Ухвала суду № 136661961, 13.05.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

13.05.2026

ЄУН 389/4514/25

Провадження №2/389/1596/25

Ухвала

13 травня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Знам`янська агропромислова компанія», Фермерського господарства «Розмарин» про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння,

з участю: представника позивача адвоката Коротченка О.О.,

встановив:

ОСОБА_1 03.12.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просив витребувати на свою користь із чужого незаконного володіння ФГ «Розмарин» земельну ділянку площею 6,5600 га з кадастровим номером 3522281200:02:000:9048, яка розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області; визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо вказаної вище земельної ділянки, укладений 28.12.2022 між ОСОБА_2 та ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія».

Ухвалою суду від 17.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче провадження в цій справі закрито з призначенням до судового розгляду по суті.

Представник відповідача ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельник С.П. 20.04.2026 подав суду письмове клопотання, в якому просив повернутися до стадії підготовчого провадження, поновити йому строк для подання доказів та долучити відповідний доказ до матеріалів цієї справи. Клопотання обґрунтоване тим, що справа стосується договору міни, який укладено у 2017 році, тому документи по договору були заархівовані і для їх пошуку знадобилося більше часу, ніж тривало підготовче провадження. Зокрема, в архіві було виявлено оригінал заяви позивача, яка має важливе доказове значення в цій справі, оскільки цією заявою позивач фактично схвалює оспорюваний договір міни.

Представник позивачки - адвокат Коротченко О.О. 29.04.2026 подав заперечення на вказане клопотання, в якому просив відмовити в його задоволенні, обгрунтовуючи тим, що в порушення ч.4 ст.83 ЦПК України представник відповідача не повідомляв суд про наявність доказу, який не може бути подано, та причини, за яких такий доказ не може бути подано у встановлений законом строк. Поважні причини пропуску такого строку не обгрунтовані. Також поставив під сумнів допустимість та достовірність цього доказу. Крім того, заперечував проти повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки ЦПК України така можливість не передбачена.

Також представник позивачки 29.04.2026 подав суду клопотання про визнання зловживання процесуальними правами представником відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельником С.П., яке обґрунтоване тим, що останній, подаючи зазначене вище клопотання, мав на меті ввести в оману суд та затягнути судовий розгляд шляхом повернення до підготовчого засідання та необхідності проведення експертиз підпису вказаного документу. Щодо вказаних дій 23.04.2026 ним була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, оскільки поданий доказ містить ознаки підробки. За викладеного, просив подання клопотання представника відповідача визнати зловживанням процесуальними правами та залишити його без розгляду, застосувавши до представника відповідача заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Крім того, представник позивачки 29.04.2026 подав суду клопотання про постановлення окремої ухвали щодо можливого вчинення представником відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України, яке обґрунтоване тим, що до поданого ОСОБА_3 згаданого вище клопотання була долучена заява, яка начебто вчинена позивачем, щодо схвалення договору міни, на підставі якого з права власності ОСОБА_1 вибула спірна земельна ділянка. Однак вказана заява не містить дати її вчинення та доказів її направлення ОСОБА_2 (якій вона адресувалася) та/або доказів її направлення ТОВ «Знам`янська агропромислова компанія». Крім того, наявний на ній підпис не належить позивачу, а є лише наслідуванням його підпису. Також відповідачем не надані докази існування будь-якого архіву та перебування вказаного документу у ньому. З огляду на викладене, вважає, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки вчинення злочину, передбаченого ст.384 КК України

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача з підстав, викладених ним у письмових запереченнях. Свої клопотання підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиви не подали, заяв про розгляд справи без їх участі не надали.

Заслухавши представника позивача та оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Щодо клопотання представника відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельника С.П. про повернення до стадії підготовчого провадження та про поновлення строку для подання доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Згідно зі ст.83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. При цьому, відповідно до ч.8 цієї статті, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа яка їх подає обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги доводи, викладені представником відповідача у своєму клопотанні, суд вважає, що останнім не обґрунтовано поважність причин пропуску подання доказів та не надано відповідних доказів такої поважності.

Крім цього, не вказано конкретно коли саме йому про ці докази стало відомо та належним чином не обгрунтовано, що йому заважало подати ці докази на стадії підготовчого провадження. Також не зазначено, на якій підставі оригінал заяви позивача, адресованої на ім`я відповідачки ОСОБА_2 , перебуває у його володінні.

При цьому суд враховує, що в жодне підготовче та судові засідання в цій справі представник відповідача не з`являється, відзив з викладеними в ньомузапереченнями щодо наведених позивачем обставин з посиланням на відповідні докази, у встановлений судом строк не подано.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Однак, у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що суди першої інстанції лише за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті. Тож належне та добросовісне ставлення до завдань підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що повно відповідає засадам справедливого правосуддя.

Оскільки представником відповідача не доведено обставин та вагомих підстав для повернення до відповідної стадії підготовчого провадження, тому у задоволенні цього клопотання необхідно відмовити.

Щодо клопотань представника позивача про визнання зловживання процесуальними правами представником відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельником С.П. та застосування до нього заходів процесуального примусу.

Згідно зі ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема,подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №761/27076/19 зазначено, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи встановлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

З аналізу наведених норм слідує, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Однак наведені у клопотанні представника позивача обставини не є такими, які свідчать про те, що дії представника відповідача суперечать завданню цивільного судочинства та мають бути визнані зловживанням процесуальними правами.

Подання представником відповідача клопотання про долучення доказів та повернення до стадії підготовчого провадження не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Таким чином, підстав для визнання зловживанням процесуальними правами дій представника відповідача не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оскільки судом не встановлено факту зловживання представником відповідача процесуальними правами, тому клопотання представника позивача про застосування до нього заходів процесуального примусу не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали.

Відповідно до ч.1, 11 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Згідно з ч.5 ст.262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Таким чином, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення судом порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстави для окремої ухвали відсутні.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №800/500/16, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Заявляючи клопотання про постановлення окремої ухвали, представник позивача посилається на наявність в діях представника відповідача ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, яке полягає у введені суду в оману шляхом подання завідомо недостовірних та підроблених доказів.

Проте, у заявленому клопотанні не наведено достатніх підстав та аргументів, а також не надано доказів, які б безумовно давали підстави для висновку про вчинення особою дій, які б потягли за собою постановлення окремої ухвали. Рішення в цій справі ще не ухвалене і підстав вважати, що в діях представника відповідача наявні порушення законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, судом не встановлено.

Наданий представником відповідача доказ до матеріалів справи не долучений, судом не досліджується, а відтак умисел представника відповідача на подання завідомо підробленого доказу наразі не встановлюється.

При цьому суд враховує, що представник позивача скористався своїм правом на самостійне звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення в порядку, визначеному чинним законодавством України.

З огляду на викладене та враховуючи, що підстави для постановлення окремої ухвали судом не встановлені, тому у задоволенні цього клопотання також необхідно відмовити.

Керуючись ст.43, 44, 81, 83, 126, 127, 143, 148, 189, 262, 259-262 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні клопотань представника відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельника С.П. про повернення до стадії підготовчого провадження та про поновлення строку для подання доказів, відмовити.

У задоволенні клопотань представника позивача - адвоката Коротченка О.О. про визнання зловживання процесуальними правами представником відповідачаТОВ «Знам`янська агропромислова компанія» Мельником С.П., застосування до нього заходів процесуального примусу та пропостановлення окремої ухвали, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 18.05.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва