати останнього від цього.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків також існує, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти власності, таким чином шляхом погроз, вмовлянь, підозрюваний може незаконно вплинути на свідків, з метою відмови їх від дачі показань, зміни їх показів які отримані на досудовому слідстві. На теперішній час триває стадія досудового розслідування, свідки допитані лише в рамках досудового розслідування, тому ризик впливати на свідків є реальним, оскільки певні докази у вказаному кримінальному провадженні ґрунтуються саме на допитах свідків.

Також, слід врахувати факт того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на осіб (які являються його підлеглими співробітниками) які ще не допитані в якості свідків, з метою змусити останніх відмовитись від надання показів, та на свідків, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому буде відомо місце їх мешкання.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, оскільки є лише гіпотетичним та не підтверджений конкретними доказами.

Існування вказаних ризиків, разом з підозрою у вчиненні тяжкого злочину вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Разом з тим, вартим уваги є те, що розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Тобто, слідчий суддя при визначенні розміру застави керується об`єктивними фактами та обставинами, які відображаються поданими матеріалами у справі, враховуючи матеріальний стан підозрюваного, його причетність до злочину, а також розмір неправомірної вигоди для себе. Аналіз же цих обставин в цілому допомагає визначити, чи є застава відповідною для підозрюваного.

У судовому засіданні встановлено, що у власності підозрюваного та його родини наявні об`єкти нерухомого майна.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що рівень матеріального забезпечення підозрюваного сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваного, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, обґрунтованим є визначення застави, як альтернативи застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі додатково обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено, у тому числі, іншою особою, яка має фінансову можливість.

На переконання слідчого судді, так як інкриміноване кримінальне правопорушення є тяжким, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції ЄСПЛ, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені п. 1 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного ОСОБА_5 , необхідним є покладення на нього обов`язків, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, коли яких визначить сторона обвинувачення; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано існування вказаних вище ризиків, а також не надано достатніх доказів, які б перешкоджали виконанню підозрюваним покладених обов`язків у разі внесення застави.

Варто зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 09:43 год 15.05.2026.

Строк дії ухвали до 09:43 13.07.2026 включно.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 99840,00 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 16.05.2026 у справі № 643/10073/26 (провадження № 1-кс/643/4025/26) відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати слідчого та прокурора письмово ознайомити підозрюваного з колом свідків, з якими він має утримуватися від спілкування, у разі внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 18.05.2026 о 16:15.

Слідчий суддя ОСОБА_14