Ухвала суду № 136656679, 20.05.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2238/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Постигач О. Б.

секретаря судового засідання Глушко С. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»,заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі № 462/2238/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

представниця заявника Шафігіна В. Р. через систему «Електронний суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувач, а саме АТ КБ «ПриватБанк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі виданому Залізничним районним судом м. Львова 24.09.2020 року у цивільній справі № 462/2238/20 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що 17.08.2020 року Залізничний районний суд м. Львова ухвалив рішення у цивільній справі № 462/2238/20 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 рокув розмірі 32 751, 46 грн. та судового збору в розмірі 2 102,00 грн. 24.09.2020 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення. 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 року. Зважаючи на те, що на підставі Договору факторингу від 22.08.2025 року № 8-22-08/2025 відбулась заміна кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 року, а так само відбувся перехід прав, що випливають із судових справ, обумовлених кредитними правовідносинами, стягувач у виконавчому листі у цивільній справі № 462/2238/20 підлягає заміні з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс» в порядку процесуального правонаступництва. При цьому, заявник також вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі № 462/2238/20 до примусового виконання. Залізничний ВДВС у м. Львові Львівського МУ МЮ України відкрив виконавче провадження № 63617715. 10.06.2022 року державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, проте ані постанова від 10.06.2022 року, ані оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 462/2238/20 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору відповідно до Договору факторингу від 22.08.2025 року № 8-22-08/2025. Таким чином, оскільки виконавчий лист у цивільній справі № 462/2238/20 втрачено, заявник також просить видати дублікат вказаного виконавчого листа від 24.09.2020 року у цивільній справі № 462/2238/20. У зв`язку із наведеним, просить заяву задовольнити.

Учасники процесу в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, однак представниця заявника Шафігіна В. Р. у прохальній частині поданої заяви просила проводити розгляд заяви за їх відсутності.

Боржник ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом скерування рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення за його зареєстрованим місцем проживання.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників про відкриття провадження у справі, а надсилання листа рекомендованою поштою на фактичну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним чином здійсненим, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом не залежить від волі та контролю відправника, зокрема й суду.

Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 постановах Верховного Суду від 18.03.2021 року, у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Суд, ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності учасників справи, які в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, оскільки згідно із положенням ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи № 462/2238/20, оцінивши доводи, викладені у заяві, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17.08.2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 рокув розмірі 32 751, 46 грн. та 2 102,00 грн. судового збору /а.с. 157-159/.

Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та 18.09.2020 року набрало законної сили.

На виконання вищевказаного рішення суду 24.09.2020 року Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 462/2238/20.

13.11.2020 року Залізничним ВДВС у м. Львові Львівського МУ МЮ відкрито виконавче провадження № 63617715 з примусового виконання виконавчого листа № 462/2238/20.

Постановою головного державного виконавця Залізничного ВДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиняк Г. Я. від 10.06.2022 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с. 178/.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 /а.с. 171-172/.

Як вбачається із Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 2 до Договору факторингу від 22.08.2025 року № 8-22-08/2025 та підтверджується Актом № 2 приймання-передачі Реєстру з реєстру боргових зобов`язань № 2 до Договору факторингу від 22.08.2025 року № 8-22-08/2025, серед боржників, право вимоги до яких перейшло новому кредитору ТОВ «Капіталресурс» є також ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 року /а.с. 173, 176/.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно правового висновку Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.03.2021 року у справі № 2-5356/10, вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Пункти 8.8, 8.9 постанови від 18 січня 2022 року (справа № 34/25, провадження № 12-69гс21) Великої Палати Верховного Суду також містять висновки застосування норми права у подібних відносинах, а саме у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, починається після видачі виконавчого документу стягувачеві та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно з строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У своїй постанові від 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду також сформувала висновки про застосування норми права у подібних відносинах про те, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відповідно до змісту правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року № 6-122цс13 заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 2-230/11.

Крім цього, із змісту вказаної постанови Верховного Суду України, вбачається, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Суд вважає, що у разі позбавлення заявника права на здійснення процесуального правонаступництва та заміну стягувача будуть порушені приписи ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» чітко встановив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Конвенції, у відповідності до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03.05.2018 року у справі № 409/559/15-ц (провадження № 61-12478св18).

Враховуючи наведені положення законодавства та правові позиції Верховного Суду України, беручи до уваги, що судове рішення у справі№ 462/2238/20, яким задоволено вимоги кредитора, при цьому відомості про те, що таке рішення повністю виконане боржником відсутні, відтак зобов`язальних правовідносин сторін договору не припинено, а тому зміна кредитора у наявному зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги, що є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, не обмежить цивільних прав учасників спірних правовідносин, оскільки не змінює обсягу прав та обов`язків сторін зобов`язання, а тільки підтверджує їх наявність і надає можливість примусового виконання цивільного зобов`язання у процедурах виконавчого провадження, суд дійшов висновку що заява ТОВ «Капіталресурс» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження підставна та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги заявника про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

За змістом заявлених вимог, заявник ТОВ «Капіталресурс» звернулось до суду одночасно з двома вимогами заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого документа.

Відповідно до пп. 17.4 пп. 17 п. 1 розділу XIII Перехідних положень до ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно чинного законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Згідно висновків, наведених у п .54 постанови Верховного Суду від 26.11.2025 року у справі № -542/11, дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 474/783/17, від 10.10.2018 року у справі № 2-504/11 та від 20.09.2022 року у справі 2-346/11.

Проте, заявником доказів фактичного надсилання виконавчого документу виконавцем та не повернення відповідної поштової кореспонденції, відомостей від АТ КБ «Приватбанк» щодо виконавчого документу, не надано. Заявником фактично долучено лише постанову головного державного виконавця Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пазиняк Г. Я. від 10.06.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу АТ КБ «ПриватБанк».

Водночас, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що після повернення виконавчого листа Залізничним ВДВС такий документ не був отриманий АТ КБ «ПриватБанк» або в подальшому не передавався останнім заявнику як новому стягувачу у кредитному зобов`язанні ОСОБА_1 на виконання умов договору факторингу від 22.08.2025 року. Крім того, суду не подано доказів звернення заявника до АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання зазначеного виконавчого листа, а також доказів отримання відповіді про неможливість його надання у зв`язку з тим, що оригінал виконавчого документа не надходив стягувачу, був втрачений або загублений.

Крім того, суд зауважує також, що з аналізу положення пп. 17.4 пп. 17 п. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України вбачається, що підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є звернення стягувача або державного, приватного виконавця.

Однак, ТОВ «Капіталресурс» на момент звернення до суду з вимогою про видачу дублікату виконавчого листа статусу стягувача не набуло, оскільки судом лише вирішується питання про заміну стягувача, і таке рішення підлягає оскарженню сторонами, а отже не набрало законної сили. Відтак, суд дійшов висновку, що вказана вимога в частині видачі дубліката виконавчого листа є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55, 258, 260, 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

постановив:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»,заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі № 462/2238/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» у виконавчому листі № 462/2238/20, виданому Залізничним районним судом м. Львова 24.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», ЄДРПОУ: 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 28-А.

Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 35009206, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 299.

Суддя: Постигач О. Б.