Рішення № 136658734, 20.05.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/618/26 2/729/680/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

заочне

20 травня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кількома кредитними договорами, а саме: № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року, № 5446534 від 03.07.2025 року, № 8172161 від 08.07.2025 року, № 71481956 від 26.04.2025 року, № 1704951 від 06.04.2025 року, у загальному розмірі 111 401,50 грн., а також судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між первісними кредиторами, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачем були укладені відповідні кредитні договори, згідно з умовами яких кредитодавці зобов`язалися надати відповідачу грошові кошти у власність на визначений договорами строк, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти й інші платежі у порядку та на умовах, визначених договорами.

Відповідно до умов зазначених кредитних договорів, вони укладалися в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями через інформаційно-комунікаційні системи кредитодавців, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно з умовами договорів, кредитні кошти надавалися відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжні картки, реквізити яких були надані відповідачем, а кредити вважалися наданими з моменту зарахування відповідних коштів.

У подальшому між первісними кредиторами та позивачем були укладені договори факторингу, а саме: 22.12.2025 року з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» № 22122025, 27.01.2026 року з ТОВ «МІЛОАН» № 27012026, 26.01.2026 року з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» № 26/01/26, 28.01.2026 року з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» № 28012026, відповідно до умов яких первісні кредитори відступили позивачу права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача.

Відповідно до реєстрів боржників до укладених договорів факторингу, позивач зазначає, що набув права грошової вимоги до відповідача за такими кредитними договорами: за кредитним договором № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року у розмірі 23 960,00 грн., з яких 9 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 8 760,00 грн. заборгованість за відсотками, 4750,00 грн. заборгованість за штрафом, 950,00 грн. комісія за видачу кредиту; за кредитним договором № 5446534 від 03.07.2025 року у розмірі 26 110,00 грн., з яких 6 890,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 10220,00 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 9 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня); за кредитним договором № 8172161 від 08.07.2025 року у розмірі 19 322,50 грн., з яких 5 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 4 322,50 грн. заборгованість за відсотками, 10000,00 грн. неустойка; за кредитним договором № 71481956 від 26.04.2025 року у розмірі 13 109,00 грн., з яких 4 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 2 119,00 грн. заборгованість за відсотками, 6720,00 грн. заборгованість за пенею, 270,00 грн. комісія за надання кредиту; за кредитним договором № 1704951 від 06.04.2025 року у розмірі 28 900,00 грн., з яких 9 900,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 14 000,00 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 5 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

Позивач зазначає, що первісні кредитори виконали свої зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені договорами строки кредитні кошти та інші передбачені платежі не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Після відступлення прав вимоги позивачу відповідач не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунки нового кредитора, ні на рахунки первісних кредиторів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 21.04.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. У встановлений судом строк відзив на позов не подавала.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 32597-08/2025, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 9500 гривень. Кінцева дата повернення кредиту 11.12.2025 (а.с.11-15).

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону Відповідача, що відповідає умовам договору щодо порядку його укладення, ідентифікації та верифікації Позичальника.

Відповідно до умов договору кредитні кошти надавалися у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок (платіжну картку), реквізити якого були надані Відповідачем, а кредит вважається наданим з моменту зарахування коштів.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, розуміє їх зміст, погоджується з ними та зобов`язується їх виконувати.

Як видно із повідомлення сервісу онлайн платежів від 16.03.2026, 14.08.2025 на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було зараховано кошти у сумі 9500 гривень (а.с.17).

22 грудня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а позивач набув права грошової вимоги до боржників (а.с.20-21).

Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 32597-08/2025 у розмірі 23 960,00 грн., з яких: 9 500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 8 760,00 грн. заборгованість за відсотками; 4750,00 грн. заборгованість за штрафом; 950,00 грн. комісія за видачу кредиту (а.с.24).

Після відступлення права вимоги відповідач свої зобов`язання щодо погашення заборгованості не виконав, платежів не здійснив.

Крім того, 03 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5446534, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредитні кошти у сумі 7000 гривень, строк на який надано кредит до 28.06.2026 (а.с.31-36, 38-39).

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН», відповідно до умов договору щодо порядку його укладення, ідентифікації та верифікації Позичальника.

Відповідно до умов договору кредитні кошти надавалися Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої були надані Відповідачем, а кредит вважається наданим у день зарахування коштів.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, отримав договір та додатки в електронному вигляді, розуміє їх зміст та погоджується з ними.

Як видно із платіжного доручення від 03.073.2025 №157010812, ТОВ «Мілоан» перерахувало на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кошти у сумі 7000 гривень згідно договору №5446534 (а.с.41).

27 січня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27012026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а позивач набув права грошової вимоги до боржників (а.с.43-45).

Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5446534 у розмірі 26 110,00 грн., з яких: 6 890,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 10 220,00 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 9000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.48).

Після відступлення права вимоги Відповідач свої зобов`язання щодо погашення заборгованості не виконав, платежів не здійснив.

Також 08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8172161, а 26 квітня 2025 року між тими ж сторонами кредитний договір № 71481956, відповідно до умов яких позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 5000 гривень з терміном повернення кредиту 02.07.2026 та 4000 гривень, дата повернення кредиту 25.05.2025. Додатковими угодами до договору кредиту №71481956 від 26.04.2025 було продовжено строк кредитування спочатку до 23.06.2025, потім до 22.07.2025, до 11.08.2025, до 28.08.2025, а далі до 05.10.2025 та змінено відсоткові ставки (а.с.57-64, 73-80,82).

Зазначені кредитні договори укладені в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця із застосуванням електронного підпису, у тому числі одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до умов договорів кредитні кошти надавалися позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок (платіжну картку), реквізити якого були надані останнім, а кредит вважається наданим з моменту зарахування коштів.

Підписанням зазначених кредитних договорів Відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, правилами надання коштів у позику, розуміє їх зміст, обсяг своїх прав та обов`язків і погоджується з ними.

Як видно із платіжної інструкції від 26.04.2025, на карту № НОМЕР_3 було зараховано кошти у сумі 4000 гривень (а.с.92).

26 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 26/01/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а позивач набув права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах боржників (а.с.65-66).

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8172161 у розмірі 19322,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 4322,50 грн. заборгованість за відсотками; 10000,00 грн. неустойка (а.с.69).

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 26.01.2026 до Договору факторингу № 26/01/26 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71481956 у розмірі 13109,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 2119,00 грн. заборгованість за відсотками; 6720,00 грн. заборгованість за пенею; 270,00 грн. комісія за надання кредиту (а.с.95).

Після відступлення права вимоги відповідач свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами належним чином не виконав, жодних платежів ні на користь первісного кредитора, ні на користь Позивача не здійснив.

Крім того, судом встановлено, що 06 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1704951, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 10000 гривень, строком на 345 днів (а.с.108-113, 115-116).

Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису, у тому числі одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до умов договору кредитні кошти надавалися позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої були надані відповідачем, а кредит вважається наданим у день зарахування відповідних коштів.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, отримав договір та додатки до нього в електронному вигляді, розуміє їх зміст, обсяг своїх прав та обов`язків і погоджується з ними.

Як видно із платіжного доручення від 06.04.2025, на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_4 було зараховано кошти у сумі 10000 гривень (а.с.117).

28 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 28012026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а позивач набув права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників (а.с.119-120).

Згідно з п. 1.1 Договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Клієнт відступає Фактору право грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання, проценти, комісії, неустойку та інші передбачені договором платежі.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід прав вимоги до Фактора відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників, після чого Фактор набуває статусу кредитора щодо відповідних боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28012026 від 28.01.2026 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1704951 у розмірі 28 900,00 грн., з яких: 9900,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 14 000,00 грн. заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.123).

Після відступлення права грошової вимоги відповідач свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором не виконав, жодних платежів ні на користь первісного кредитора, ні на користь позивача не здійснив.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частини 1 та 2 статті 1077 ЦК України вказують, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, заявленої позивачем, зокрема: за кредитним договором № 5446534 від 03.07.2025 року у розмірі 10 220,00 грн. та за кредитним договором № 1704951 від 06.04.2025 року у розмірі 14 000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до положень абзацу 2 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Отже, нікчемність плати за обслуговування кредиту слідує з норм Закону і не потребує пред`явлення відповідачем окремого позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої тадругої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як встановлено судом, у кредитних договорах № 5446534 від 03.07.2025 року та № 1704951 від 06.04.2025 року не визначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються позичальнику та за які встановлено відповідну комісію, а також позивачем не надано належних доказів на підтвердження фактичного надання таких послуг і погодження їх відповідачем при укладенні договорів.

За таких обставин положення зазначених кредитних договорів щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту у загальному розмірі 24 220 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується нарахування позивачем штрафних санкцій, то суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IXта набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім заявлено до стягнення штрафних санкцій (неустойки) за кредитними договорами: № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року у розмірі 4 750,00 грн.; № 5446534 від 03.07.2025 року у розмірі 9 000,00 грн.; № 8172161 від 08.07.2025 року у розмірі 10000,00 грн.; № 71481956 від 26.04.2025 року у розмірі 6720,00 грн. (пеня) та № 1704951 від 06.04.2025 року у розмірі 5000,00 гривень.

Разом з тим, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки штрафні санкції нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, враховуючи вищевикладені аргументи та дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року, № 5446534 від 03.07.2025 року, № 8172161 від 08.07.2025 року, № 71481956 від 26.04.2025 року, № 1704951 від 06.04.2025 року, підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача кредитної заборгованості у загальному розмірі 51 711,50 гривень, оскільки зазначені зобов`язання підтверджені умовами кредитного договору та розрахунком заборгованості і відповідачем не спростовані.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн. Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути із відповідача 111 401,50 грн., проте судом задоволено позов про стягнення 51711,50 грн, що становить 46,42 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: (3 328 грн.* 46,42 %) = 1 548,19 грн.

Керуючись, статтями 207, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 625, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077, 1079, 1080 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року, № 5446534 від 03.07.2025 року, № 8172161 від 08.07.2025 року, № 71481956 від 26.04.2025 року, № 1704951 від 06.04.2025 року у загальному розмірі 51711 (п`ятдесят одна тисяча сімсот одинадцять) гривень 50 копійок, а саме:

-за кредитним договором № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять), з яких: 9 500,00 грн основна сума боргу, 8760,00 грн заборгованість за відсотками та 950 грн. комісія за видачу кредиту;

-за кредитним договором № 5446534 від 03.07.2025 року 6 890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень - основна сума боргу;

-за кредитним договором № 8172161 від 08.07.2025 року 9322 (дев`ять тисяч триста двадцять дві) гривні 50 копійок, з яких: 5000,00 грн основна сума боргу, 4 322,50 грн відсотки;

-за кредитним договором № 71481956 від 26.04.2025 року 6389 (шість тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень, з яких: 4 000,00 грн основна сума боргу, 2 119,00 грн відсотки та 270 грн. комісія за видачу кредиту;

-за кредитним договором № 1704951 від 06.04.2025 року 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень - основна сума боргу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 548 (одна тисяча п`ятсот сорок вісім) гривень 19 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м.Бровари, Київська область, вул.Лісова, буд.2, код ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига