Ухвала суду № 136653369, 18.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12412/25

Провадження № 1-кп/638/1030/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000878 від 25 жовтня 2024 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,,-

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022221070000878 від 25 жовтня 2024 року.

21 квітня 2026 року до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_6 надійшла заява про часткове скасування арешту, в якому він просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою від 29 травня 2025 року по справі № 638/9652/25 слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова по кримінальному провадженню № 12025221200000980 від 23.05.2025 за ч.1 ст.286 КК України, а саме працівникам майданчика тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107 передати автомобіль Renault Megane д.н. НОМЕР_1 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що Ухвалою від 29 травня 2025 року по справі № 638/9652/25 слідчого судді Шевченківського районного суду м.Харкова накладений арешт на автомобіль Renault Megane д.н. НОМЕР_2 , що належить обвинуваченому ОСОБА_7 , а зберігання автомобіля доручено працівникам майданчика тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107. Також ухвалою зазначена мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме: зберігання речових доказів відповідно, що передбачено п.1 ч.2 ст. 170 КПК України. У відповідності до реєстру матеріалів кримінального провадження встановлено, що автомобіль Renault Megane визнано речовим доказом 23.05.25 (Реестр, розділ ІІ, п.3), який було використано для проведення низки судових експертиз. Отже, саме висновки судових експертиз, а не автомобіль Renault Megane, використовуються стороною обвинувачення для підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті. Таким чином, мета арешту майна - зберігання речових доказів - була досягнута, коли сторона обвинувачення отримала докази, а саме: висновки судових експертиз.

Вказує, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження була проведена комплексна транспортно-трасологічна, автотехнічна, фототехнічна експертиза та експертиза відео-, звукозапису № 8929/8930/8931/8932, якою, між іншим встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» ПДР України. Більш того, постановою Шевченківського районного суду м.Харкова від 31.07.25 по справі № 638/13294/25, ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КАПАП внаслідок порушення ним п.12.3 ПДР України. Таким чином, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 автомобілю Renault Megane д.н. НОМЕР_3 , були спричинені ушкодження, тобто майну ОСОБА_7 завдана майнова шкода. У відповідності до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України, ОСОБА_7 має право звернутися до суду до ОСОБА_8 щодо відшкодування збитків. При цьому, у відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, обов`язковою умовою для звернення до суду з позовною заявою є зазначення ціни позову, це сума, яка необхідна для відновлення автомобіля Renault Megane д.н. НОМЕР_4 , Встановити суму збитків можливо лише в результаті проведення автотоварознавчої експертизи, що є неможливим, так як знаходження автомобіля на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107, унеможливлює його огляд судовими експертами та встановлення фактичного обсягу пошкоджень.

18 травня 2026 року до суду від представника ОСОБА_8 ОСОБА_4 надійшли заперечення на вказане клопотання, в якому він зазначає, що транспортний засіб обвинуваченого є безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні. На даний час судовий розгляд триває, вирок суду не ухвалено, усі обставини справи остаточно не встановлені, а тому відсутні правові підстави для скасування арешту з автомобіля. Крім того вказує, що арешт транспортного засобу необхідний для забезпечення цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Сторона захисту, посилаючись на обопільність вини, фактично намагається мінімізувати ступінь вини обвинуваченого та перекласти відповідальність на потерпілого, при цьому залишаючи поза увагою грубі порушення Правил дорожнього руху України, допущені саме обвинуваченим, які й перебувають у прямому причинно наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Також вказує, що раніше судом вже було задоволено клопотання щодо надання доступу до транспортного засобу обвинуваченого для можливості встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої обвинуваченому ОСОБА_7 внаслідок ДТП. Крім того, у разі скасування арешту існує реальний ризик відчуження транспортного засобу, зміни його технічного стану, ремонту або приховування слідів ДТП, що може унеможливити подальше дослідження речового доказу, або додаткових процесуальних дій у разі виникнення такої необхідності. Отже, необхідність збереження транспортного засобу як речового доказу у кримінальному провадженні продовжує існувати. На даний час не виключається необхідність проведення додаткових або повторних експертних досліджень транспортного засобу, а тому збереження його у незмінному стані є необхідним.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання підтримали та просили задовольнити.

Представник потерпілого в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого. Вказала, що на даний час всі необхідні дії стосовно арештованого майна органом досудового розслідування проведені.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено. Накладено арешт на мотоцикл Suzuki GSX-S1000 д.н. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; накладено арешт на автомобіль Renault Megane д.н. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зберігання транспортних засобів Renault Megane д.н. НОМЕР_4 та Suzuki GSX-S1000 д.н. НОМЕР_5 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, доручено працівникам майданчика тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Згідно заяви прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова Харківської області ОСОБА_3 , вона не заперечує проти передачі вказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає за можливе клопотання захисника обвинуваченого задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Клопотання Захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 травня 2025 року, на автомобіль Renault Megane д.н. НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Передати автомобіль Renault Megane д.н. НОМЕР_4 на відповідальне зберігання власнику та/або володільцю вказаного майна, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1