Ухвала суду № 136654240, 19.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1228/26

ун. № 759/11096/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025113330000080 від 18 грудня 2025 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_6 ,

встановив:

24.04.2026 року із Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025113330000080 від 18 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.

Ухвалою суду від 29.04.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо дотримання правил територіальної підсудності при скеруванні обвинувального акту до Святошинського районного суду м.Києва.

Прокурор зазначив, що обвинувальний акт було скеровано до суду у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України ( м.Київ, вул. Якуба Колоса, 27а).

Захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про визначення підсудності,в якому просив направити справу до Київського апеляційного суду для визначення іншої територіальної підсудності. В обґрунтування вказаного клопотання захисник ОСОБА_6 зазначив про те, що серед іншого ОСОБА_3 обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол.. США шляхом залучення невстановлених службових осіб Святошинського районного суду м.Києва для незаконного впливу на суддю Святошинського районного суду для прийняття позитивного рішення по справі. Такі обставини, на думку сторони захисту, викликають сумніви у неупередженості будь - якого складу суду Святошинського районного суду м.Києва. На підставі ст.34 КПК України, захисник ОСОБА_6 з метою забезпечення довіри до суду та дотримання принципів об`єктивності, просив його клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_6 та зазначив про те, що дане кримінальне провадження не підлягає розгляду Святошинським районним судом м.Києва, а тому просив направити справу до Київського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисників.

Прокурор не заперечував проти направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання підсудності.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Положеннями ч. 9 ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, передбачено, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Так, згідно обвинувального акту, надісланого до суду, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України.

Відповідно до положень ст.12 КК України найбільш тяжким кримінальним правопорушенням з інкримінованих, є вчинення пособництва в проханні надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь -якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Суд бере до уваги, що злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України вважається закінченим з моменту прийняття пропозиції, обіцянки або фактичного одержання неправомірної вигоди.

З обвинувального акту вбачається, що 22.01.2026, приблизно о 15 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи поруч із житловим будинком за адресою: м. Київ, проспект Володимира Івасюка, 56А, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки м. Києва, зокрема для одержання неправомірної вигоди для таких осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 84 000 гривень НБУ за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки м. Києва з метою уникнення призову під час мобілізації.

У подальшому, 23.01.2026 ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи в приміщенні кав?ярні «Класна Кава» за адресою: м.Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 3, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва, з метою одержання неправомірної вигоди, в ході особистої повторної зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_7 про необхідність передати йому додатково до раніше наданих грошових коштів 11700 гривень НБУ, на що ОСОБА_7 погодився та передав вказані грошові кошти, отримавши таким чином від ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 95 700 гривень НБУ, як неправомірну вигоду за зняття з розшуку автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (AITC) «Оберіг» з метою уникнення призову під час мобілізації.

Таким чином, злочинна діяльність, передбачена ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, завершена 23.01.2026 за адресою: м.Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 3, що територіально відноситься до юрисдикції Дарницького районного суду м.Києва.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 22.05.2020 року у справі №643/7609/20, встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України та ст.10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

З огляду на ч.2 ст.34 цього Кодексу, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що порушення правил підсудності згідно вимог п.6 ч.2 ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог закону та безумовною підставою для скасування судового рішення, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 34 КПК України, є достатні підстави для направлення обвинувального акту з реєстром матеріалів досудового розслідування до Київського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.10, 32, 34, 314, 369-372, 615 КПК України, суд

постановив:

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025113330000080 від 18 грудня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, а саме до Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1