Рішення № 136656212, 20.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/3761/26

Провадження №2/243/1429/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 23.03.2020 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту

Цього ж дня, 23.03.2020 року, відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови, з яких. зокрема: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75000 грн (п.1.2. договору); строк кредитування: 20 років (п.1.2. договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем було підписано власноруч на планшеті.

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент- кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 08/26, тип Універсальна.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, та відповідно є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 06.04.2026 року має заборгованість 47676,66 грн, яка складається з: 43063,66 грн - заборгованість за тілом кредита, 4613,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.03.2020 року в загальному розмірі 47676,66 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача, АТ КБ «Приватбанк», у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначено про розгляд справи у відсутність представника товариства, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, яка не заперечувала проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н від 23.03.2020 року, за яким останньому було встановлено відновлювальну кредитну лінію до 75000 грн, на строк 20 років та процентну ставку в розмірі 42,0%.

Сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі (п. 2.1.1.3.5 договору).

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Вимоги щодо письмової форми правочину встановлені положеннями статті 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.

Отже, аналіз документів, які підписані відповідачем, а саме: заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, дає суду підстави вважати, що сторонами у розумінні ст. 638 ЦК України узгоджено всі істотні умови кредитного договору: розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору, які є обов`язковими до виконання обома сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Отже, судом в судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами виникли кредитні відносини, які регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги наступне законодавство.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього Кодексу, а саме положення про позику (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Положеннями ст. ст. 1048, 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В судовому засіданні досліджено виписку за договором № б/н за період з 23.03.2020 року по 08.04.2026 року, в якій зазначені операції щодо використання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість до стягнення за кредитним договором № б/н від 23.03.2020 року, станом на 08.04.2026 року, становить 47676,68 грн та складається з: 43083,66 грн заборгованості за тілом кредиту, 4613,00 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Кредитний договір № б/н від 23.03.2020 року не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним чи нікчемним, тому в силу положень ст. ст. 6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077 ЦК України цей правочин є правомірним, чинним та обов`язковим для виконання, що у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.

Зі змісту норм ст. ст. 525, 526 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Таким чином, із досліджених судом документів встановлено, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором.

До того ж, відповідачем належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України щодо належного виконання ним зобов`язань не надані, розрахунок заборгованості у встановленому законом порядку не спростовано.

Отже, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості в загальному в розмірі 47676,66 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, сплата якого підтверджується доданим до матеріалів справи платіжною інструкцією.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624-625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.03.2020 року в розмірі 47676,66 грн (сорок сім тисяч шістсот сімдесят шість гривень 66 коп.) та складається з: 43063,66 грн (сорок три тисячі шістдесят три гривні 66 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 4613,00 грн (чотири тисячі шістсот тринадцять гривень 00 коп.) заборгованості за простроченими відсотками, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 20 травня 2026 року.

Суддя О.О. Соловйова