Рішення № 136659437, 20.05.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/10845/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 травня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Постигач О. Б.

секретаря судового засідання Глушко С. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Приступи Лева Любомировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 462/10845/25 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

представник позивача адвокат Приступа Л. Л. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява обґрунтована тим, що 04.05.2026 року у вказаній справі судом ухвалено рішення по суті, яким частково вирішено питання про розподіл судових витрат. Зокрема, стягнуто страхове відшкодування, судовий збір та витрати на правничу допомогу. Разом із тим, у мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7 000,00 грн, однак у резолютивній частині рішення питання щодо їх стягнення не вирішено. У зв`язку з цим заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи у розмірі 7 000,00 грн.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

12.05.2026 року представник позивача адвокат Приступа Л. Л. через систему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд вказаної заяви за його відсутності.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи № 465/10845/25, дійшов таких висновків.

Представник позивача адвокат Приступа Л. Л. через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача різницю між розміром встановленого матеріального збитку та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 28 983,49 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 04.05.2026 року позов задоволено. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_2 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 28 983, 49 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211, 20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до приписів ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 року № 712/4126/22 (14-123цс23) відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові виснувала, що витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат.

З аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що та сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за проведену експертизу, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем понесено витрати на проведення експертизи щодо визначення вартості пошкодження колісного транспортного засобу, за проведення якої позивач сплатив на рахунок ТОВ Фірма «Експертиза» 7 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 09.10.2025 року № 8393-4334-6118-5398.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що додаткове рішення це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22).

Таким чином, керуючись засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, зважаючи на те, що при ухваленні рішення судом було враховано висновок судового експерта Галамая Я. І. № 64 за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 20.10.2025 року як доказ, однак не вирішено питання відшкодування витрат за проведення вказаної експертизи під час ухвалення рішення, беручи до уваги, що докази сплати понесення таких витрат було подано стороною позивача в межах процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позов було задоволено, суд дійшов висновку, що заява у відповідності до приписів п. 1 ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України підлягає задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи, яку сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Приступи Лева Любомировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 462/10845/25 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 465/10845/25 позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування збитків, завданих у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інтер-Поліс», код ЄДРПОУ: 19350062, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69.

Суддя: Постигач О. Б.