Рішення № 136653097, 18.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/12884/25

Провадження № 2/204/1359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 травня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

03 грудня 2025 року позивач Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 із вимогами про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (а. с. 1-4 та на звороті).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Вперше дитина потрапила в поле зору управління-служби у справах дітей адміністрації у 2024 році. Згідно з повідомленням Дніпровської гімназії № 102 Дніпровської міської ради від 05 квітня 2025 № 06-07/65 ОСОБА_1 опинилася у складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що мати не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя. Спеціалістами управління-служби у справах дітей адміністрації спільно з фахівцями Дніпровського міського центру соціальних служб здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . Родина проживає у приватному будинку, умови проживання ОСОБА_1 задовільні. Дівчина має окрему кімнату, меблі, в яких є необхідний обладнаний куточок для навчання. З пояснення матері, ОСОБА_5 була відсутня на у роках через хворобу, до сімейного лікаря вона не зверталася, доньку лікує самостійно. ОСОБА_2 запевнила, що у найближчий час ОСОБА_1 приступить до навчання. Спеціалістами управління-служби у справах дітей адміністрації з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо відповідального батьківства, створення належних умов для проживання ОСОБА_1. 11 квітня 2025 року складено Акт оцінки потреб сім`ї, відповідно до якого у родині наявні ознаки складних життєвих обставин: мати має низький батьківський потенціал потребує послуг соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Тому, 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 взято на облік в управлінні-службі у справах дітей адміністрації, як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах. Під час роботи з родиною ОСОБА_1 спеціалістам управління-служби у справах дітей адміністрації з`ясувалося, що ОСОБА_1 з травня поточного року проживає в родині біологічної тітки, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтвердила мати ОСОБА_5 в письмовому поясненні. ОСОБА_7 пояснила, що на даний час не взмозі забезпечувати доньку матеріально, через відсутність постійної роботи. Спеціалістами управління-служби у справах дітей були обстежені умови проживання дитини за даною адресою, які є задовільні, вона має окрему кімнату, куточок для підготовки до уроків, одяг, перебуває на повному утриманні тітки. У листі Дніпровського міського центру від 13 серпня 2025 року зазначено, що в родині наявні складні життєві обставини, основними ознаками яких є малозабезпеченість, ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини, відсутність постійної роботи. Фахівцями центру з ОСОБА_2 знову проведено профілактичну бесіду щодо форм та методів виховання дитини відповідного віку, ведення здорового способу життя, працевлаштування. З метою налагодження родинних стосунків між матір`ю та донькою запропоновано роботу з психологом Центру. Однак, мати не прикладає зусиль для повернення доньки додому. Всім необхідним дитину забезпечує біологічна тітка, ОСОБА_6 , у якої ОСОБА_5 проживає з березня 2025 року. ОСОБА_1 має охайний вигляд, почала виконувати домашні завдання та вчасно приходити на уроки, а телефонний зв`язок з класним керівником підтримує тітка. ОСОБА_1 востаннє на прийомі у сімейного лікаря була в 2024 році, мати на дзвінки не реагує, двері не відчиняє, у дитини відсутні планові щеплення та не проведено вакцинацію. Було проведено засідання комісії з питань захисту дітей на якому розглядалося питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно доньки. Мати надала письмову заяву від 01 жовтня 2025 року, в якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки. Під час профілактичної бесіди з ОСОБА_5 , остання пояснила, що додому повертатися не бажає, не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав. У зв`язку з чим, позивач прохає позбавити батьківських прав ОСОБА_9 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 та стягнути аліменти в розмірі частин з усіх видів заробітку матері, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня надходження заяви до суду до досягнення дитиною повноліття, на користь законного представника дитини або на особистий рахунок дитини, який відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а. с. 33), копія якої надіслана учасникам справи супровідним листом від 09 грудня 2025 року (а. с. 34).

Представниця позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити. Пояснення надала аналогічні тексту позову. Не заперечувала заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні 20 січня 2026 року позовні вимоги визнала, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки, оскільки не має можливості здійснювати належний догляд за дитиною. У подальшому до суду не з`являлася, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надавала, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці позивача, приймаючи до уваги покази свідків та думку дитини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 жовтня 2013 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується (а. с. 6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 16 жовтня 2015 року №00015907158 проведена реєстрація народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 7 та на звороті).

Згідно з листом Дніпровської гімназії № 102 Дніпровської міської ради до Управління служби у справах дітей від 05 квітня 2024 року вх. № 06-07/65 (а. с. 8), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 4-б класу, опинилася в складних життєвих обставинах, у зв`язку із тим, що мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. ОСОБА_1 протягом чотирьох днів відсутня на уроках без поважних причин. Зі слів сусідів дівчина голодна, без належного догляду. У зв`язку з чим прохають відвідати дану родину за адресою: АДРЕСА_1 .

З пояснень ОСОБА_2 від 05 квітня 2024 року убачається, що її донька ОСОБА_5 не відвідувала школу тому, що вона захворіла, лікуванням доньки займалася вдома. Вказала, що в понеділок донька вийде на навчання. Обіцяла, що в майбутньому буде повідомляти про такі випадки класного керівника та лікаря. Зазначила, що алкоголь не вживає, дитина не голодна, а нагодована (а. с. 9).

Згідно із актом обстеження умов проживання від 05 квітня 2024 року, що складений представником відділу захисту прав дітей (а. с. 10) убачається, що комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі листа Дніпровської гімназії № 102 ДМР, з метою перевірки інформації та проведення профілактичної бесіди. Житло розміщено на першому поверсі, одноповерховому будинку, яке складається з чотирьох кімнат. Умови проживання задовільні, у кімнаті відносно чисто, будинок потребує вологого прибирання тощо. ОСОБА_1 займає окрему кімнату, має меблі, постільна білизна відсутня. Стосунки в сім`ї дружні, дівчина була доглянута, охоче йшла на контакт. Умови проживання ОСОБА_1 задовільні, проте мати має низькій батьківський потенціал, потребує кнтролю з боку суб`єктів із соціальної роботи, оскільки наявні ознак складних життєвих обставин.

11 квітня 2024 року Департаменту соціальної політики Дніпровського міського центру соціальних служб Дніпровським міським центром соціальних служб надано повідомлення № 2/01-14-1265 начальнику управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про здійснення виходу за місцем мешкання ОСОБА_2 , за результатами якого складений акт оцінки потреб сім`ї. З`ясовано, що ОСОБА_2 разом зі співмешканцем ОСОБА_10 виховують малолітню доньку 10 років. Родина проживає у чотирикімнатному приватному будинку, де не дотримуються санітарно-гігієнічні норми. Дівчинка займає окрему кімнату, в якій облаштовано місце для навчальних занять та відпочинку, але постільна білизна відсутня; наявні підручники, шкільне приладдя, необхідний одяг. На час відвідування дитина перебувала вдома, одяг на дівчинці брудний і вона виглядала хворою. Зі слів матері до сімейного лікаря не звертались, доньку лікує самостійно. Класного керівника про причини відсутності дитини у школі не повідомили. З метою захисту прав неповнолітньої дитини з матір`ю було проведено бесіду щодо відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків, забезпеченні належних умов проживання та виховання доньки (а. с. 11)

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 від 09 квітня 2024 року, наявні ознаки складних життєвих обставин, оскільки недостатній батьківський потенціал у матері, у помешканні відсутнє електропостачання, потрібна підтримка фахівців (а. с. 12 та на звороті).

12 квітня 2024 року Управлянням-службою у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради винесено наказ № 42 (а. с. 13 та на звороті), яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дитини, яка опинилася у вкладних життєвих обставинах, зокрема з тих підстав, що «проживання в сім`ї, в якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дитини, а саме: коли вони без поважних причин не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на її фізичний розвиток, не створюють умов отримання нею освіти».

З пояснень ОСОБА_6 від 04 серпня 2025 року убачається, що ОСОБА_1 постійно проживає у сім`ї ОСОБА_6 та перебуває на їх утриманні. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_7 не працевлаштована, має невеликі підробітки, вживає алкоголь та не взмозі виховувати свою доньку. Всі розмови з матір`ю дитини про виправлення способу життя не дали позитивного результату. ОСОБА_6 забирає дитину зі школи, сплачує батьківські внески, відвідує шкільні збори, цікавиться життям ОСОБА_5 та підтримує зв`язок з класним керівником. Родина ОСОБА_6 має намір виховувати ОСОБА_5 у своїй родині. Крім того, разом з ними проживає дідусь ОСОБА_11 , який також приймає участь в житті онуки (а. с. 14).

Згідно із актом обстеження умов проживання від 04 серпня 2025 року, що складений головними спеціалістами Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР (а. с. 15) убачається, що комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , житло складається з двох кімнат. Умови проживання задовільні, всі комунікації функціонують, будинок чистий, затишний. ОСОБА_1 має окрему кімнату, має меблі та куточок для уроків. Стосунки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дружні, дівчині подобається проживати в родині.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 04 серпня 2025 року, донька ОСОБА_5 з травня 2025 року проживає у родині ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначено, що вона не має постійної роботи, не може забезпечити потреби дитини, раніше вживала алкоголь, а наразі ні. Зазначила, що проживає з біологічним батьком дитини ОСОБА_12 , який на свята випиває. Не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16).

Як убачається із акту обстеження умов проживання від 04 серпня 2025 року, що складений головними спеціалістами Управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації ДМР (а. с. 17), комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, у кімнатах відносно чисто, є світло, водопостачання, газо та електропостачання. З пояснень матері, її доньці ОСОБА_5 подобається мешкати в родині біологічної тітки, вже відвідує гурток танців, вчиться готувати разом з тіткою. З ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо працевлаштування, забезпечення доньки та попереджено про правові наслідки у разі невиконання вимог ст. 150,152 СК України.

13 серпня 2025 року Дніпровським міським центром соціальних служб надано повідомлення № 2/01-14-2655 начальнику управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про здійснення виходу за місцем мешкання ОСОБА_2 , за результатами якого складений акт оцінки потреб сім`ї. З`ясовано, що сім`я мешкає у власному приватному будинку, санітарно-гігієнічний стан задовільний, житло потребує косметичного ремонту. Жінка має статус одинокої матері, перебуває у цивільному шлюбі. Разом з цивільним чоловіком виховують малолітню ОСОБА_1 , 2013 року народження. Дівчинка охоплена навчанням, медичним забезпеченням. Через непорозуміння між матір`ю та донькою ОСОБА_5 з квітня поточного року мешкає у біологічних родичів, повертатися додому бажання не мас. У свою чергу мати не прикладає зусиль для повернення доньки додому. З ОСОБА_2 проведено, профілактичну бесіду щодо форм та методів виховання дитини відповідного віку, ведення здорового способу життя, недопущення проявів домашнього насильства, необхідності відновлення паспорта громадянина України та працевлаштування з метою налагодження родинних стосунків між матір`ю та донькою запропоновано роботу з психологом Центру (а. с. 25).

14 серпня 2025 року Дніпровська гімназія № 102 Дніпровської міської ради направило лист до Управління служби у справах дітей № 06-07/134, в якому повідомило, що мати ОСОБА_1 успіхами доньки не цікавиться, на батьківськи збори не приходить, телефонний зв`язок із класним керівником не підтримує, до школи не приходить, і навіть тоді коли її викликають. Всім необхідним дитину забезпечує рідна тітка ОСОБА_5 - ОСОБА_6 . З березня 2025 року дитина проживає разом з тіткою. З цього часу дитина має охайний вигляд, почала виконувати домашні завдання та вчасно приходити до школи. ОСОБА_6 підтримує телефонний зв`язок з класним керівником (а. с. 18).

У листі КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» Дніпровської міської ради від 16 вересня 2025 року зазначено, що ОСОБА_5 востаннє на прийомі у сімейного лікаря була в 2024 році, мати на дзвінки не реагує, двері не відчиняє, у дитини відсутні планові щеплення та не проведено вакцинацію (а. с. 20).

01 жовтня 2025 року мати ОСОБА_2 надала письмову заяву до Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, в якій не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 21).

01 жовтня 2025 року сівак ОСОБА_1 написала заяву, в якій зазначила, що проживає разом з тіткою, яка її забезпечує. Вказує, що в родині тітки в неї склалися дружні відносини з нею та її чоловіком, має бажання проживати й надалі в родині тітки. З мамою спілкується рідко, вона матеріально її не забезпечує.

В поясненнях ОСОБА_6 , від 01 жовтня 2025 року виклала, що з квітня 2025 року в її родині проживає її біологічна племінниця ОСОБА_1 , яка перебуває на її утриманні, не заперечує, щоб дитина й надалі мешкала з нею (а. с. 23).

В поясненнях ОСОБА_14 від 01 жовтня 2025 року вказано, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , з ними проживає ОСОБА_1 , яку вони повністю утримують. Мати ОСОБА_2 доньку матеріально не забезпечує, участі у вихованні дитини не приймає. Не заперечує, щоб дитина й надалі мешкала з ними (а. с. 24).

З 06 серпня 2025 року по 08 серпня 2025 року було складено Акт оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 , разом із Висновком оцінки потреб сім`ї (а. с. 26-27 та на звороті), відповідно до яких, мати потребує контролю з боку суб`єктів соціальної роботи.

22 жовтня 2025 року головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради Клюєвим А. винесено розпорядження № 332-р «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » (а. с. 28), яким затверджено висновок органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 28,29 та на звороті).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідачка є цивільною дружиною її брата, донька відповідачки проживає разом з нею. Перед Пасхою у 2025 році дівчинка прийшла сама до неї. Було запропоновано дитині та матері пожити у неї, однак відповідачка пожила тиждень та почала вживати алкогольні напої. Зазначила, що з народження вона забирає дитину до себе, оскільки відповідачка з народження дитини вживає алкоголь, її брат також. ОСОБА_1 не проти мешкати з нею, оскільки вона займається її вихованням, утримує, лікує, контролює виконання домашнього завдання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що з п`ятого класу є класним керівником ОСОБА_1, яка не відвідувала школу по 2-3 тижні, а коли відвідувала, то була неохайною та втомленою, домашні завдання не виконувала. Зі слів сусідів дитина часто гуляла до ночі. Наразі дитина охайно одягнута, із зачіскою, навчається, має гарні оцінки. Зазначила, що тітка виконує роль матері для дитини, і дитині з нею добре.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_1 , у присутності педагога ОСОБА_16 та психолога ОСОБА_17 , розповіла, що мешкає разом із тіткою, дідусем і чоловіком тітки, а з мамою не проживає вже близько року, оскільки мати не забезпечує її одягом, їжею та іншими речами. Вказала, що сама прийшла жити до тітки, з якою давно має дружні відносини. Щодо батька зазначила, що він наразі вживає алкоголь та перебуває на військовій службі. А мати не здатна подбати про неї, оскільки постійно вживає алкоголь.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами ст. 5 СК України встановлено що, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Нормою ст. 15 СК України чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до положень, які містяться у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладено у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 283/1309/17.

Крім того, з аналізу норми, що міститься у пункті 2 частини першої статті 164 СК України вбачається, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, який затверджений розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 332-р від 22 жовтня 2025 року, останні вважали за доцільне позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і суд не вбачає підстав ставити такий висновок під сумнів (а. с. 29 та на звороті).

Наведені обставини у своїй сукупності є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини, на підставі викладеного, таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

Приписами ст. 3 вказаної Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень, які містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У своєму рішенні у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року ЄСПЛ вказав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

Позбавлення батьківських прав, відповідно до вимог ст. 166 СК України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи у повному обсязі підтверджуються всі факти, викладені у позові, а намагання всіх можливих інстанцій, які відповідають за благонадійність та належні умови проживання та забезпечення неповнолітніх дітей, не дали очікуваного результату через небажання відповідачки виправитись, у зв`язку із чим суд вважає, що такий виключний захід, як позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її малолітньої дитини, є єдиним та вірним способом захисту як найкращих інтересів її дитини.

На думку суду, з урахуванням наведених вище норм Закону, встановлено, що позивачем по справі надано достатньо переконливих і зважених аргументів, які можуть вважатись виправданими для розірвання сімейних зв`язків між матір`ю та дитиною і будуть відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст. ст. 12, 81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідачка байдуже ставиться до доньки, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її дитини.

Отже, судом встановлено, що відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, її поведінка свідчить про наявність кожного окремо і всіх у сукупності факторів, зазначених у Постанові Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року, а тому позовні вимоги в частині позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Натомість, суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини не підлягають задоволенню, оскільки у вимозі не зазначено, на користь кого потрібно стягувати аліменти, а отже вимога є вимогою на майбутнє.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, в частині позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, при цьому, позивач при зверненні з вказаним позовом до суду був звільнений від сплати судового збору, то з відповідачки на користь Держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок за задоволення однієї вимоги немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 128, 133, 141, 259, 263-265, 268, 380-388, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради (49006, м. Дніпро, пр. Л. Українки, буд. 65; ЄДРПОУ 44209446), в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Чечелівським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідачки протягом двадцяти днів зо дня отримання нею копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна