Рішення № 136661453, 08.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/898/26

2/214/2615/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 травня 2026 року Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Ковтун Н.Г.

секретаря судового засідання Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 214/898/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до якої представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мартинова Н.Ю. просить суд стягнути з АТ «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 33 011,41 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 9376,50 грн. , моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн, стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 4800,00 грн.

В обгрунтування вимог вказала, що 04.02.2025 року о 15.10 годині в м. Кривому Розі о 15.10 годині по вул. Володимира Великого, 36 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки Subaru Impreza державний номер НОМЕР_1 в хворобливому стані, своїми діями створила небезпеку дорожнього руху, не вибрала безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу, втратила свідомість, та відповідно керування транспортним засобом та здійснила зіткнення з ТЗ Skoda Fabia д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , автомобілем FIAT Dukato д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ГАЗ 3110 д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , які сповільнили рух. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 1.5, 2.3б, 2.9б, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Вищевказані обставини встановлені постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2025 у справі № 214/6709/25.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Транспортний засіб Subaru Impreza державний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахований в АТ «СК «ІНГО», поліс №221235747 від 30.05.2024 року, франшиза 0,00 грн.

06.02.2025 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до АТ «СК «ІНГО» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яке направлено на електронну пошту страховика.

З метою визначення вартості матеріального збитку та відновлювального ремонту вартості автомобіля, завданого в результаті ДТП, 04.02.2025 року, на підставі заяви від ОСОБА_1 , між останнім та судовим експертом Чивчиш О.П. було укладено договір № Д4/03/25 від 07.03.2025 про проведення транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 .

Як вбачається з Висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи №Д4/03/25 по визначенню вартості матеріального збитку від 24.03.2025 року, оцінювачем ОСОБА_5 визначення матеріального збитку відбулося з оглядом колісного транспортного засобу. Вартість відновлювального ремонту представленного автомобіля «ГАЗ 3110» реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 53 879,40 грн.. Вартість матеріального збитку завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля складає 44 502,90 грн., Ринкова вартість 65 497, 92 грн.

02.04.2025 року адвокатом Павленком В.В. було направлено додаткову заяву про виплату страхового відшкодування з додатками в інтересах ОСОБА_1 , в якій прохалось провести страхове відшкодування та здійснити відшкодування матеріального збитку, внаслідок пошкодження в ДТП належному ОСОБА_1 автомобіля ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 в розмірі 44 502,90 грн., встановленого відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи №Д4/03/25 від 24.03.2025 року.

Однак, без остаточного узгодження суми страхової виплати з позивачем, не взявши до уваги наданий ОСОБА_1 висновок експерта, 08.04.2025 АТ «СК «ІНГО» відшкодувало позивачу суму в розмірі 11 491,49 грн.

З вказаною сумою страхового відшкодування позивач ОСОБА_1 не погоджується та вважає , що відповідачем АТ «СК «ІНГО» не виконало своє зобов`язання належним чином. За таких обставин з відповідача АТ «СК «ІНГО» підлягає сума стягнення страхового відшкодування в розмірі 33 011,41 грн. , що є різницею між матеріальним збитком, визначеним за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи (44 502,99 грн.) та сплаченим страховим відшкодуванням (11 491,49 грн.).

Щодо відповідача ОСОБА_2 , зазначає, якщо від вартості відновлювального ремонту , що складає 53 978,40 грн., відняти вартість матеріального збитку, що складає 44 502,90 грн., залишається матеріальний збиток у розмірі 9376,50 грн.

Стосовно моральної шкоди, вказує, що позивач ОСОБА_1 зазнав негативні переживання та тривогу, у зв`язку із пошкодженням автомобіля, що знайшли своє вираження в порушенні звичайного устрою життя, адже пошкодження вплинуло на мобільність позивача, який є діючим військовослужбовцем та на час ДТП проходив службу у військовій частині НОМЕР_6 . Пересування позивача до місця дислокації його підрозділу проводилось саме на автомобілі ГАЗ 3110, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Позивачу довелося займатися оцінкою пошкодженого транспортного засобу , звертатися для отримання страхового відшкодування та з правничою допомогою, у результаті чого позивач отримав емоційний стрес та дискомфорт.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у позивача зниженій та нестійкій настрій почуття образи, обурення, приниження гідності.

З огляду на вказане, враховуючи моральні страждання перенесенні позивачем ОСОБА_1 , що мали вираження у порушенні звичайного устрою життя, прикладенням додаткових зусиль для відновлення транспортного засобу належного йому на праві власності, враховуючи принцип виваженості, розумності і справедливості , позивач вважає достатнім стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 10 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18 березня 2026 року від представника АТ «Страхова компанія «ІНГО» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтував наступним, 06.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «ІНГО» з повідомленням про ДТП.

13.02.2025 року було проведено огляд пошкодженого ТЗ «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , за результатами огляду пошкодженого автомобіля працівниками АТ «СК «ІНГО» було складено ремонту калькуляцію за допомогою системи «Аудатекс» з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля. З урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (0,7) розмір матеріального збитку склав 11 491,49 грн.

14 лютого 2025 ОСОБА_1 написав заяву про виплату страхового відшкодування АТ «СК «ІНГО», де зазначено «Узгоджений з АТ СК «ІНГО» розмір заподіяного збитку у сумі 11 491,49 грн». і вказані реквізити рахунку на який необхідно перерахувати кошти.

