Вирок № 136654966, 19.05.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2955/26

Провадження № 1-кп/209/251/26

В И Р О К

Іменем України

19 травня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження кримінальне провадження № 12026046790000045, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2026 року, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого електромонтером ПАТ «ДМК», на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року приблизно о 14:00 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у під`їзді № 1, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, бульвар Незалежності, буд. 23, де також знаходилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сталася сварка, в ході якої у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаний час у зазначеному місці, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом розпилення речовиною, що могла володіти подразнюючими, їдкими властивостями в ділянку очей, обличчя, можливо спричинити їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, розпилив ОСОБА_4 речовиною, що могла володіти подразнюючими, їдкими властивостями в ділянку очей, обличчя.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон`юнктиви та рогівки обох очей, що супроводжувалось явищами бактеріального кон`юнктивіту обох очей, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, де зазначено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, про що мається відповідна заява, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності; письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої остання згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згодна з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні.

За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникало сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на виконання приписів ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше не судимий, працюючий, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, відповідно до побутової характеристики голови правління ОСББ «Дружба» за місцем проживання скарг на нього не надходило, проте відповідно до побутової характеристики ТОВ «Керуюча компанія «Лідер-Комфорт» щодо обвинуваченого, директор вказує, що за період їх роботи від співвласників будинку щодо ОСОБА_3 неодноразово надходили скарги щодо самовільного втручання у внутрішню систему водопостачання та водовідведення в підвальному приміщенні 1-го під`їзду, скарги також надходили щодо незаконної прибудови на прибудинковій території та стосовно самовільного демонтажу навіса над вхідною групою підвального приміщення.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на вид та строк покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Обираючи вид покарання за вчинений ОСОБА_3 кримінальний проступок, суд бере до уваги те, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено відносно потерпілої з використанням аерозольного балончика, яка внаслідок правопорушення отримала тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон`юнктиви та рогівки обох очей, що супроводжувалось явищами бактеріального кон`юнктивіту обох очей.

А тому, суд не вбачає підстав для призначення останньому покарання у вигляді штрафу, який складає відповідно до санкції інкримінованої статті до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює розміру до 850 гривень, оскільки зазначене покарання не буде відповідати особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що саме покарання у виді громадських робіт, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Крім того, необхідно зазначити, відомості про будь-які з обмежень, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, включаючи медичні, матеріали справи не містять.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України, вирішити питання щодо скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт, строком на 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 07 квітня 2026 року у справі № 209/1999/26 (провадження № 1-кс/209/260/26), на аерозольний балончик «STOP ATTACK XTREME» 50 мл шляхом зняття заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України вирішити долю речових доказів, а саме:

- аерозольний балончик «STOP ATTACK XTREME» 50 мл,який відповідно до постанови дізнавача СД ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 02.04.2026 року у кримінальному провадженні № 12026046790000045визнаний речовим доказом та зберігається в камері схову ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (номер книги обліку речових доказів 996, порядковий номер 150), - знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Кам`янського протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1