Ухвала суду № 136655931, 19.05.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

19.05.2026 Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/11333/24

Провадження № 6/644/286/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря Селіхової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення Індустріального районного суду м. Харкова у справі 644/11333/24 строком до 21.08.2026 року. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 21.07.2025 року було стягнуто з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.04.2023 року у розмірі 37843,7 грн. Внаслідок наявності скрутного фінансового стану вимушена звертатися до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, оскільки не має на теперішній час доходу, який би дозволив погасити борг, про що надала відповідну декларацію про майновий стан.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року було призначено судовий розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду.

В судове засідання заявниця не з`явилася, подала заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, заяву задовольнити.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на заяву про відстрочення рішення суду, в якому зазначив, що надання відстрочки на рік порушує законні інтереси Банку-Стягувача, який, відповідно до судового рішення, має право на повне та своєчасне задоволення своїх вимог. Відстрочка на такий тривалий строк нівелює принцип обов`язковості виконання судового рішення, суттєво знецінюючи стягнуту суму внаслідок інфляції та тривалого очікування. Встановлення відстрочки при відсутності документально підтвердженого доходу створює високий ризик того, що виконання рішення не буде досягнуто взагалі і призведе лише до необґрунтованого затягування виконавчого провадження. Відстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника за причиною продовження дії кредитних правовідносин. У сукупності, з урахуванням заборгованості боржника, на кінець виплат відповідно до розстрочення, у наявності буде новий борг, який донарахується протягом визначеного часу. Обставини, на які посилається у своїй заяві відповідач, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Банку. Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором. Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту. Крім того, відповідач є працездатним. У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі. Просить суд відмовити у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 21.07.2025 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.04.2023 року станом на 03.12.2024 року у розмірі 37843,7 грн., з яких: 35770,04 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2073,66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. Рішення набрало законної сили 21.08.2025 року.

Статтею 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду передбачено також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" наведено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відстрочення виконання рішення суду може бути надано у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08 (провадження № 61-15140св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначив, що відстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України "Про виконавче провадження" відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Як на підставу вимог про відстрочення виконання вищевказаного рішення суду, ОСОБА_1 посилалася на скрутний фінансовий стан, відсутність доходу, який би дозволив погасити борг. До заяви про відстрочення виконання судового рішення додала копію виписки по картці АТ КБ «ПриватБанк», копію податкової декларації за 2025 рік, копію відомостей про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Інших доказів стосовно її матеріального становища до заяви не додано.

Посилання на скрутне матеріальне становище відповідачки, ураховуючи ступінь вини відповідачки у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Крім того, суд враховує, що відповідачка не надала суду доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема автомобілів та нерухомості, як і не надала доказів відсутності працевлаштування.

Крім зазначеного, при укладенні кредитного договору на умовах, зазначених в ньому, ОСОБА_1 повинна була врахувати розмір свого доходу для належного виконання своїх кредитних зобов`язань та передбачити можливі наслідки.

Таким чином, підстави, на які посилається заявниця в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд вважає недостатніми, тому заява про відстрочення виконання рішення суду від 21 липня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 3, 18, 81, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду від 21 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом 15 днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Головуючий: М. С. Зайцева