Ухвала суду № 136653086, 19.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10810/25

Провадження № 2/202/1430/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

19 травня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

представника позивача - Бондаря І.А.,

представника відповідача - Чикаренко О.О.,

представника відповідача - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву про зміну предмету позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, Акціонерного товариства «Укрпошта», треті особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання незаконною відмови у передачі земельної ділянки в оренду, скасування державної реєстрації права державної власності та права постійного користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» в особі представника, адвоката Бондара Іллі Азізовича, звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, Акціонерного товариства «Укрпошта», треті особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання незаконною відмови у передачі земельної ділянки в оренду, скасування державної реєстрації права державної власності та права постійного користування земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ОСОБА_1 є власницею нерухомого майна приміщення пошти № 1, поз. 2-17, 20, 23-26; № 2 поз. 1-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав 2692131312020, розмір частки у праві власності 1. Нерухоме майно було придбане нею на електронному аукціоні у Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (далі АТ «УКРПОШТА») і належить їй на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 16 травня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 1878. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, яка на момент вчинення правочину перебувала у спільному постійному користуванні (частка користування 62,34% або 0,0517 га) АТ «УКРПОШТА» на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27 червня 2012 року № 52/25.

Як новий власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, у липні 2023 році позивач звернулась до Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації з клопотанням щодо припинення права постійного користування АТ «УКРПОШТА» вказаною земельною ділянкою у зв`язку з набуттям нею права власності на нерухоме майно. Однак, за результатами розгляду її клопотання, Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації їй було надано відповідь вих. № 3-3383/0/061/-23 від 28 серпня 2023 року про неможливість розгляду клопотання у зв`язку з відсутністю заяви від землекористувача стосовно припинення права постійного користування земельною ділянкою.

У липні 2025 року вона повторно звернулась до Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, як до розпорядника земель державної власності у межах міст в розумінні частини 5 статті 122 ЗК України, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108. Водночас, за результатами розгляду її клопотання, Департаментом економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації надано чергову відповідь № 3468/0/31-25 від 07 серпня 2025 року у якій зазначено про відсутність в обласній державній /військовій/ адміністрації інформації щодо власника іншої частини приміщень в будівлі, розташованій по АДРЕСА_1 , а також можливість передачі земельної ділянки площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 в оренду шляхом передачі одночасно усім власникам будівлі, розташованої на ній зі встановленням орендної плати відповідно до належної кожному частки у праві власності на об`єкт нерухомості та при умові припинення права постійного користування на вищезазначену земельну ділянку.

При цьому, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав, які є загальнодоступними, право власності на приміщення № 3 поз. 1-25 у нежитловій будівлі літ. А-1, тамбур, літ. а2 -1, загальною площею 218,3 кв.м., ґанок а АДРЕСА_2 належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), розмір частки 1.

Вказала, що ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, позбавлена можливості оформити право користування земельною ділянкою у зв`язку з відмовою Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації припинити право спільного постійного користування АТ «УКРПОШТА» в позасудовому порядку, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Просила суд: визнати незаконною відмову Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, оформлену листом Департаменту економічного розвитку № 3468/0/31 25 від 07 серпня 2025 року, надану ОСОБА_1 за результатами розгляду клопотання від 07 липня 2025 року про передачу в оренду земельної ділянки державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 по фактичному місцезнаходженню нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності за державою в особі Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467) на земельну ділянку площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, розташовану по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 630825212101, номер запису про право власності 9577577; скасувати державну реєстрацію за АТ «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ 21560045) іншого речового права права спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, розташованою по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 630825212101, номер запису про інше речове право: 9578599.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 листопада 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою судді від 10 листопада 2028 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.05.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яку просили прийняти до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням змінених позовних вимог та надали позовну заяву зі зміненими позовними вимогами.

Так вказав, що звертаючись до суду з позовом у листопаді 2025 року ОСОБА_1 , серед іншого, визначила предметом позову визнання незаконною відмову Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, оформлену листом Департаменту економічного розвитку № 3468/0/31-25 від 07 серпня 2025 року, надану ОСОБА_1 за результатами розгляду клопотання від 07 липня 2025 року про передачу в оренду земельної ділянки державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 по фактичному місцезнаходженню нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України), частини 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі» передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗК України. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Вказали, що відповідач протиправно направив позивачці відповідь у формі листа Департаменту економічного розвитку № 3468/0/31-25 від 07 серпня 2025 року. Таким чином, відсутність належним чином оформленого управлінського рішення Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки чи відмову у такій передачі у формі розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

За таких обставин у позивача є достатні підстави змінити предмет позову, замінивши первісну позовну вимогу про визнання незаконною відмови Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, оформленої листом Департаменту економічного розвитку № 3468/0/31-25 від 07 серпня 2025 року, надану ОСОБА_1 за результатами розгляду клопотання від 07 липня 2025 року про передачу в оренду земельної ділянки державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 по фактичному місцезнаходженню нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 , на позовну вимогу про визнання незаконною бездіяльності Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, яка полягає у неприйнятті жодного управлінського рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про передачу в оренду земельної ділянки державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 по фактичному місцезнаходженню нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 . Також позивачем уточнено позовну вимогу до АТ «УКРПОШТА» в частині визнання відсутнім іншого речового права права спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, розташованою по АДРЕСА_1 .

