Ухвала суду № 136658038, 20.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1707/26

Провадження № 1-кс/505/539/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

20 травня 2026 року місто Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровоград, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, анестезиста передової хірургічної групи НОМЕР_1 окремого батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_2 у звані «сержанта», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12026161180000361, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026161180000361, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 2 ст. 332 КК України.

Клопотання слідчий мотивує тим, що слідчим відділом Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 2 ст. 332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Органом досудового розслідування встановлено, що у зв`язку з військовою з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, територія якої в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, норми якої є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно статті 2 Закону України «Про державний кордон України», Державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 9 вищевказаного Закону України, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний кордон України», особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. Контроль організовується та здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 2 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон та забезпечується шляхом установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», порядок перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення відповідних документів.

Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону, у період воєнного стану, передбачений Правилами перетинання державного кордону громадянами України» (далі Правила), які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Крім того, п. 3 вказаного Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема статтею 33 Конституції України, тобто право кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Правил, право перетинання державного кордону України військовозобов`язаними надано особам лише з окремих документально підтверджених підстав.

Так, згідно з листом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 23-6122/0/6-22-вих від 24.02.2022, з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, проведення своєчасної та повної мобілізації, на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років заборонений (за виключеннями).

В той же час, обмеження, визначені у вказаних Правилах стосуються військовозобов`язаних осіб.

На підставі наказу № 40 від 11 квітня 2025 року (по особовому складу) ОСОБА_6 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду анестезиста передової хірургічної групи ІНФОРМАЦІЯ_2 та радіотехнічного забезпечення вказаної військової частини, у військовому званні «сержант».

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління чи регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також за призовом осіб офіцерського складу.

Відтак, ОСОБА_6 , підозрюється в тому, що він, будучи на анестезисту передової хірургічної групи 406-го окремого батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_2 , у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 17.05.2026, будучи обізнаним із порядком перетину державного кордону України, всупереч вимог ст.ст. 2, 9, 11, 12 Закону України «Про державний кордон України», ст.ст. 2, 6 Закону України «Про прикордонний контроль», ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 за №57, Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, маючи злочинний умисел спрямований на сприяння в незаконному переправленні декількох осіб через державний кордон України, вступив у злочинну змову із невстановленою в ході досудового розслідування особою.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.05.2026, невстановлена, в ході досудового розслідування особа, надала вказівку ОСОБА_6 поїхати до м. Умань Черкаської області, звідки забрати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які планують незаконно виїхати за межі України в обхід офіційно встановлених пунктів пропуску через державний кордон України до Республіки Молдова, та доставити їх до населеного пункту Гавіноси, Подільського району, Одеської області.

У подальшому, ОСОБА_6 , розуміючи, що самостійно не зможе здійснити вищевказане, вирішив залучити до вказаного злочину, свого побратима ОСОБА_10 , який перебуваючи на посаді старшого оператора системи БПЛА ВЧ НОМЕР_3 ССО ЗСУ, мав у користуванні легковий автомобіль марки «BMW X5» (номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 ) та на запропоновану пропозицію погодився.

Так, 17.05.2026 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 , на автомобілі «BMW X5» (номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 ), користувачем якого є ОСОБА_10 точний час в ході досудового розслідування не встановлено, вирушили з міста Кропивницький Кіровоградської області, виконуючи відведені їм ролі у сприянні незаконному переправленню кількох осіб через державний кордон України, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, на виконання злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.05.2026, на автомобілі марки «BMW X5» (номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 ) приїхали до міста Умані, Черкаської області,, звідки забрали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та вирушили до Окнянської ТГ Подільського району Одеської області.

Через мобільний телефон, а саме застосунок «Телеграм», невідома особа корегувала дії ОСОБА_6 , який в свою чергу керував діями ОСОБА_10 , результатом чого вищевказані особи прибули до ОСОБА_11 територіальної громади Подільського району Одеської області.

Після цього, близько 22 години 40 хвилин 17.05.2026, ОСОБА_6 ОСОБА_10 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 , на автомобілі марки «BMW X5» (номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 ) були затримані працівниками правоохоронних органів за координатами 47.6200077, 29.6447500.

17.05.2026 о 23:40 годин, ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.05.2026 о 19:19 годин ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

- протоколом огляду ділянки місцевості, що розташована на перехресті автодоріг Н13 та Т 1639 за координатами 47.6200077, 296447500;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону;

- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону;

- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону;

- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом затриманням та особистим обшуком ОСОБА_6 в ході чого здійснено вилучення пристрою для відстрілу гумових куль, мобільного телефону марки «РОСО»;

- протоколом затриманням та особистим обшуком ОСОБА_10 в ході чого здійснено вилучення мобільного телефону марки «Iphone14 Pro Max»;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

При вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що у зв`язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України як з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь які міжнародно правові відносини, так із Республікою Молдова. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачуваних ч. 2 ст. 332 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від п`яти до семи років, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, які допитані та яких виникне необхідність допитати під час проведення досудового розслідування,з метою примусу останніх змінити покази на свою користь, шляхом вмовлянь, погроз або підкупу.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - який полягає в тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на досудове розслідування.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема кримінальні правопорушення, передбачені ст. 332 КК України.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з близькістю кордону з не признаною Придністровською Молдавською Республікою та Республікою Молдова, що свідчить про можливість спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду так як інші учасники вказаного кримінального правопорушення знаходяться саме на території не визнаної Придністровської Молдавської Республіки.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не надходило відповідних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він може ухилитися від перебування за місцем проживання з метою впливу на свідків, що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування у зв`язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваного до органу досудового розслідування та суду та не виключає можливість того, що підозрюваний може переховуватись з метою уникнення покарання.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаємо, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що громадянин ОСОБА_6 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, при цьому ОСОБА_6 не має будь-яких тісних соціальних стосунків, які давали б змогу останньому забезпечувати покладені на його обов`язки, до того ж досудовим розслідування встановлено факти можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення інших кримінальних правопорушень передбачених ст. 332 КК України, що у комплексі для дієвості досудового розслідування потребує призначити заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів доходів громадян.

Позиція учасників щодо розгляду клопотання

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити і обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн (80 ? 3328 грн). Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 є наявність уникнення ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України а саме: ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У разі внесення застави, прокурор клопотав про покладення на підозрюваного обов`язку: не відлучатися з місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 (іншого військового формування), в якому проходитиме військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Свою вимогу обґрунтовував тим, що підозрюваний є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 , та у разі внесення застави він продовжить проходити військову службу. Заборона підозрюваному не відлучатися з місця проживання унеможливить проходження ним військової служби.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просила застосувати відносно ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначила, що стороною обвинувачення не обґрунтовано належним чином наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. У разі якщо слідчий суддя дійде висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, просила визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що забезпечить реальну можливість її внесення підозрюваним. Вказувала, що єдиним джерелом доходу підозрюваного є заробітна плата.

Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію захисника.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 2 ст. 332 КК України.

17.05.2026 о 23 годині 40 хвилин ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.05.2026 о 19 годині 19 хвилин ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачуваного ч. 2 ст. 332 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема протоколом огляду ділянки місцевості, що розташована на перехресті автодоріг Н13 та Т 1639 за координатами 47.6200077, 296447500; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 відповідно до якого останній надав покази щодо обставин спроби незаконного перетину кордону; протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом затриманням та особистим обшуком ОСОБА_6 в ході чого здійснено вилучення пристрою для відстрілу гумових куль, мобільного телефону марки «РОСО»; протоколом затриманням та особистим обшуком ОСОБА_10 в ході чого здійснено вилучення мобільного телефону марки «Iphone14 Pro Max».

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Враховуючи викладене, слідчий вважає, що неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім тримання під вартою.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за який у передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, також судом враховується запровадження воєнного стану по всій території України та військову агресію російської федерації проти України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу неможливе.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_6 також враховуються, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я. Слідчому судді не надано доказів щодо наявності медичних показань, які б не дозволяли тримати підозрюваного під вартою.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.

