Рішення № 136661208, 11.05.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1973/26

Провадження № 2/0182/4025/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.05.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна», третя особа Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, про визнання трудових відносин припиненими -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна», третя особа Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування свої вимог посилалась на те, що 21 червня 2013 року вона була працевлаштована в Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» на посаду контролера, за основною формою працевлаштування, що підтверджується копією трудової книжки. Починаючи з вищевказаного періоду, до 2022 року будь-які зауваження щодо діяльності з боку відповідача були відсутні, а з 2022 року, як у неї, так і в інших працівників, виникали підстави для звернення до суду з позовом, які безпосередньо полягали в затримці та невиплаті заробітної плати, внаслідок чого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області в примусовому порядку стягувалась заборгованість з невиплати заробітної плати. Так, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, на підставі судового наказу від 27 лютого 2023 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» на її користь була стягнута заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, в розмірі 73 717 грн. 05 коп., а також 25 листопада 2024 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» на її користь була стягнута заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 36 906 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот шість грн.) 88 коп. Після отримання вищевказаних судових наказів, вона їх пред`явила до виконання, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження, однак. станом на 25 березня 2026 року, рішення суду не виконане, будь-які нарахування чи виплати не проведені. Окрім цього, звертає увагу суду на ту обставину, що відносно відповідача, за наявними даними АСВП, наявна велика кількість відкритих виконавчих проваджень, тобто, дані обставини можуть свідчити лише про те, що відповідач рішення суду не виконує. Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна», з початком повномасштабного вторгнення, фактично припинило свою діяльність. При цьому, на офіційному сайті «Урядовий портал» (https://www.kmu.gov.ua/news/chastku-rozmirom-100-vidsotkiv-statutnoho-kapitalu-tovarystva-z-obmezhenoiu-vidpovidalnistiu-vsmpo-tytan-ukraina-vkliucheno-do-pereliku-obiektiv-velykoi-pryvatyzatsii) містилась інформація щодо діяльності вищевказаного товариства, а саме: «Сьогодні на засіданні Уряду ухвалили рішення про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36 "Про затвердження переліку об?єктів великої приватизації державної власності". Зокрема, рішення включити частку, розміром 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» до переліку об`єктів великої приватизації. Після затвердження КМУ стартових цін та умов продажу частки, розміром 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА", Фондом невідкладно буде оголошено проведення електронного аукціону з продажу об?єкта великої приватизації. Відповідно до частини третьої статті 5' Закону України "Про санкції", грошові кошти, отримані в результаті реалізації активів, щодо яких ухвалено рішення про застосування санкцій, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Нагадаємо, що Нікопольський завод безшовних труб із титанових сплавів ТИТАН УКРАЇНА" був конфіскований у російського олігарха Михайла Шелкова та, згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2023 року, був стягнутий в дохід держави». Окрім цього, «Рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду стягнуто в дохід держави всі активи ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», а саме: корпоративні права у розмірі 100 %, рухоме і нерухоме майно підприємства та грошові кошти на рахунках у сумі 14,4 млн грн. Для позовної заяви детективи Бюро економічної безпеки України, спільно із Службою безпеки України, надали необхідну доказову базу та матеріали Офісу Генерального прокурора й Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України. Раніше, рішенням Вищого антикорупційного суду до громадянина росії ОСОБА_2 , кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Демурінський ГЗК» застосовано санкцію, передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону про санкції та стягнуто у дохід держави квартиру, 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «ВСМПО Титан Україна» та майно цього підприємства - нерухомість, автомобілі, грошові кошти. Детективи БЕБ, у межах досудового розслідування, встановили, що службові особи товариства, за попередньою змовою із службовими особами офшорних компаній, протягом 2021 року здійснили реалізацію титанової сировини в адресу європейської компанії за умисно заниженою ціною. Таким чином, маючи на меті ухилення від сплати податку на прибуток, їх дії призвели до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в розмірі понад 10,1 млн. грн. Окрім того, слідством встановлено, що згадане підприємство, протягом 2020-2021 років, здійснювало експорт видобутої титановмісної сировини на адресу підприємств російської федерації та республіки білорусь. За документами комбінат постачав цю сировину, нібито, австрійській компанії. Проте, фактично, продукція одразу направлялась російським і білоруським підприємствам та використовувалась, зокрема, й для виробництва окремих частин винищувачів та ракет, якими зараз обстрілюють Україну. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3 ст.212, ч.2 ст.209, ч.3 ст.110-2 КК України, здійснюють детективи Бюро економічної безпеки України за співпраці із Службою безпеки України та процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора. Примітка: відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Тобто, вищевказані обставини свідчать про те, що будь-яке питання трудового характеру з відповідачем в позасудовому порядку вирішити не вбачається можливим, як на даний час, так і в далекому майбутньому. При цьому, між нею та відповідачем трудові відносини припинені, однак, вона не звільнена з займаної посади, хоча, має намір працевлаштуватись на інше підприємство. Тому, на підставі викладеного, змушена звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати припиненими трудові відносини між нею, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221), на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зобов`язати Нікопольський міськрайонний центр зайнятості зняти з реєстрації в односторонньому порядку у разі відсутності роботодавця трудовий договір, укладений між нею, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221), зареєстрований в Нікопольському міськрайоному центру зайнятості.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надав.

