Рішення № 136658575, 20.05.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/2281/25

Провадження № 2/588/164/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д., представника відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представниця позивача Кудіна А.В. у грудні 2025 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що 10.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 424577552, за яким остання не виконала обов`язку щодо повернення кредиту.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 424577552.

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» був укладений договір факторингу № 20190103, відповідно до якого та реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 424577552 у розмірі 14345 грн, із яких: 5000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9345 грн заборгованість за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

У зв`язку з наведеним, представниця позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 424577552 від 10.03.2019 у розмірі 14345 грн, а також судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 31.12.2025 було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 27.01.2026, від 25.02.2026 та від 02.04.2026 були витребувано докази у справі.

27.04.2026 представник відповідачки адвокат Борика О.О. подав відзив на позов, у якому вказав, що позивачем не було надано докази про надання відповідачці кредитних коштів, а також не надано доказів укладення з відповідачкою кредитного договору навіть за допомогою ідентифікатора, тобто відповідачка не укладала договір і у позивача ніяких грошових коштів не отримувала. Навіть якщо припустити, що кредит надавався, то позивачем не надано вмотивованої довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором із математичними формулами, що б дійсно відображав реальну заборгованість із посиланням на докази. Фактично позивач не забезпечив доказами обставини по справі та крім того не обґрунтував розмір заборгованості мотивованим розрахунком із математичними формулами. Таким чином вказана позивачем сума заборгованості відповідачки не відповідає дійсності і штучно завищена на декілька десятків тисяч гривень. Тому представник відповідачки просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

30.04.2026 представник позивача Пінчук Д.С. подав відповідь на відзив, у якій вказав, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальниці за допомогою засобів зв`язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у виді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності) який відповідачка використала для підтвердження підписання договору. Верифікація та ідентифікація позичальниці здійснюється через ІТС первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальниці, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства (ІТС товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Приймаючи Заявку до розгляду, Товариство не приймає на себе зобов`язання надати кредит. У разі прийняття позитивного рішення про видачу кредиту, товариство робить клієнту в особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору, який містить усі істотні умови. Додатковим доказом отримання коштів відповідачкою за кредитним договором є надана ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» довідка щодо дій позичальника, заявка на отримання грошових коштів у кредит, а також довідка про перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки НОМЕР_1 . Відповідачкою не надано суду і не представлено належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Також відповідачкою не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду, не надано власний розрахунок наявної заборгованості. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідачка суду не заявила. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідачка також суду не надала. При підписанні кредитного договору відповідачкою не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків. Відсотки за кредитним договором нараховувались тільки первісним кредитором, виключно в межах періоду кредитування. Договори факторингу укладені відповідно до вимог чинного законодавства та ніяким чином не порушили права відповідачки.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та відповіді на відзив зазначив, що просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідачки у судовому засіданні проти позову заперечив пославшись на обставини викладені у відзиві на позов. Також представник відповідачки зазначив, що персональними даними його довірительки, без згоди останньої, скористався ОСОБА_3 , який оформив кредитний договір. Відповідачка зверталася з цього приводу до поліції, але відомості не було внесено до ЄРДР.

Заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що 10.03.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 був укладений договір № 424577552, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у розмірі 5000 грн на строк 30 днів з умовою сплати відсотків у розмірі 1,70% за кожний день користування кредитом. Також сторони узгодили, що в разі продовження користування кредитом позичальником понад строк, то зобов`язання позичальника продовжуються на весь період фактичного користування кредитом. Крім того, сторони погодили графік розрахунків, відповідальність сторін та інші умови кредитування (а.с. 4-5, 94, 96-98).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронними підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_2 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало та 10.03.2019 перерахувало ОСОБА_2 обумовлену суму кредитних коштів (а.с. 94).

Відтак суд відхиляє доводи сторони відповідача про відсутність доказів укладення кредитного договору та відсутність доказів надання відповідачці кредитних коштів.

Також, щодо доводів представника відповідачки про те, що персональними даними ОСОБА_2 скористався ОСОБА_3 , який оформив кредитний договір, суд зазначає, що саме лише твердження позичальника про укладення договору внаслідок шахрайських дій без доказів порушення процедур ідентифікації з боку фінансової установи не є підставою для визнання договору недійсним. Такі аргументи представника відповідачки підтверджують, що ОСОБА_2 не вжила заходів для нерозголошення інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги № 31 від 18.06.2019 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 424577552 у розмірі 13690 грн, із яких: 5000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 8690 грн заборгованість за відсотками (а.с. 6, 48-53, 95).

03.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» був укладений договір факторингу № 20190103 та додаткова угода до нього № 8 від 26.12.2019, відповідно до яких та реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 424577552 у розмірі 14345 грн, із яких: 5000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9345 грн заборгованість за відсотками (а.с. 7-9, 54-56).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 10.03.2019 між ОСОБА_2 та первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Частиною першою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Всупереч умов кредитного договору відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого станом на 31.10.2025 утворилась заборгованість у розмірі 14345 грн, із яких: 5000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 9345 грн заборгованість за відсотками (а.с. 10).

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений позивачем, відповідачкою не спростований, зокрема не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надано власний розрахунок заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Саме такі висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 686/28882/23.

Також у постанові від 21.06.2023 по справі № 916/3027/21 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо.

Стороною відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с. 29, 31).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 424577552 від 10.03.2019 у розмірі 14345 (чотирнадцять тисяч триста сорок п`ять) грн 00 коп., а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032;

відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. О. Огієнко