Ухвала суду № 136659563, 19.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4830/23

2/465/672/26

У Х В А Л А

19.05.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., вивчивши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Цімури Яромира Володимировича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на даний час призваний на військову службу по мобілізації у складі Збройних Сил України.

Суд вивчивши клопотання про зупинення провадження у справі приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.1ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При застосуванні норм права у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України суд ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 520/7367/17, за якою зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 зазначив про необхідність під час вирішення питання щодо зупинення судового провадження з`ясувати чи перебуває особа у складі ЗСУ безпосередньо у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та чи виконує вказана частина бойові завдання у зоні бойових дій, а також чи призвів призов особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об`єктивної неможливості брати участь у судовому провадженні.

Згідно довідки №268/РВЗ від 07.03.2024 року, молодший сержант ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Однак, вказана копія довідки форми №5 не містить відомостей про те, що військова частина переведена на воєнний стан, а відповідач виконує бойові завдання у зоні бойових дій, не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій, на час розгляду справи.

Так, сам по собі факт перебування учасника справи на військовій службі у складі Збройних Сил України, не є достатнім для зупинення провадження у справі.

Аналогічної думки притримується й Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 року у справі № 756/3462/20. Зокрема, у вказаному рішенні Верховним Судом зазначено, що для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. Належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008.

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 року у справі №904/4027/22, відповідно до якої для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент у складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Суд зазначає, що відповідач має можливість висловитися щодо позовних вимог шляхом подання письмових пояснень або відзиву на позовну заяву, більше того, має можливість користуватися правовою допомогою адвоката.

Разом із тим, судом береться до уваги положення п.10 ч. 3ст.2 ЦПК України щодо необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку.

Так, відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача ОСОБА_1 представляє у даній справі адвокат Цімура Я.В. на підставі ордеру серії ВС №1245998 від 04.07.2025.

Отже, відповідач реалізував своє процесуальне право на участь у судовому процесі через свого представника - адвоката, забезпечивши таким чином дотримання основоположних принципів цивільного судочинства таких як: рівність учасників судового процесу, змагальність сторін, диспозитивність, а відтак мав можливість реалізувати своє право, в тому числі і на подання відзиву у випадку заперечення щодо задоволення позову.

Крім цього, згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2026 року, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (у зв`язку із сімейними обставинами).

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.01.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 27.12.2025 року військову службу не проходить.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Відтак, з врахуванням наведеного вище, оскільки відповідачем не надано доказів того, що він перебуває у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а також наявність у відповідача представника, заява відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.251,253,258-261,353,354 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Цімури Яромира Володимировича про зупинення провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ванівський Ю.М.