Рішення № 136655802, 19.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4571/25

Провадження №2/639/228/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Чорного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 року представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Авентус Україна» і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №7807377 від 19.04.2024 року у розмірі 35 355,00 грн., стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7807377 про надання споживчого кредиту за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідачем укладено Договір №7807377 про надання споживчого кредиту від 19.04.2024 року із ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Згідно з умовами Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки. 27.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідно до чинного законодавства України укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, за яким ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до Відповідача. Згідно з Договором факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 35 355,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 000, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 18 855,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 0,00 грн.; заборгованість за пенею - 5 500,00 грн.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 04.07.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. Призначено судове засідання.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.08.2025 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено. У цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надати суду докази, які засвідчують перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , здійснених за допомогою українського сервісу «EasyPay» відповідно до умов Кредитного договору №7807377 від 19.04.2024 року.

Витребувані докази надані на адресу суду.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29.09.2025 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про стягнення заборгованості за кредитом задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду докази, які містять: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 19.04.2024 - 21.04.2024 з відображенням часу зарахування коштів; номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 19.04.2024 - 21.04.2024 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Витребувані докази надані на адресу суду.

В судове засідання 19.05.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 19.05.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи ТОВ «Авентус Україна» у судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7807377 про надання споживчого кредиту, а також Додаткову угоду від 23.04.2024 року до Договору №7807377 від 19.04.2024 року, які підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором на офіційному веб-сайті Товариства (а.с. 14-23, 32-34, 49-50).

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Згідно з умовами Кредитного договору та додаткової угоди, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, в загальному розмірі 11 000,00 грн.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн., що підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2025 року, зокрема з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та надано виписку про рух коштів за період з 19.04.2024 року - 21.04.2024 року, з якої вбачається перерахування на карту відповідача кредитних коштів двома платежами в загальному розмірі 11 000,00 грн. (а.с. 36-41).

27.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «АВЕНТУС Україна укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, за яким ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 до Договором №7807377 від 19.04.2024 року, що підтверджується витягом з додатку до договору (а.с.12, 27-31).

Згідно з наданим суду розрахунком сума боргу відповідача становить 35 355,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 18 855,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами - 0,00 грн.; - заборгованість за пенею -5 500,00 грн. (а.с. 52-56).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом, підписані електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписала кредитний договір та була проінформована про всі істотні його умови

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», яке набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу, засновані на законі та умовах укладеного кредитного договору, підписаного сторонами. При цьому суд враховує, що відповідач не надав суду відзив з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження. Між тим суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню лише в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №7807377 від 19.04.2024 року у розмірі 29 855,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 11 000, 00 грн.; заборгованості за відсотками - 18 855,00 грн.

В Україні введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, дія якого триває і на даний час.

Відповідно до п.18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначені положення закону суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні

позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею у розмірі 5 500,00 грн.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

01.07.2025 року між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. та адвокатом Білецьким Б.М. укладений договір про надання правової допомоги №42649746. Позивачем сплачено за надання правової допомоги суму у розмірі 6 000,00 грн., яка відповідає детальному розрахунку вартості правової допомоги за та акту виконаних робіт, підписаному клієнтом та адвокатом і наданим суду (а.с.10, 24-31).

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача, витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача, однак пропорційно задоволеним позовним вимогам на 84,4%, тобто в сумі 5 064,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позову на 84,4% з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволений позовних вимог в сумі в розмірі 2 044,51 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 137, 141, 142, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639,1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №7807377 від 19.04.2024 року у розмірі 29 855 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 000, 00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 18 855,00 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 064 (п`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ:42649746, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19.05.2026 року.

Суддя Н. В. Баркова