Рішення № 136657740, 11.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

11.05.2026

Справа № 497/2555/25

Провадження № 2/497/375/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

29.09.2025 року представник позивача - Столітній М.М., який здійснює свої повноваження на підставі договору про надання правничої допомоги, звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість загальною сумою 167 512,39 грн. грн. В порядку ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК України органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. і на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Окрім цього просить вказати в рішенні застосування ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК під час примусового виконання рішення суду. Також разом з позовною заявою подав окреме клопотання про витребування доказів та просить витребувати від АТ КБ "Приватбанк" інформацію, що становить банківську таємницю.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4799623. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». У свою чергу ТОВ «Лінеура Україна» 09.07.2024 року надіслало відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений позичальником у своїй анкеті, одноразовий ідентифікатор №67446, який того ж дня був введений/відправлений відповідачем у відповідному розділі ІТС. Згідно кредитного договору №4799623 ТОВ «Лінеура Україна» надало грошові кошти у сумі 29 900,00 грн., строком на 350 днів: з 09.07.2024 року по 23.06.2025 року, зі сплатою стандартної процентної ставки у розмірі 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору. Відповідно до зазначених вище умов ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 29 900,00 грн, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек». Відповідач свої зобов`язання за укладеним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. 31.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло прав нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Станом на дату звернення позивача до суду борг відповідача за кредитним договором №4799623 від 09.07.2024 року становить 182 462,39 гривень та складається з тіла кредиту у розмірі 27 193,95 грн., нараховані проценти первісним кредитором за користування кредитом у розмірі 106 054,00 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 84 календарні дні у розмірі 34 264,44 грн. штрафні санкції у розмірі 14 950,00 грн., проте позивач просить стягнути заборгованість з відповідача без врахування штрафних санкцій у загальному розмірі 167 512,39 грн. Щодо стягнення суми інфляційних втрат і 3% річних, представник посилається на те, що нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Відповідач не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за вище вказаним договором, а тому свої зобов`язання не виконав, що стало приводом для звернення до суду.

Ухвалою судді від 29.10.2024 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Ухвалою від 22.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, що містять банківську таємницю. Витребувана інформація надійшла до суду 11.03.2026 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Столітній М.М. в позовній заяві клопоче про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/, та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, при цьому судові повістки він отримував своєчасно, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо укладання Договору №4799623 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.07.2024 року.

Судом встановлено, що 09 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» в особі директора Пшеничного А.І. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4799623, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 29 900,00 грн.; строком на 350 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту із застосуванням стандартної процентної ставки за весь строк користування кредитом складає 186 875,00 грн. (а.с.21-31).

Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 09.07.2024 року о 21:54:48 годині шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 67446, який надійшов на номер телефону НОМЕР_2 , також відповідачем в цей день підписано графік платежів (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача) та паспорт споживчого кредиту (а.с.31-35).

Відповідно до Графіку платежів до договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту), який є Додатком №1 до вищевказаного кредитного договору, відповідач зобов`язався повернути кредитодавцю отриманий кредит до 23.06.2025 року включно, сплативши в загальному розмірі 186 875,00 грн., з яких: 29 900,00 грн. - сума кредиту, 156 975,00 грн. - проценти за користування кредитом (а.с.32).

Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CREDIT7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клєнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п.п. 2.1 договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Згідно з п.п. 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Лінеура України» суми кредиту на користь клієнта за реквізитами, згідно з п.2.1 Договору.

Переказ коштів на картковий рахунок відповідача підтверджено листом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. №20250401-712 від 01.04.2025 року, з якого видно, що на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Лінеура Україна» № 03012024-1 від 03.01.2024 року, 09.07.2024 року 21:56:12 був зроблений успішний переказ коштів в розмірі 29 900,00 грн., маска картки № НОМЕР_1 , код авторизації 040183, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 4b4f20dc-e2c6-4c64-806a-bae2a84ef281 (а.с.36).

Переказ коштів також підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. №20.1.0.0.0/7-260225/58697-БТ від 27.02.2026 року, наданої на запит суду, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 та 09.07.2024 року на картковий рахунок відповідача надійшли грошові кошти в розмірі 29 900,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №4799623 від 09.07.2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2025 р. за період з 09.07.2024 року до 31.03.2025 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість розмір якої складає 148 197,95 гривень, з яких: 27 193,95 грн. - тіло кредиту, 106 054,00 грн. - нараховані проценти, 14 950,00 грн. - штрафні санкції (а.с.37-41).

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В порядку ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч.6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено: якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 29 900,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, заборгованість відповідача склала 148 197,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Сторонами було дотримано усіх вимог законодавства, тому договір вважається укладеним та підлягає виконанню обома сторонами.

Щодо укладання договору факторингу та відступлення права вимоги

31 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №31/03/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, у тому числі, за кредитним договором № 4799623 від 31.03.2025 року (а.с.68-77).

01.04.2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» повідомило відповідача ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, відправлено текстове повідомлення (SMS повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер (а.с.50).

Згідно п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав грошової вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.

31.03.2025 року сторонами підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 року (а.с.77 на звороті). Також позивачем на виконання умов за договором факторингу було проведено 31.03.2025 року оплату в розмірі 2 181 527,71 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6743 від 31.03.2025 року (а.с.79)

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 31.03.2025 року до Договору факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 148 197,95 грн., з яких: 27 193,95 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 106 054,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 14 950,00 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.78).

Згідно наданого розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», вбачається, що позивачем здійснювалось донарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредиту, а саме у період з 01.04.2025 року по 23.06.2025 року (а.с.48-49).

Таким чином, заборгованість за кредитним договором №4799623 від 09.07.2024 року становить 182 462,39 грн., з яких тіло кредиту - 27 193,95 грн., нараховані проценти первісним кредитором - 106 054,00 грн., нараховані проценти ТОВ «Фінтраст капітал» за 84 календарні дні - 34 264,44 грн., штрафні санкції у розмірі 14 950,00 грн.

Проте, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4799623 від 09.07.2024 року у загальному розмірі 167 512,39 грн., з яких тіло кредиту - 27 193,95 грн., нараховані проценти первісним кредитором - 106 054,00 грн., нараховані проценти ТОВ «Фінтраст капітал» за 84 календарні дні - 34 264,44 грн.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порядку ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» наділено правом грошової вимоги до ОСОБА_1 , а ТОВ «Лінеура Україна» таке право втратило.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат і 3% річних

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч.11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

При ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Тобто це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 09.07.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, інфляційних втрат та 3% річних, не передбачено нормами ч.10 та 11 ст. 265 ЦПК України, в яких передбачено нарахування відсотків або пені. Крім того вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних у воєнний час суперечить чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи:

- договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги, укладений 10.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» в особі директора Сівека С.С. та адвокатом Столітній М.М. (а.с. 91-92);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020 року (а.с.98);

- заявка на виконання доручення від 25.08.2025 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.95-96);

- рахунок на оплату до Договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.93);

- акт прийому-передачі №10629 від 22.09.2025 року виконаних робіт (наданих послуг) Договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.94).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського об`єднання, не вимагала значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 7 000,00 грн., який на думку суду є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, сплачені позивачем витрати по сплаті судового збору, в сумі 2 422,40 грн.(а.с.16) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 509,526,527,530,610-612,1048,1049,1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст.12,76,77,81,141,258,259,263-265,268,277-279,280,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за Договором №4799623 від 09.07.2024 року в розмірі 167 512 (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот дванадцять) гривень 39 копійок, а також: суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн., а всього 176 934 (сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца