Рішення № 136660905, 20.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 953/3112/26

2/212/5029/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Осіпової К.Д., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором

встановив:

У квітні 2026 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з Київського районного суду м. Харкова надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для розгляду за підсудністю. 01.05.2026 року суддею Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н. постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 03.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 0953895727, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Сума кредиту становить 20000,00 грн. 14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0953895727. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0953895727. Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №0953895727. У в`язку з неналежним виконання умов Кредитного договору, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у загальному розмірі 60067,00 грн, з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 55807,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1260,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0,00 грн. заборгованість за пенею; 0,00 грн. заборгованість за комісією; 0,00 грн. інфляційні збитки; 0,00 3 % річних.

Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31454,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням, 28454,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0,00 грн. заборгованість за пенею; 0,00 грн. заборгованість за комісією; 0,00 грн. інфляційні збитки; 0,00 3 % річних. Також, просив стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

06.05.2026 року відповідач подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги не визнає, з 2022 року перебуває за кордоном, жодного платежу за кредитним догвором не здійснювала, а тому вважає, що до позовних вимог необхідно застосувати строк позовної давності згідно ст. 267 ЦК України. Крім того просила розглянути справу у її відсутність.

12.05.2026 року представником позивача подано до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності. Свої заперечення представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, а на момент звернення позивача до суду діяв правовий режим воєнного стану, тому позовна заява подана в межах строку позовної давності. На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, а позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач до суду не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй заяві від 06.05.2026 просила розглядати справу у її відсутність.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.02.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 0953895727, на підставі якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000,00 грн., строк кредитування - 30 днів. На виконання умов кредитного договору 13.02.2020 року відповідачем було підписано Заявку-Анкету на отримання кредиту у розмірі 3000,00 грн. Строк кредитування 30 днів; відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75%. Загальна вартість кредиту 1 575,00 грн. Строк дії Договору № 0953895727 3 роки.

Вказане підтверджується Заявкою-Анкетою на отримання кредиту та встановлення ділових відносин між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 від 13.02.2020. (а.с. 38)

Відповідачем ОСОБА_1 13.02.2020 також було підписано Пропозицію надання 2 траншу кредиту згідно Заявки-Анкети та Акцепт оферти, які містить умови кредитування. (а.с. 39, 40)

Підписанням договору відповідач підтвердив, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Надання відповідачу кредитних коштів у сумі 3000,00 грн 13.02.2020 підтверджується довідкою за вих. № 9636_25707143521 від 07.07.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення». (а.с. 52)

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 0953895727 від 03.02.2020, у відповідача перед ТОВ «ІНФІНАНС» обліковується заборгованість, а саме: 3000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 27 194,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 53-57)

14.07.2021 року було укладено договір № 14/07-21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0953895727, що підтверджується також Витягом з Реєстру боржників від 14.07.2021. (а.с. 64-66, 67)

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 0953895727 від 03.02.2020, у відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» обліковується заборгованість у сумі 30 194,50 грн. а саме: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 27 194,50 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 91)

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0953895727, що підтверджується також Витягом з Реєстру боржників від 10.01.2023. (а.с. 80-82, 84)

Відповідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 0953895727 від 03.02.2020, у відповідача перед позивачем обліковується загальна заборгованість у сумі 60067,00 грн., а саме: 3000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 55 807,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1260,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку). (а.с.92)

Враховуючи принцип співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 31 454,50 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 28 454,50 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. (а.с. 92)

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення первісним кредитором договору з відповідачем та порушення останнім взятих на себе зобов`язань.

Як вбачається із поданої відповідачем заяви від 06.05.2026, відповідач не заперечує проти того, що між нею та ТОВ «ІНФІНАНС» був укладений кредитний договір та отримані кредитні кошти.

Що стосується заяви відповідача щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

24 лютого 2022 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 6814, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Так, Верховний Суд у своїй Постанові від 26.02.2025 у справі № 754/4237/22, вказує, що враховуючи положення пунктів 12 та 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також періоди запровадження в Україні карантину та воєнного стану, Суд констатує, що період з квітня 2021 року перебуває в межах позовної давності.

Таким чином, посилання Відповідача на сплив строку позовної давності є юридично неспроможними, оскільки в спірний період законодавець передбачав зупинення та продовження цих строків у зв`язку з об`єктивними обставинами, які мали місце в країні.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав, суд вважає відсутніми підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Так, внаслідок порушень відповідача перед позивачем обов`язку щодо сплати кредитних коштів за Кредитним договором № 0953895727 від 03.02.2020 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 31454,50 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 28454,50 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 13 000,00 грн, суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вказаних позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на надання правничої допомоги позивачем надано до суду наступні докази, а саме: - копію договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «Лігал Ассістанс»; - заявку на надання юридичної допомоги № 1899 від 01.01.2026 на загальну суму 13000,00 грн; - Витяг з Акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 на суму 13000,00 грн. (а.с. 94-101)

Відповідач не скористалась своїм правом на звернення до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, враховуючи складність справи, тривалість судових засідань та обсяг виконаної роботи, а також відсутність заперечень відповідача щодо їх розміру, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн є обґрунтованим, відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а тому вказана вимога позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 256, 257, 260, 261, 509, 526, 610, 625-628, 634, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 0953895727 від 03.02.2020 у розмірі 31454,50 грн. (тридцять одна тисяча чотириста п?ятдесят чотири гривні 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 20 травня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис