Рішення № 136654956, 18.05.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/10451/25

Провадження № 2/209/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,

за участю секретаря - Лушпай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дії департаменту щодо відмови в приватизації квартири та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Таліпова А.Г. звернулась до Дніпровського районного суду міста Кам`янського через систему "Електронний суд" із позовом до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання неправомірними дії департаменту щодо відмови в приватизації квартири та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 з 08 липня 1980 року. До вказаної квартири позивач разом з членами своєї сім`ї вселилась на підставі ордеру, виданого на ім`я її чоловіка ОСОБА_5 . У зв`язку зі смертю її чоловіка та відповідального наймача вказаної квартири, вона звернулась до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради з заявою про внесення змін до договору найму житлового приміщення. Рішенням Виконавчого комітету Кам`янської міської ради №568 від 24 вересня 2025 року дозволено КП КМР "Добробут" внести зміни до договору найму житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , визначивши відповідальним наймачем позивача. На підставі викладеного, позивач через Комунальне підприємство "Ордер" звернулась до виконавчого комітету Кам`янської міської ради як до органу приватизації із заявою про оформлення передачі вказаної квартири у приватну власність. Однак, 27 жовтня 2025 року за №05-11/1316 отримала відповідь від департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, в якій було зазначено про відмову у передачі квартири у власність з підстав відсутності у поданих документах копії ордера на житлове приміщення. Просить суд визнати дії Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо відмови в проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю ордеру на вселення неправомірними та зобов`язати виконавчий комітет Кам`янської міської ради, Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 06 січня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

01 травня 2026 року від представника відповідача Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно КМР Московської О.Г. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначає, що дії Департаменту щодо відмови у приватизації житлового приміщення за відсутності повного пакета документів є правомірними, так як відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-яке інше рішення відповідача свідчило б про перевищення ним службових повноважень та порушення встановленого законом порядку приватизації житлового фонду. Згідно з п.18 положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, Громадянин подає до органів приватизації такі документи: копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку. Окрім цього, позивач просить суд зобов`язати Виконавчий комітет Кам`янської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , проте Виконавчий комітет є неналежним відповідачем за цією вимогою, оскільки він не наділений законом повноваженнями здійснювати процедуру приватизації житла, він не може порушити права позивача у цій частині, а отже, не може нести відповідальність за позовом /а.с.79-81/.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 12 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Таліпова А.Г. в судове засідання не з`явились, представник надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила задовільнити в повному обсязі.

Представник відповідача Московська О.Г. надала до суду через систему "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому просила проводити розгляд справи без представника відповідача.

Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Виходячи з наведеного, суд ухвалив провести судове засідання за відсутності сторін згідно вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки №001354527 про склад сім`ї ТОВ "Абонент ХХІ" від 06 жовтня 2025 року та копіями паспортів з витягами з реєстру територіальної громади /а.с.23, 12-14, 18-21, 24/.

Квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Кам`янського в особі Виконавчого комітету Кам`янської міської ради.

Згідно позовної заяви зазначено, що до вказаної квартири позивач разом з членами своєї сім`ї вселилась на підставі ордеру, виданого на ім`я її чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією своцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) /а.с.22/.

Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Кам`янської міської ради №568 від 24 вересня 2025 року "Про внесення змін до договору найму житлових приміщень" /а.с.17/, було дозволено Комунальному підприємству Кам`янської міської ради "Добробут" внести зміни до договорів найму житлових приміщень, які перебувають у комунальній власності Кам`янської міської територіальної громади: договору найму квартири житловою площею 37,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 на гр. ОСОБА_1 , 1956 року народження у зв`язку зі смертю відповідального наймача.

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленим 10 березня 2025 року ТОВ "Дніпропетровське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації", квартира загальною площею 63,2 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м. складається з наступних приміщень: 1 коридор площею 2,8 кв.м., 2 кладова площею 1,1 кв.м., 3 кухня площею 6,9 кв.м., 4 кімната площею 17,6 кв.м., 5 кімната площею 7,9 кв.м., 6 коридор площею 3,2 кв.м., 7 вбиральня площею 1,0 кв.м., 8 ванна площею 2,6 кв.м., 9 кімната площею 12,2 кв.м., 10 коридор площею 4,4 кв.м. та лоджиї площею 3,5 кв.м. /а.с.6-10/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка для реалізації свого права на приватизацію як особи, що має право користування квартирою, зверталася до органу приватизації житла Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради із заявою про приватизацію квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», але листом відповідача від 27 жовтня 2025 року №05-11/1316 їй було відмовлено у приватизації житла у зв`язку з тим, що до заяви про приватизацію житла не було додано ордер про надання жилої площі /а.с.16/.

ОСОБА_1 є відповідальним наймачем, на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 на квартиру АДРЕСА_1 /а.с.15, оберт/.

Відмова у здійсненні приватизації займаної позивачкою квартири за адресою: АДРЕСА_2 , чинить останній перешкоди у реалізації її прав на приватизацію вказаного житлового приміщення.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК), статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення право пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК Украъни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень ч.1-4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних

У ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У ч.3 ст.9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року N2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно із ч.11 ст.8 цього Закону, спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до п.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно з п.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п.2 ст.2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків- пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на квартиру позивача не розповсюджується.

Згідно із ч.4 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у поєднанні з нормами ст.ст.1, 6, 9, 61 ЖК України, ст.29 ЦК, місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст.64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право й у разі тимчасової відсутності, а отже і право на приватизацію разом з іншими членами сім`ї.

Аналогічну норму місить п.4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року N396.

Умовою для проведення приватизації житла є обов`язкове постійне проживання осіб у житлі, яке підлягає приватизації.

При цьому, п.18, 19 цього Положення визначено порядок підтвердження факту постійного проживання особи в жилому приміщенні - у довідці про склад сім`ї, що подається особою в числі інших документів до органу приватизації, зазначаються члени сім`ї наймача, які водночас і прописані, і мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.15 Житлового кодексу України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За змістом ст.58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до п.69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року №470, ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 і 5 ст.2 цього Закону.

Відповідно до п.17 Положення №396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Судом встановлено, що позивачка вселена у квартиру на законних підставах, незаконність її проживання ніким не спростована та не заперечувалась, а відсутність ордеру позбавляє її можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що у неї є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який надати немає можливості по незалежним від неї обставинам.

Відповідно до ст.59 ЖК України, ордер на спірну квартиру не був визнаний в судовому порядку недійсним, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання вчинити дії щодо приватизацї квартири є доведеними, законними, обґрунтованими, а відтак підлягає задоволенню.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 08 червня 2022 року у справі №202/3820/19 (провадження №61-836св21). Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту - зобов`язати провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених норм права щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону відповідно до ч.2 ст 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи способи захисту цивільних прав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у спосіб визнати дії Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо відмови в проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю ордеру на вселення неправомірними та зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру.

Виходячи з положень законодавства, а саме, п.18 Положення №396, з урахуванням змісту п.69 постанови №470, сама по собі наявність чи відсутність ордера на житлове приміщення в пакеті документів, які подаються громадянином для приватизації житла, не може бути єдиною і остаточною причиною відмови у визнанні права громадянина на приватизацію на тій підставі, що відповідно до п.68 постанови №470 ордер дійсний лише протягом 30 днів з дня його видачі.

Таким чином, дії відповідача Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради порушують конституційне право позивача на приватизацію житла у встановленому законом порядку, а тому суд вважає, що Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради незаконно відмовив позивачу в приватизації житла, чим порушив її право на житло, яке підлягає судовому захисту.

Щодо наведених у відзиві на позовну заяву посилань представника відповідача на те, що позовна заява не підлягає задоволенню, то такі твердження представника позивача суд відхиляє. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, суд враховує правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 08 червня 2022 року у справі №202/3820/19 (провадження №61-836св21). Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту зобов`язати провести приватизацію квартири. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №183/2859/16 (провадження №61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі №338/347/16-ц (провадження №61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі №754/6918/18 (провадження №61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц (провадження №14-165цс18).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц (провадження №14-165цс18), було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації та зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

При цьому, позовна вимога ОСОБА_1 , яка пред`явлена до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду справи стороною позивача не було доведено факту порушення прав або законних інтересів позивача відповідачем Виконавчим комітетом Кам`янської міської ради, та, відповідно, не доведено, що відповідач Виконавчий комітет Кам`янської міської ради вчиняв відносно позивача протиправну поведінку.

Підсумовуючи наведене, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору з відповідача, суд вважає можливим залишити судові витрати за позивачем.

На підставі ст. 6, 8, 19, 47, 55 Конституції України, ст. 15, 16, 345 Цивільного кодексу України, ст. 9, 15, 58, 65-1 Житлового кодексу України, ст. 1, 2, 3, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 року № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно (ЄДРПОУ 20268696, місцезнаходження: 51900, м.Кам`янське, просп.Василя Стуса, буд.10/12), Виконавчого комітету Кам`янської міської ради (ЄДРПОУ 04052072, місцезнаходження: 51935, м.Кам`янське, майдан П.Калнишевського, буд.2), треті особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) про визнання неправомірними дії департаменту щодо відмови в приватизації квартири та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо відмови в проведенні приватизації квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю ордеру на вселення неправомірними.

Зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради вчинити дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 18 травня 2026 року.

Суддя А.Б. Ковальова-Писарева