Ухвала суду № 136656531, 15.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4099/26 1-кс/335/1810/2026

15 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна, вилученого під час санкціонованого обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 335/4099/26, провадження № 1-кс/335/1683/26).

В судовому засіданні з розгляду вказаної скарги, що відбулось 13.05.2026, представник володільця майна, адвокат ОСОБА_6 , заявив слідчому судді ОСОБА_4 відвід з підстав спливу строків розгляду клопотання та сумніву в неупередженості слідчого судді.

14.05.2026 заява адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 на підставі автоматизованого розподілу судових справ була передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

Судове засідання з розгляду заяви про відвід було призначено на 15.05.2025, про що учасники кримінального провадження були повідомлені належним чином, однак не з`явились, подавши заяви про розгляд питання по відвід без їх участі.

Заявник у судове засідання не з`явився, 15.05.2026 року подав до суду через систему «Електронний суд» заяву в якій просить провести засідання за його відсутності.

Також у заяві представник власника майна зазначив таке. В рамках судового засідання у справі № 335/4099/26 (провадження 1 кс/335/1688/2026) слідчим суддею ОСОБА_4 було допущено ряд суттєвих порушень норм КПК України та судового процесу, а саме: Не залучено до розгляду клопотання про арешт майна (паспорт громадянина України для виїзду за кордон), власників такого майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Судові повістки зазначеним особам не направлялися, при цьому ОСОБА_7 своєчасно прибула до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя та очікувала біля зали судового засідання, проте не була до нього залучена, не зважаючи на повідомлення іншими учасниками судового засідання слідчого суддю про такі обставини. При цьому слідчим суддею не приймалося рішення про розгляд клопотання слідчого без повідомлення власників майна в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України. Проігноровано закінчення строку встановленого ч. 1 ст. 172 КПК України щодо розгляду клопотання слідчого слідчим суддею. Порушено таємницю наради суддів. Після виходу до нарадчої кімнати, слідчий суддя ОСОБА_4 , не оголошуючи свого рішення, розпочав розгляд наступного клопотання слідчого. І лише після зауваження про чергове порушення судового процесу, перервав судове засідання і знову видалився до нарадчої кімнати. Усі наступні судові засідання щодо розгляду клопотань слідчого про накладення арешту, були розпочаті з суттєвою затримкою та проводились навіть після закінчення робочого дня у Вознесенівському районному суді м. Запоріжжя (після 17:00). Зазначені вище обставини на думку адвоката ОСОБА_3 свідчать про наявність в слідчого судді ОСОБА_4 наміру розглянути клопотання слідчого про накладення арешту на майно вилучене під час обшуків в рамках кримінального провадження № 12025082050002191 від 14 листопада 2025 року, «за будь-яку ціну», тобто не зважаючи на будь-які порушення судового процесу та норм чинного законодавства. Такі обставини обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 щодо прийняття процесуальних рішень в рамках кримінального провадження № 12025082050002191 від 14 листопада 2025 року. Тому під час усіх наступних судових засіданнях в рамках зазначеної вище справи, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, адвокатом ОСОБА_3 було заявлено відвід слідчого судді ОСОБА_9 .

Слідчий ОСОБА_5 подала заяву про розгляд питання щодо відводу без її участі.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Ознайомившись з доводами заяви адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 , які зафіксовані звукозаписом судового засідання від 13.05.2026 з розгляду клопотання слідчого про арешт майна (справа № 335/4099/26, провадження № 1-кс/335/1683/26), суд приходить до такого висновку.

Частиною 1 статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності таких обставин:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як зазначалося вище, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч. 1 ст. 75 КПК України.

З огляду на нормативний зміст пункту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 3 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, тощо).

Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд вважає, що викладені заявником? у заяві обставини не свідчать про упередженість слідчого судді. Упередженість - це думка, що склалася заздалегідь, без урахування об`єктивних фактів, а таких обставин заявником не вказано.

Також, на переконання суду, заявником не наведено жодних беззаперечних обставин, які б виключали участь слідчого судді в провадженні, як і не наведено обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності чи неупередженості слідчого судді, натомість наводяться обставини щодо незгоди з вчиненими під час розгляду справи процесуальними діями слідчого судді та їх характером (зокрема, процедура розгляду заяв та клопотань, строк і порядок їх розгляду) та постановленими судовими рішеннями, тобто фактично висловлюються заперечення проти дій та рішень слідчого судді, які є безпосереднім предметом професійної діяльності суддів, оцінку яким має право надавати виключний перелік органів та установ.

У зв`язку з цим суд наголошує, що незгода учасника провадження з процесуальними діями та рішеннями судді, навіть якщо вони становлять, на думку такого учасника, порушення вимог процесуального закону, не є достатньою підставою для відводу судді з посиланням на його упередженість, але можуть бути підставою для оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку.

Таким чином, наявність підстав для відводу судді ОСОБА_10 заявником не доведена.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_4 від розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050002191 від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (справа № 335/4099/26, провадження № 1-кс/335/1683/26) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 15 хв. 20.05.2026.

Суддя ОСОБА_1