При цьому, від представника третьої особи Нікопольського міськрайонного центру зайнятості - на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області 17 квітня 2026 року надійшли письмові пояснення, згідно яких трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» є договором між працівником та юридичною особою, а тому на нього не поширюється дія Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, на який посилається позивач в позовній заяві, та, відповідно, даний договір не зареєстрований в Центрі зайнятості і зняти його з реєстрації не можливо. Тому, на підставі викладеного, представник третьої особи просить суд дані пояснення врахувати при ухваленні рішення по даній справі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити рішення.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина, при визначенні її громадянських прав і обов`язків, має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, на підставі Розпорядження № Б-71 від 21 червня 2013 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» на посаду контролера, за основною формою працевлаштування, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.6). Як вбачається з матеріалів справи, Наказом виконавчого директора ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» Костянтина Золотоноши № 104 від 24.02.2022 року, тимчасово призупинено роботу підприємства з 23 год. 00 хв. 24.02.2022 року по 07 год. 00 хв. 01.03.2022 року, оплату праці працівникам наказано провести в розмірі 100 % тарифної ставки (окладу). При цьому, в подальшому, строк дії режиму тимчасового призупинення роботи ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» було неодноразово продовжено. На згаданий вище період відповідачем оголошено простій для всіх працівників (крім чергових), перелік чергових працівників, визначений в Додатку 1 до Наказу. Разом з тим, ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» припинило виплату заробітної плати працівникам та позивачка була змушена звертатись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в примусовому порядку. Так, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, на підставі судового наказу від 27 лютого 2023 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна», на користь позивачки була стягнута заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 73 717 грн. 05 коп., а також 25 листопада 2024 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» на користь позивачки була стягнута заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року в розмірі 36 906 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот шість грн.) 88 коп.

Як вбачається з викладених обставин, позивачка має намір та виявила бажання припинити трудові відносини з відповідачем, у зв`язку з працевлаштуванням на інше місце роботи та в позасудовому порядку вчиняла дії щодо припинення трудових відносин, шляхом направлення на адресу відповідача відповідних заяв, які були повернуті позивачці з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7-10).

Як зазначає ОСОБА_1 в позовній заяві, на офіційному сайті «Урядовий портал» міститься інформація щодо діяльності ТОВ «ВСМПО «Титан Україна», а саме: «Сьогодні на засіданні Уряду ухвалили рішення про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року N 36 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності". Зокрема, рішення включити частку розміром 100 відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» до переліку об`єктів великої приватизації. Після затвердження КМУ стартових цін та умов продажу частки, розміром 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА", Фондом невідкладно буде оголошено проведення електронного аукціону з продажу об`єкта великої приватизації. Відповідно до частини третьої статті 5' Закону України "Про санкції", грошові кошти, отримані в результаті реалізації активів, щодо яких ухвалено рішення про застосування санкцій, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії. …Нікопольський завод безшовних труб із титанових сплавів ТИТАН УКРАЇНА" був конфіскований у російського олігарха Михайла Шелкова та, згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2023 року, був стягнутий в дохід держави».

З огляду на викладене вище, позивач позбавлена можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Тобто, між позивачем та відповідачем укладено безстроковий трудовий договір, на підставі якого виникли трудові відносини, що регулюються КЗпП України.

Контракт або строковий трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» не укладався, а, отже, позивач наділена правом припинити трудові відносини з власної ініціативи, попередивши про це роботодавця письмово не пізніше, ніж за два тижні.

ОСОБА_1 зверталась письмово до відповідача із заявами про звільнення за власним бажанням, які направляла на адресу ТОВ «ВСПМО «Титан Україна» поштою. Кореспонденція повернулась на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, відповіді не було отримано.

Зазначене порушує трудові права на звільнення ОСОБА_1 та спричиняє обмеження у можливостях самореалізації як найманого працівника та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.

Враховуючи надані та досліджені докази, суд вбачає, що позивачка вчинила усі передбачені законом необхідні та достатні дії для звільнення її з посади контролера по профілактиці та зберігання матеріальних цінностей.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає, як можливість самостійно займатись трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатись чи не займатись працею, а, якщо займатись, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до статті 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, в тому числі, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, позивач, як працівник, має безумовне право звільнитись за власним бажанням, у тому числі, з метою вибору собі нового місця для праці, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово не менше, ніж за два тижні.

Невиконання законних вимог власником товариства призвело до відсутності відповідного рішення та надає позивачу можливість звернутись до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц та від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.

Установлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак, процедура розірвання трудового договору, відповідно до законодавства України про працю, не виконана.

Враховуючи викладене, позовна вимога позивача про визнання трудових відносин між позивачкою та відповідачем припиненими з 26 березня 2026 року (дата подання позовної заяви) за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання Нікопольського міськрайонного центру зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір в односторонньому порядку, у разі відсутності роботодавця, суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВСМПО «Титан Україна» є договором між працівником та юридичною особою, а тому на нього не поширюється дія Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, на який посилається позивач в позові, та, відповідно, даний договір не є зареєстрованим в Центрі зайнятості і зняти його з реєстрації не можливо.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, - на відповідача; у разі відмови в позові, - на позивача; у разі часткового задоволення позову, - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, на підставі частини третьої статті 5 ЗУ "Про судовий збір", судові витрати стягуються з відповідача на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 23, 36, 38 КЗпП України, ст.ст.10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ВСМПО «Титан Україна», третя особа Нікопольський міськрайонний центр зайнятості, про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити частково.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221) припиненими з 26 березня 2026 року, на підставі ст.38 КЗпП України, у зв`язку із звільненням за власним бажанням, з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМПО «Титан Україна» (код ЄДРПОУ 36096221) на користь держави судовий збір в сумі 1 331 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн.) 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал