Рішення № 136659731, 20.05.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/613/2026

Справа № 569/4520/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

місто Нетішин Хмельницької області

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

05.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 8668859, за яким внаслідок невиконання зобов?язань відповідач має заборгованість у загальному розмірі 11578 грн, що складається з наступного: 1) 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 2888 грн заборгованість за відсотками; 3) 4000 грн заборгованість за неустойкою; 4) 690 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, і право вимоги за яким було відступлено позивачу на підставі договору факторингу № 27/03/2025 від 27.03.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним договором у розмірі 11578 грн.

З огляду на викладені обставини ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 11578 грн та понесені позивачем судові витрати.

24.03.2026 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 65).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлена про розгляд справи відповідач не подала.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом його підписання відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора) було укладено договір кредитної лінії № 8668859, відповідно до якого відповідачу було надано у власність грошові кошти в розмірі 4000 грн строком на 360 днів (до 30.03.2026) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу останнього № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% на день. Також сторонами було узгоджено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми кредиту, що складає 690 грн, та неустойку в розмірі 200 грн на день. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 18370 грн (а.с. 7-14, 15)

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 11578 грн, що складається з наступного: 1) 4000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 2) 2888 грн заборгованість за відсотками; 3) 4000 грн заборгованість за неустойкою; 4) 690 грн заборгованість за комісією за надання кредиту (а.с. 16-17).

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/2025, а в подальшому додаткову угоду № 8 від 26.08.2025, відповідно до яких ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) позивачу належне право грошової вимоги до відповідача за договором № 8668859 від 05.04.2025 у розмірі 11578 грн, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників № 13 від 26.08.2025 та витягом із Реєстру боржників від 26.08.2025 до відповідного договору факторингу (а.с. 27-31, 32, 33, 34, 35).

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ст. 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов?язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов?язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, який суд враховує при виборі і застосуванні норм прав до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказів спростування презумпції дійсності укладеного відповідачем договору матеріали справи не містять. Відповідач мав процесуальну можливість надати суду докази на спростування презумпції правомірності договору, однак таким правом не скористався.

Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов вказаного договору щодо своєчасної сплати суми кредиту, комісії та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 8668859 від 05.04.2025 у загальному розмірі 7578 грн,що складається з наступного: 1) 4000 грн заборгованість за тілом кредиту; 2) 2888 грн заборгованість за відсотками; 3) 690 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки за вказаним договором суд зазначає наступне.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд бере до уваги, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер, позаяк останнього разу його було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 28.04.2026, строком на 90 діб, тобто до 02.08.2026.

У правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 зазначається, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин, оскільки неустойка за прострочення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії № 8668859 від 05.04.2025 була нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, суд не вбачає підстав для стягнення з нього нарахованої позивачем неустойки в розмірі 4000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією № 152211 від 17.02.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 50, 59).

Враховуючи те, що задоволенню підлягають 65,45% позовних вимог (7578 грн х 100% / 11578 грн), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1742,54 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 грн х 65,45% / 100%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредитної лінії № 8668859 від 05.04.2025 у розмірі 7578 (семи тисяч п`ятисот сімдесяти восьми) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за вказаним договором у розмірі 4000 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1742,54 грн (однієї тисячі семисот сорока двох п`ятдесяти чотирьох копійок).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код 35625014; місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2).

Представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.Г. Безкровний