Відповідно до позовної заяви просили суд: визнати незаконною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації, яка полягає у неприйнятті жодного управлінського рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року про передачу в оренду земельної ділянки державної власності площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108 по фактичному місцезнаходженню нерухомого майна, яке належить їй на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 . Визнати відсутнім у АТ «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ 21560045) наявність іншого речового права права спільного постійного користування земельною ділянкою площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, розташованою по АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 630825212101, номер запису про інше речове право: 9578599). Скасувати державну реєстрацію права власності за державою в особі Дніпропетровської обласної державної /військової/ адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467) на земельну ділянку площею 0,0830 га з кадастровим номером 1210100000:04:168:0108, розташовану по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 63082521210, номер запису про право власності 9577577.

13.05.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від представника відповідача Дніпровської обласної державної адміністрації надійшло заперечення на заяву про зміну предмету позову у справі. В якому вказали, що ознайомившись зі змістом вказаної заяви, Облдержадміністрація вважає, що заява про зміну предмету позову не підлягає задоволенню.

Зазначили, що аналіз первісної позовної заяви та поданої заяви про зміну предмета позову свідчить, що позивач фактично змінює не лише спосіб захисту, а й самі обставини, на яких ґрунтується позов. Так, у первісному позові позивач прямо виходив із того, що Дніпропетровською обласною державною (військовою) адміністрацією за результатами розгляду клопотання Позивачки було прийнято рішення, оформлене листом Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації від 07.08.2025 за № 3468/0/31-25, яке за твердженням позивача, є незаконним та перешкоджає реалізації його прав, а саме отримання спірної земельної ділянки в оренду. Більше того, у первісній позовній заяві позивач детально обґрунтовує саме протиправність цієї відмови, аналізує її зміст та наводить норми права, які, на його думку, порушено.

Натомість, у заяві про зміну предмета позову позивач стверджує протилежне, а саме, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не прийнято жодного належного управлінського рішення та має місце бездіяльність у формі неприйняття рішення. Отже, позивач, у межах однієї справи, спочатку доводить наявність рішення, а згодом заперечує існування того юридичного факту, на якому будував первісний позов. Крім того, позивач додає нову обставину відсутність рішення, а також змінює характер порушення з протиправного рішення на протиправну бездіяльність. Вважають, що такі твердження є взаємовиключними і не можуть одночасно становити підставу одного і того ж позову.

У свою чергу, зміна способу захисту є допустимою лише за умови незмінності фактичної основи спору. Як вбачається зі змісту заяви про зміну предмету позову, наявний перехід від вимоги про визнання незаконною відмови до вимоги про визнання бездіяльності, що, на думку Облдержадміністрації, не є уточненням способу захисту, а означає зміну не лише характеру спірних правовідносин та юридичної природи порушення, а й предмету доказування та способу захисту. Тобто, зміна позовних вимог не повинна призводити до зміни суті спору та виходу за межі первісних правовідносин. У даному випадку відбувається саме така трансформація, яка за своєю суттю означає пред`явлення нової вимоги в межах вже відкритого провадження.

Звернули увагу суду, що подання заяви, яка формально визначена як зміна предмета позову, але фактично спрямована на повну заміну правової конструкції спору, свідчить про використання процесуального механізму не за його призначенням. Вважають, що зміна предмету позову не може використовуватися як спосіб обходу процесуальних обмежень. У даному випадку позивач, фактично визнаючи неспроможність первісної правової конструкції, намагається сформувати новий предмет спору в межах уже відкритого провадження, що є неприпустимим. Враховуючи вищевикладене вважають, що подана позивачем заява про зміну предмета позову не обмежується зміною способу захисту, а супроводжується зміною фактичних обставин спору, що призводить до трансформації матеріально-правової вимоги та за своєю суттю фактично є новим позовом, що, у свою чергу, суперечить вимогам частини третьої статті 49 ЦПК України та практиці Верховного Суду.

Просили суд у задоволенні заяви про зміну предмету позову у справі № 202/10810/25 відмовити та продовжити розгляд справи в межах первісно заявлених позовних вимог.

14.05.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», від представника відповідача Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшло заперечення на заяву про зміну предмету позову у справі. Просили суд відмовити у задоволенні заяви про зміну предмету позову.

В судовому засіданні представник позивача просив суд прийняти до провадження нові позовні вимоги з підстав наведених у заяві.

Представники відповідачів просили суд відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову з підстав наведених у запереченнях.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідачів, розглянувши заяву про зміну предмета позову та позовну заяву, матеріали цивільної справи доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховним Судом у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року сформовано правовий висновок за яким позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, а тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд аналізуючи первісну позовну заяву та подану заяву про зміну предмета позову доходить висновку, що позивач фактично змінює не лише спосіб захисту, а й самі обставини, на яких ґрунтується позов.

Так, зі змісту заяви про зміну предмету позову, наявний перехід від вимоги про визнання незаконною відмови до вимоги про визнання бездіяльності, що не є уточненням способу захисту, а означає зміну не лише характеру спірних правовідносин та юридичної природи порушення, а й предмету доказування та способу захисту. Тобто, зміна позовних вимог не повинна призводити до зміни суті спору та виходу за межі первісних правовідносин. У даному випадку відбувається саме така трансформація, яка за своєю суттю означає пред`явлення нової вимоги в межах вже відкритого провадження.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та повернення позивачу позовної заяви від 06.05.2026 року.

Керуючись ст.ст. 3, 49, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В прийнятті заяви про зміну предмету позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації, Акціонерного товариства «Укрпошта», треті особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про визнання незаконною відмови у передачі земельної ділянки в оренду, скасування державної реєстрації права державної власності та права постійного користування земельною ділянкою- відмовити.

Позовну заяву від 06 травня 2026 року - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.П. Слюсар