Разом з тим, у цьому кримінальному провадженні відсутні підстави визначені у ч. 4 ст. 183 КПК України, для не визначення розміру застави.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, зважаючи на санкцію ч. 2 ст. 332 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, є тяжким злочином.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 24.01.2017, ОСОБА_6 в період з 08.05.2015 по 19.05.2015, з 02.06.2015 по 22.09.2015, з 26.11.2015 по 03.04.2016 року, з 14.04.2016 по 25.04.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції сектор «М» м. Маріуполь Донецької області.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 від 03.08.2023, ОСОБА_6 в період з 03.03.2023 по 10.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхово-Василівка Донецької області.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 від 15.02.2025, ОСОБА_6 у період з 03.03.2023 по 10.03.2023, з 09.12.2023 по 20.12.2023, з 01.05.2024 по 10.05.2024, з 21.05.2024 по 24.05.2024, з 01.06.2024 по 06.06.2024, з 12.07.2024 по 29.07.2024, з 01.09.2024 по 09.09,2024, з 11.09.2024 по 20.09.2024, з 22.09.2024, з 01.10.2024 по 05.10.2024, 17,10.2024 брав участь у заходах, необхідних дія забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: АДРЕСА_2 , Красноріченська селищна ТГ.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 від 15.02.2025, ОСОБА_6 має діагноз: наслідки вогнепального наскрізною поранення правого стегна (вибухова травма 18.10.2024) з травматичним ураженням правого сідничного нерва з дистальним парезом правої ноги, сенсорними розладами чутливості, тугорухомістю правого колінного та гомілково-ступневого суглобів. Поранення, пов`язане з захистом Батьківщини.

Таким чином, із наданих стороною захисту матеріалів убачається, що підозрюваний ОСОБА_6 є військовослужбовцем, який тривалий час брав безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції та заходах, пов`язаних із забезпеченням оборони України, захистом безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, зокрема на території Донецької та Луганської областей. ОСОБА_6 нагороджений золотим хрестом.

Крім того, відповідно до наданих медичних документів, підозрюваний отримав бойове поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, внаслідок чого має наслідки вогнепального поранення правого стегна, травматичне ураження правого сідничного нерва, дистальний парез правої ноги, сенсорні порушення чутливості та обмеження рухливості суглобів.

Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний має намір продовжувати проходження військової служби, а його основним та фактично єдиним джерелом доходу є грошове забезпечення військовослужбовця.

За таких обставин визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є надмірним та фактично може позбавити підозрюваного реальної можливості скористатися правом на внесення застави як альтернативного запобіжного заходу.

З огляду на викладене, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, його майновий стан, стан здоров`я та необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та відповідатиме принципу співмірності.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим клопотання прокурора про покладення на підозрюваного, у разі внесення застави, обов`язку не відлучатися з місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 (іншого військового формування), у якому він проходитиме військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 та у разі внесення застави продовжить проходження військової служби.

За таких обставин покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися з місця проживання фактично унеможливить виконання ним обов`язків військової служби та не відповідатиме меті застосування запобіжного заходу, визначеній ст. 177 КПК України.

Водночас покладення обов`язку не відлучатися з місця дислокації військової частини без дозволу слідчого, прокурора або суду є співмірним, достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та таким, що дозволить здійснювати контроль за його місцезнаходженням і виконанням покладених процесуальних обов`язків.

За таких підстав, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, а відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15.07.2026, включно, із визначенням застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні за № 12026161180000361, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2026.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання з 23 години 40 хвилин 17.05.2026, тобто до 15.07.2026 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що станом на 20.05.2026 становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, для внесення на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 505/1707/26 провадження №1-кс/505/539/2026, кримінальне провадження № 12026161180000361 від 18.05.2026, згідно ухвали слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20.05.2026.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;

- не відлучатися з місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 (іншого військового формування), в якому проходитиме військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов`язаних з вказаним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з Україну і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_12