Тобто АТ «СК «ІНГО» і потерпілий ОСОБА_1 досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування в розмірі 11 491,00 грн.

Також заперечують проти стягнення з АТ «СК «ІНГО» витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн., судового збору 1331,20 грн., витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 4800,00 грн.

29 квітня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мартинової Н.Ю. надійшла відповідь на відзив відповідно до якої остання вказує, що посилання відповідача на ст.. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності» є безпідставними. Оскільки позивач, погоджуючись на отримання 11 494,49 грн., помилявся щодо реального масштабу збитків. Отримавши фаховий висновок експерта він виявив, що фактичний матеріальний збиток становить 44 502,90 грн.

Вказує, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому позовні вимоги просить задовольнити.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 грн. вказує, що вони повністю спів мірні категорії справи та часу витраченої на неї

01 травня 2026 року від представника відповідача АТ «СК «Інго» надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вважає, що дані відповідь подана з порушенням норм процесуального права, а відтак не може бути прийнята судом. Підтримує позицію викладену у відзиві.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін судом повідомлялася належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк, не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Указана норма кореспондується зі ст.999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон№1961-IV) є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами ст.3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У п. 33.1.4 ст.33 Закону №1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язанийневідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п.35.1 ст.35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з п.36.1 ст.36 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з п.36.2 ст.36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердженняфакту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2020 р. у справі №333/2096/17, провадження №61-20343св18.

В судом встановлено, що 04.02.2025 року о 15.10 годині в м. Кривому Розі о 15.10 годині по вул. Володимира Великого, 36 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки Subaru Impreza державний номер НОМЕР_1 в хворобливому стані, своїми діями створила небезпеку дорожнього руху, не вибрала безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу, втратила свідомість, та відповідно керування транспортним засобом та здійснила зіткнення з ТЗ Skoda Fabia д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , автомобілем FIAT Dukato д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ГАЗ 3110 д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , які сповільнили рух. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 1.5, 2.3б, 2.9б, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.09.2025 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.. 124 КУпАП.

Цивільно- правова відповідальність власника наземного транспорту автомобіля марки Subaru Impreza державний номер НОМЕР_1 , станом на момент коли трапилося ДТП, була застрахована страховою компанією АТ «СК «ІНГО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності водіїв № 221235747.

04 лютого 2026 ОСОБА_1 звернувся до АТ «СК «ІНГО» з повідомленням про ДТП.

13.02.2025 року було проведено огляд пошкодженого ТЗ «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_4 , за результатами огляду пошкодженого автомобіля працівниками АТ «СК «ІНГО» було складено ремонту калькуляцію за допомогою системи «Аудатекс» з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля. З урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (0,7) розмір матеріального збитку склав 11 491,49 грн.

14 лютого 2025 ОСОБА_1 написав заяву про виплату страхового відшкодування АТ «СК «ІНГО», де зазначено «Узгоджений з АТ СК «ІНГО» розмір заподіяного збитку у сумі 11 491,49 грн». і вказані реквізити рахунку на який необхідно перерахувати кошти.

Отже, позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення до страховика та отримав страхове відшкодування, а АТ «Страхова компанія «ІНГО»,що забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою.

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд згідно з положеннями ст.ст.77, 78,79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними однак недостатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, проте у своїй сукупності вони не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Суд не приймає твердження представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мартинової Н.Ю. що в результаті істотної помилки позивача , останній погодився на страхове відшкодування у розмірі 11 491,49 грн., оскільки отримавши висновок експерта №Д4/03/36 від 24.03.2025 він виявив, що матеріальний збиток становить 44 502,90 грн. Оскільки вказане суперечить вимогам ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів » та дослідженими доказами. .Крім того, сам позивач отримавши вказані кошти від стархової компанії на свій банківський рахунок, не заперечив щодо їх виплат та способу отримання, тобто погодився з ними.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом №1961-IV. Звертаючись із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування, позивач визначив розмір такого відшкодування, вказавши його у заяві, тобто погодився на відшкодування страховою компанією збитків саме у заявленому розмірі. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову, пред`явленого до страхової компанії.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).

За змістом ст.12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (ч.1).

Відповідно до ст.36.6. Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з АТ «СК «ІНГО» та ОСОБА_2 , та стягнення витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 4800,00 грн., задоволенню не підлягають, через недоведеність.

Стосовно стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди суд зазначає.

У ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1). Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.5).

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З огляду на викладене, враховуючи характер спричинених пошкоджень транспортному засобу, а також засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково в сумі 2000 грн.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (п.2 ч. 3).

За змістом ст.84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч.1).Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.2).

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи,покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідачів 12 0000,00 грн. витрат за надання правової допомоги та в якості доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав договір про надання правової допомоги № 14/11/22 від 14.11.2022 року та акту прийому передачі наданих послуг на суму 12 000,00 грн.

Оскільки суд прийшов до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, також не підлягають відшкодуванню зна користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу з АТ СК «ІНГО».

Враховуючи особливості предмета спору, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.

Окрім того, оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за звернення з позовом про стягнення матеріальної шкоди, в частині якої судом відмовлено, тому вимоги про стягнення судового збору задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3 -14,79,81,88,259,263,273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної немайнової (моральної) шкоди, та 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» , ЄДРПОУ 16285602, юридична адреса м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя Ковтун Н.Г.