Рішення № 136660876, 20.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1424/26

2/212/2779/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04 лютого 2026 року, через систему «Електронний суд», позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Позивач, ТОВ «ФК ЕЙС») звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 (далі - Відповідачка, Позичальниця, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 у розмірі 93 979,60 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15.08.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео», Кредитодавець, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №600621369 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальниці кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальниця зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Сторонами договору були узгоджені розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. 15.08.2021 ТОВ «Манівео» перерахувало грошові кошти у загальній сумі 22 000 грн на банківську карту Відповідачки № НОМЕР_1 , а отже Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором.

28.11.2018 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався відповідними додатковими угодами, згідно з умовами якого ТОВ «Манівео» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 відповідно до підписання реєстру прав вимоги № 156 від 19.10.2021.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідачки за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021.

15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором№600621369 від 15.08.2021. Відповідачка не виконувала умови Договору належним чином, здійснивши один платіж, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість у розмірі 93 979,60 грн, а саме 22 000 грн - заборгованість по кредиту, 71 979,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, яку Позивач просить стягнути з Відповідачки.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи, за клопотанням позивача витребувано докази.

12 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Ніколенко К.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечила проти задоволення позову в частині стягнення процентів за користування кредитом та витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредит у загальній сумі 22 000 грн декількома траншами у день укладення договору, а саме 15.08.2021, при цьому кредитна лінія була надана строком на 1 день від дати отримання кредиту а саме до 16.08.2021. Зазначила, що з моменту отримання кредитних коштів відповідачкою, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем взагалі не вносилася жодні кошти на оплату процентів за договором №600621369 від 15.08.2021 , що свідчить про невчинення нею дій спрямованих на продовження його строку дії, у порядку, передбаченому п.1.8 Договору. Зазначила, що вказана у розрахунку суми заборгованості, який було складено первісним кредитором, інформація з приводу внесення відповідачкою 15.08.2021 одноразово процентів за Договором у сумі 308 грн не відповідає дійсності та не підтверджена позивачем належними засобами доказування. Зазначила, що 16.08.2021 фактично сплив визначений п.1.7 Договору №600621369 від 15.08.2021 строк кредитування, а отже вимоги позивача про стягнення процентів нарахованих у період з 16.08.2021 по 23.02.2024, тобто після спливу строку кредитування є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначила, що розмір судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у сумі 7 000 грн не є співмірним зі складністю справи, складністю підготовки позовної заяви, а також обсягу роботи, що не відповідає реальному часу, який можна було витратити на такий вид робіт, і зважаючи на нескладність спору, який виник між сторонами вважала, що наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами з 7 000 грн до 1 000 грн.

13 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника ТОВ «ФК ЕЙС» надійшла відповідь на відзив, у якій він не погодився із доводами представника відповідача, посилаючись на те, що розрахунок розміру заборгованості здійснений відповідно до умов кредитного договору, з якими погодився Відповідач і, підписавши кредитний договір, надав свою згоду на сплату усіх зазначених у ньому платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Також зазначив, що 15.08.2021 відповідачка частково виконала зобов`язання за кредитним договором у сумі 308 грн тим самим продовжила строк кредитування відповідно до п.1.9.2 Договору. Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином, підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

18 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Ніколенко К.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представниця відповідачки зазначила, що твердження позивача про часткове виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 у сумі 308 грн є суб`єктивним та таким, що ґрунтується на припущеннях, оскільки не є підтвердженим відповідними первинними документами, з яких можна встановити факт здійснення відповідачкою на поточний рахунок первинного кредитора грошових коштів у розмірі 308 грн та як наслідок свідчило б про вчинення відповідачкою дій спрямованих на продовження строку дії договору, зокрема після 16.08.2021, а також продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Зазначила, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості, який складено первісним кредитором є виключно внутрішнім документом фінансової установи, однак не містить відомостей, що дозволило б перевірити чи дійсно відповідачкою було здійснено часткову сплату процентів по Договору у сумі 308 грн. В іншій частині заперечення на відповідь на відзив є аналогічними відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено на 13 квітня 2026 року у зв`язку з тим, що до суду не надано витребувані докази.

19 березня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначила, що відповідачкою не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що нею не вчинялась оплати у розмірі 308 грн, не надано витягу з особистого кабінету Позичальника або виписки по картковому рахунку за 15.08.2021 на підтвердження факту не вчинення оплати для погашення кредитної заборгованості. В іншій частині додаткові пояснення є аналогічними відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено на 19 травня 2026 року у зв`язку з тим, що до суду не надано витребувані докази.

19 травня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення, які є аналогічними відзиву на позов, запереченням на відповідь на відзив.

19 травня 2026 року, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові пояснення, які є аналогічними відповіді на відзив, додатковим поясненням поданим до суду 19.03.2026.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Учасники справи скористалися своїм право на подачу заяв по суті справи, клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявлялися.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 15 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №600621369 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора (а.с. 20-23).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. Договору).

У п. 1.7 Договору сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 1 день від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»), а саме до 16.08.2021.

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» надані платіжні доручення (а.с.15-18), відповідно до яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 15.08.2021 здійснило переказ грошових коштів у розмірі: 1 200 грн, 500 грн, 1 000грн, 1 500 грн, 2 000 грн, 5 000 грн, 10 800 грн, згідно з договором №600621369 від 15.08.2021 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідок від 28.06.2025, виданих ТОВ «Манівео», останнє повідомило, що на виконання кредитного договору №600621369 від 15.08.2021, Кредитодавцем було ініційовано платіжні операції за наступними реквізитами, зокрема особа отримувача ОСОБА_1 , рахунок/платіжна карта отримувача № НОМЕР_1 , сума платіжної операції 10 800 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 19:14:07, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 19:14:07; сума платіжної операції 5000 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 19:01:08, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 19:01:51; сума платіжної операції 2000 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 18:56:50, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 18:57:30; сума платіжної операції 1500 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 18:43:37, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 18:44:21; сума платіжної операції 1000 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 18:32:12, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 18:33:03; сума платіжної операції 500 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 18:16:38, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 18:17:30; сума платіжної операції 1200 грн, дата ініціювання платіжної операції 15.08.2021 17:37:35, дата проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг 15.08.2021 17:38:23 (а.с.94-97).

Відповідно до інформації, наданої АТ «Універсал Банк» від 14.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , за період з 15.08.2021 по 20.08.2021 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі: 10 800 грн, 5 000 грн, 2 000 грн, 1 500 грн, 1 000 грн, 500 грн, 1 200 грн (а.с. 159).

Таким чином, Позивачем доведений факт укладення Кредитного договору №600621369 від 15.08.2021 на умовах, визначених у ньому, між ТОВ «ФК «ЕЙС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) укласти такий договір у мережі Інтернет в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. При цьому прийняття Відповідачкою пропозиції укласти зазначений договір здійснено шляхом заповнення нею заявки (форми) про на отримання грошових коштів (а.с. 24) та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Договору кредитної лінії №600621369 від 15.08.2021 (а.с. 23). За таких обставин, укладений між сторонами кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 48-51).

У подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладалися Додаткові угоди: № 19 від 28 листопада 2019 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року; № 26 від 31 грудня 2020 року, строком дії до 31 грудня 2021 року; № 27 від 31 грудня 2021 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, строком дії до 31 грудня 2023 року, № 32 від 31 грудня 2023 року, строк дії договору продовжений до 31 грудня 2024 року (а.с. 53-60).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 156 від 19 жовтня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових умов до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача - Боржника за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 на загальну суму 57 266 грн.

Таким чином, Договір факторингу № 28/1118-01 є угодою двох сторін на співпрацю протягом визначеного проміжку часу, який закріплювався у відповідних Додаткових угодах, і яка була чинною на час укладення кредитного договору №600621369 від 15.08.2021.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанси» укладено Договір факторингу № №23/0224-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, які зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру права вимог, встановленому у відповідному додатку договору (пункти 2.1, 4.1 Договору) (а.с. 75-78).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до Договору факторингу №23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 93 979,60 грн (а.с. 39-40).

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило Позивачу право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021, відповідно до умов якого до нового кредитора перейшло право вимоги до Відповідача (а.с. 41-44).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК ЕЙС» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 93 979,60 грн (а.с. 70).

Таким чином, на момент укладення Кредитного договору №600621369 від 15.08.2021 Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був чинним, і відповідно до його умов право вимоги по кредитному договору були передані від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу, передало право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та в подальшому Позивачу на підставі відповідних реєстрів, які оформлені належним чином.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договірні зобов`язання ТОВ «Манівео» виконало в повному обсязі та надало Відповідачу кредит в сумі 22 000 грн шляхом перерахування на визначений Відповідачкою картковий рахунок.

Натомість, Відповідач свої договірні зобов`язання у визначені договором строк і обсяг не виконала, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за Кредитним договором в сумі 22 000 грн (тіло кредиту).

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача процентів за користування кредитом, сума яких становить 71 979,60 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 було погоджено строк кредитування на 1 день, до 16.08.2021.

Згідно з п. 1.8 сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк дії Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.

Відповідно до п. 1.12 сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Як вбачається з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 93 979,60 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту (прострочене тіло) 22 000 грн; прострочена заборгованість за процентами (прострочені відсотки) 71 979,60 грн (а.с. 80).

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео» вбачається, що проценти у розмірі 35 266 грн були нараховані за період з 15 серпня 2021 по 19 жовтня 2021 року (а.с. 90-91).

При цьому, з вказаного розрахунку вбачається, що Відповідачем був здійснений платіж в рахунок погашення кредиту, а саме 15.08.2021 у сумі 308 грн.

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не здійснювалися платежі за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021.

Таким чином, Відповідачем вчинялися дії з метою продовження Дисконтного періоду та відповідно пролонгації Кредитного договору.

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що до розміру процентів 35 266 грн, які були нараховані станом на 19 жовтня 2021 року, були також додані проценти за період з 20 жовтня 2021 року по 14 грудня 2021 року у розмірі 36 713,60 грн (а.с. 89).

У подальшому, виходячи з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем проценти за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 після 14.12.2021 не нараховувалися.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Отже, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц.

Як було встановлено судом, строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 13 листопада 2021 року (не більше, ніж 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (16.08.2021 + 90 днів).

Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за процентами у розмірі 39 204 грн, яка була нарахована в межах строку кредитування до 13 листопада 2021 року.

Вимога кредитора щодо стягнення процентів за користування кредитом за період, що виходить за межі строку кредитування, не узгоджуються з нормами матеріального права, а отже не дають підстав для висновку про порушене право як первісного, так і нового кредитора в цій частині вимог.

Отже, у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами, яка нарахована поза межами строку кредитування (з 14 листопада 2021 року по 14 грудня 2021 року) слід відмовити.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 в загальному розмірі 61 204 грн з яких 22 000 грн - заборгованість по кредиту (тіло кредиту), 39 204 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 16.08.2021 до 13.11.2021.

При здійсненні розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що за договором № №20/08/25-01, укладеним 20.08.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» про надання правничої допомоги, Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання щодо надання правничої допомоги Товариству в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Сторони можуть змінювати та доповнювати даний Договір шляхом укладення Додаткових угод до Договору (а.с. 87-88).

Відповідно до Додаткової угоди № 25770986294 від 01 вересня 2025 року до договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 Товариство доручило, а Адвокатське бюро прийняло зобов`язання надати юридичну допомогу по справах про стягнення заборгованості, у тому числі з ОСОБА_1 за кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 (а.с. 82).

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 Адвокатське бюро надало, а Товариство отримало послуги на загальну суму 7 000 грн із розрахунку 5000 грн за складання позовної заяви, 1000 грн за вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, по 500 грн за підготовка адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (а.с. 81).

Також, відповідно до копії платіжної інструкції від 28.01.2026 ТОВ «ФК ЕЙС» сплатило судовий збір за подачу позову у розмірі 2 662,40 грн (а.с. 1).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (65,12 % від заявленої ціни позову 93 979,60 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 733,75 грн (65,12 % від 2 662,40 грн), витрати на правову допомогу у розмірі 4 558,40 грн (65,12 % від 7 000 грн), загалом у сумі 6 292,15 грн.

Керуючись ст. 4, 12-13, 76, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №600621369 від 15.08.2021 у розмірі 61 204 (шістдесят одна тисяча двісті чотири) гривні та судові витрати в розмірі 6 292 (шість тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 15 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6 каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 20 травня 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко