Рішення № 136655059, 19.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3740/26

2/212/3963/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого Чайкіна І.Б.,розглянувши за відсутності учасників справи та без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-

встановив:

Представниця ТовариствА з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» звернулася до суду із вказаним позовом, просила стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.11.2018 року по 31.01.2026 року в сумі 14 812.91 гривень, а також за періоди з 21.12.2018 року по 21.02.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2026 року трьох процентів річних у розмірі 984.71 гривень та суму індексу інфляції 3386.49 гривень. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до договору від 21.12.2012 року ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» визначено виконавцем послуг з управління будинком та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкових території, багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , з 01.04.2013 року по теперішній час. В період з 01.11.2018 року по 31.01.2026 року ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» надавав послуги, але відповідач не проводив оплату, в результаті чого утворилась заборгованість. ОСОБА_1 єдиний власник квартири АДРЕСА_2 . Згідно відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно набув приватну власність 05.09.2012 року на підставі договору купівлі-продажу, а тому є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються багатоквартирному будинку ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР». Згідно із ст. 625 ЦК за спірний період вказують, що відповідач повинен сплатити позивачу борг з 3% процентів річних та інфляційні втрати. Сплатити витрати зі сплати судового збору, а також витрати на правову допомогу, документально підтверджені докази нададуть протягом п`яти днів з дня винесення рішення суду.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Представник позивача, адвокат Зарівна С. В., подала клопотання разом з позовом, яким не заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про наявність позову ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до нього про стягнення боргу за надані послуги, своїми правами на подання відзиву на позов не скористався.

Пороте, ОСОБА_1 скористався правом подання зустрічного позову, в прийнятті якого ухвалою суду від 19.05.2026 року було відмовлено.

Крім того, ОСОБА_1 подав низку клопотань, а саме: а) постановити окрему ухвалу суду щодо заборони використання ТОВ «Житлокомцентр» його персональних даних; б) визнати недостовірним докази, які подані представницею позивача за первісним позовом Зарівною С.В. та повернути позов разом з додатками позивачу; в) витребувати у представника позивача за первісним позовом адвоката Зарівної С.В. оригінал договору про надання правових послуг та оригінал платіжного документу, що свідчить про отримання адвокатом гонорару; г) визнати довідку про заборгованість (розрахунок боргу) за послуги утримання будинку недопустимим доказом у справі.

Щодо витребування оригіналу договору про надання правової допомоги та квитанції про сплату гонорару, суддя зазначає, що представницею позивача зазначено у позові про очікування понести витрати з розглядом справи у сумі 20 000 гривень, проте документи, що підтверджують надання правової допомоги ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНРТ» будуть подані протягом п`яти днів, після ухвалення рішення суду.

Щодо визнання довідки розрахунку заборгованості, слід зазначити, що вона відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може бути визнана судом недопустимим доказом у справі.

Щодо повернення позовної заяви суд звертає увагу відповідача, що повернення позовної заяви це процесуальна дія, за якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі та повертає позивачу позовну заяву разом з доданими до неї документами. Суддя може повернути позовну заяву у разі, якщо позивач не дотримався певних умов або вимог, пов`язаних із поданням позову. Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суддя постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та відсутності підстав для повернення позову. А щодо належності та допустимості доказів у згаданій справі, суддя вирішує це питання у надрачій кімнаті і надає окремому доказу належну оцінку.

За правилами ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного.

Відповідно положень до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.

Згідно із ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що на підставі договору від 21.12.2012 року про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об`єкт 4), ТОВ «Житлокомцентр» було визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків (об`єкт 4) та прибудинкової території з 01.04.2013 року по теперішній час. Копія додається.

До переліку будинків об`єкту 4 Жовтневого району, яким надавались управителем послуги з утримання будинку та прибудинкової території входить будинок АДРЕСА_1 .

Згідно договору від 04.09.2025 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком укладеного між співвласниками будинку та ТОВ «Житлокомцентр» останній визначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з 01.09.2025 року по теперішній час.

Вказаний договір щороку продовжується відповідно до пункту 38, оскільки сторонами за місяць до закінчення його дії не заявлено письмово про його відмову.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування є власником квартири АДРЕСА_2 .

У відповідності до наданого розрахунку боргу за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за особовим рахунком за адресою: АДРЕСА_3 , наявна заборгованість за період з 01.11.2018 року по 31.01.2026, яка становить 14 812.91 грн.

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Статтею 322 ЦК України встановлено: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року власники зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно займаної площі.

За змістом статті 68 Житлового кодексу України члени сім`ї власника житлового будинку чи квартири, які проживають разом з ним у будинку чи квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні власником, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування.

Статтею 160 Житлового кодексу України визначено: члени сім`ї наймача, які проживають у будинку чи квартирі, що належать громадянинові на праві власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язанням.

Відповідно до статті 66 ЖК України закріплено, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, управителем, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За правилами статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, оплата житло-комунальних послуг проводиться споживачем у строки встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року передбачений обов`язок споживача здійснювати оплату житлово-комунальних послуг щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Приписами статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, зазначено, що послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відноситься до житлової послуги, в розумінні ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року послуга з управління багатоквартирним будинком, до якої входить послуга з утримання будинку є житловою послугою.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами по справі регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» та нормами Цивільного, Житлового кодексів України.

Відповідно до чинного законодавства відповідачі повинні щомісячно сплачувати за послуги з управління та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а також комунальні послуги.

Суд при цьому зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимоги ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Приписами ст. 80 ЦПК України встановлено: достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання своїх обов`язків по утриманню будинку позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_1 , в період з 01.11.2018 року по 31.01.2026 року в сумі 14 812.91 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суд погоджується з ними та огляду на ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача за періоди з 21.12.2018 року по 21.02.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2026 року трьох процентів річних у розмірі 984.71 гривень та суму індексу інфляції 3386.49 гривень.

Суд звертає увагу, що 3% річних та інфляційні витрати були нараховані позивачем за період, на який не розповсюджується дія Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» .

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та вважає за доцільне стягнути в з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при поданні позову у розмірі 3328, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 76, 81, 83, 95, 133, 141, 223, 259, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Житлокомцентр», код ЄДРПОУ: 37665038 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги період з 01.11.2018 року по 31.01.2026 року в сумі 14 812.91 гривень, а також за періоди з 21.12.2018 року по 21.02.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.01.2026 року трьох процентів річних у розмірі 984.71 гривень та суму індексу інфляції 3386.49 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Житлокомцентр», код ЄДРПОУ: 37665038 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ: 37665038, розташоване в м. Кривий Ріг по вул. Руденка 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 19.05.2026 року.

Суддя: І. Б. Чайкін