Ухвала суду № 136652438, 19.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11354/25 1-кс/335/1879/2026

19 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного subу міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025080000000237 від 04.11.2025,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтуванні якого зазначив таке. Слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 12 травня 2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (за місцем проживання ОСОБА_5 ), виявлено та вилучено мобільний телефон XIAOMI Redmi Note 14 в чохлі із сім-картою; 12 предметів, схожих на патрони калібру 9 мм; картонний згорток із чорною ізоляційною стрічкою. Слідчий вказує, що вилучені речі мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні та відповідають критеріям ст. 98 КПК України. З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження вказаного майна, а також для забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти на нього арешт.

У судове засідання, призначене для розгляду клопотання слідчого про арешт майна, учасники провадження не з`явилися.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (абз. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Вимоги до змісту клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів викладені у ч. 2 ст. 171 КПК України, згідно з якою у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Абзацем 2 ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Тягар доведення існування підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке необхідно накласти арешт, є доказом кримінального правопорушення, покладається на особу, яка звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Слідчим суддею встановлено, що у клопотанні слідчим не зазначено підстав арешту майна, яким саме критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, відповідає кожна із речей, на яку слідчий просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, не наведено обґрунтування необхідності арешту вилученого майна.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк у сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого повернути прокурору, який здійснює повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, для усунення недоліків.

Встановити прокурору строк для усунення недоліків клопотання до 10 год 00 хв 22 травня 2026 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1