Рішення № 136659252, 19.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2109/26

Провадження № 2/333/2768/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2026 року м. Запоріжжя

м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновська А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за довіреністю Столітній М.М. 25.02.2026 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3937545 від 29.08.2023 укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в сумі 22080,00 гривень, з яких заборгованість за кредитом становить 3000 гривень, сума процентів за користування кредитом 13620 грн., нараховані позивачем проценти за 91 календарних днів в сумі 5450 грн., та витрати за сплату судового збору у сумі 2662,40 грн., і витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. Представник позивача посилається на те, що при укладені кредитного договору сторонами були обумовлені усі істотні умови кредитного договору, зокрема стягнення процентів за користування кредитними коштами та їх розмір.

24.05.2024 між ТОВ «ФК «ФІНТРАС КАПІТАЛ» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, на підставі якого ТОВ «ФК «ФІНТРАС КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою судді 27.02.2026 року провадження по справі відкритого, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін а також витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію за клопотання представника позивача.

03.04.2026 року через канцелярію суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, окремим пунктом в позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки зареєстрований на території м. Мелітополь Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України. А також шляхом направлення судової повістки поштою на адресу за якою відповідач фактично проживає як внутрішньо переміщена особа. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 29.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - Первісний кредитор та ОСОБА_1 укладено Договір №3937545 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п.1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п.1.3 Договору строк кредиту 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів відповідно до графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Процентна ставка за користування кредитом складає - стандартна процентна ставка - 2 % в день та застосовується в межах строку кредиту; знижена процентна ставка 0.01 % за кожен день користування кредитом (за умови виконання умов програми лояльності).

Тип процентної ставки. Процентна ставка є фіксованою.

Реальна річна процентна ставка. За стандартною ставкою 46 334,06 % річних; із застосуванням зниженої ставки 12 957,28 % річних.

Загальна вартість кредиту. За стандартною ставкою 24 600.00 грн; із застосуванням зниженої ставки 23 406.00 грн.

Кредит надано для задоволення споживчих (особистих) потреб.

Кредит надано без забезпечення, у тому числі без застави.

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему товариства з використанням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), відповідно до вимог законодавства України про електронну комерцію.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» від 03.04.2026 року зазначається, що на ім`я ОСОБА_1 , банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 29.08.2023 року було зараховано грошові кошти в сумі 3000 грн.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно з п.4.1. Кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватиметься згідно з Графіком платежів.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», які розміщені на веб-сайті. Приймаючи умови кредитного договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. (п.9.9. Кредитного договору).

29 серпня 2023 року о 14:34 годині відповідачем ОСОБА_1 підписано договір №3937545 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом застосування одноразового ідентифікатора РЗ11, який був надісланий на його мобільний номер телефону, що підтверджується п.10 Договору «Реквізити та підписи сторін».

Судом встановлено, що факт надання кредитних коштів відповідачу підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, у матеріалах справи міститься лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№ 917-3105 від 31.05.2024 року, адресований ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», відповідно до якого зазначена фінансова установа є надавачем платіжних послуг та здійснює переказ коштів без відкриття рахунку на підставі відповідної ліцензії.

Згідно з указаним листом, між ТОВ «УПР» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року.

Відповідно до зазначеного документа було успішно здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку клієнта: 29.08.2023 14:37:09 на суму 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн, маска карти НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua 278358704, призначення платежу: Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_3 .

Таким чином, вказаний лист підтверджує факт перерахування грошових коштів відповідачу та є належним і допустимим доказом отримання відповідачем кредитних коштів у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства України.

Отже, TOB «Лінеура Україна» зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 3000,00 грн., а останній їх отримав.

ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконував, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ «Лінеура Україна» розмірі 17826 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

24.05.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК « Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №24/05/24, відповідно до якого до ТОВ «ФК « Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за договором №3937545 від 29.08.2023 року до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно п.1.1 договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024року та Додатку № 1 до договору факторингу №24/05/2024 від 24/05/2024 року, а саме витягу з Реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3937545 від 29.08.2023 року.

Відповідно до п.1.3. умов договору №3937545 про надання споживчого кредиту від 29.08.2023 року строк кредитування становить 360 дні, тобто з договір укладений на строк з 29.08.2023 року до 23.08.2024 року. Станом на дату укладення договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року строк дії договору не закінчився.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за договором №3937545 про надання споживчого кредиту від 29.03.2023 року заборгованість відповідача за процентами за період з 25.05.2024 року по 23.08.2024 року (за 91 календарних днів) становить 5460,00 гривень.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 29.8.2023 року по 24.05.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 16620,00 грн. Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року до Позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 22080 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень ст.ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Отже, Кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін таких договорів виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір укладено згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме вона зареєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україна». Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується самим договором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки відповідач отримав та користувався кредитними коштами.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості в повному обсязі, що нарахована в межах строку дії договору, суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 22080,00 грн. задовольнити повністю, оскільки такі ґрунтуються на законі та договорі, підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що сплачений позивачем при зверненні до суду, згідно платіжної інструкції №966 від 22.02.2026 року, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч.4, 5 ст.137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача було надано: копію договору про надання професійної правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, заявка №15604 на виконання доручення до договору № 10/12-204 від 10.12.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, з якого вбачається, що адвокатом були надані послуги з професійної правничої допомоги клієнту по справі, а саме: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом первинної консультації 440 грн., дослідження наданих клієнтом документів 840 грн., аналіз чинного законодавства 440 грн., підготовка позицій, узгодження позиції 840 грн., письмова юридична консультація, складання консультативного висновку 840 грн., отримання письмових доказів, складання, оформлення та направлення адвокатських запитів 840 грн., складання позовної заяви - 1640 грн.,складання та оформлення інших документів ( крім процесуальних) 840 грн., складання процесуальних документів (відповідь на відзив та інш.) 1640 грн., представництво в суді - 1640 грн. Загальна вартість послуг з професійної правничої допомоги становить 10000 грн.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України визначено критерії, які враховує суд при розподілі судових витрат, зокрема, суд має оцінити обґрунтованість таких витрат та пропорційність їх до предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 5880 грн., за виключенням вартості складання інших документів (крім процесуальних) 840 грн., складання процесуальних документів (відповідь на відзив та інш.) 1640 грн., представництво в суді - 1640 грн., оскільки вказані документи представник позивача не складав, представництво в суді не здійснював.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ-44559822) 22080 (двадцять дві тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №3937545 від 29.08.2023 року, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шісдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 19.05.2026 року

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська