Ухвала суду № 136652418, 12.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3042/26

Провадження № 4-с/243/10/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Дюміної Н.О.

при секретарі Петрусі Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2026 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Заявник в обґрунтування скарги посилався на те, що ОСОБА_2 доводилась матір`ю ОСОБА_3 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилась спадщина частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199. Інші частка вищевказаної квартири належить ОСОБА_2 на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199, ще частка квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.2026, реєстровий №1176 яку вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Також частка квартири належить ОСОБА_5 на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199. ОСОБА_2 на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємицею першої черги спадкування за законом. Інші спадкоємці відсутні. Вона бажає оформити спадщину після смерті сина, тому звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак їй було відмовлено у зв`язку із неможливістю встановлення місця відкриття спадщини та кола спадкоємців. Про відмову повідомлено у листі від 19.03.026 №100/02-31. Відмова оформлена у вигляді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.03.2026. Разом з тим, заявниці стало відомо про те, що на частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , накладено арешт.

Представник скаржниці звертався із письмовою заявою до відділу виконавчої служби із заявою про скасування арешту майна, проте листом йому було відмовлено та зазначено, що за даними Системи не містяться відомості про виконавче провадження в якому винесено постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 863151, видана 25.02.2003 року, видавник Слов`янське управління юстиції. Станом на 27.03.2026 в Слов`янському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконанні не перебувають.

Посилаючись на зазначені обставини та ст.ст. 447,449 ЦПК України просить суд зняти арешт з майна, що належало її сину ОСОБА_3 .

В судове засідання скаржник та її представник не з`явилися, представник скаржниці надіслав на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності, на задоволенні скарги наполягав.

В судове засідання представник Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, про дату час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, шляхом направлення судового виклику на електронну адресу.

«Направлення судової повістки на електронну адресу сторони у справі є належним повідомлення при умові, що цей учасник судового процесу повідомив цю електронну адресу та користувався нею - направляв до суду певні процесуальні документи». Відповідну правову позицію КЦС ВС, зокрема, сформулював у справі 761/14537/15.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27 лютого 2026 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 син заявниці - ОСОБА_3 помер, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 11 травня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов`янську Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

Після його смерті залишилась спадщина частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199.

Інші частка вищевказаної квартири належить ОСОБА_2 на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199, ще частка квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.2026, реєстровий №1176 яку заявниця після смерті чоловіка ОСОБА_4 . Також частка квартири належить ОСОБА_5 на підставі Договору міни від 28.11.1997, реєстровий №4199.

ОСОБА_2 на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємицею першої черги спадкування за законом. Інші спадкоємці відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченком А.В. від 19 березня 2026 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із із неможливістю встановлення місця відкриття спадщини та кола спадкоємців.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №459090978 від 31.12.2025 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищевказаної квартири наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: Номер запису про обтяження: 63021393 Дата, час державної реєстрації: 01.08.2005 14:24:11 Державний реєстратор: Поліщук Світлана Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер АА 863151, виданий 25.02.2003, виданик Слов`янське управління юстиції Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82714575 від 31.12.2025 21:32:30, ОСОБА_6 , Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, країна громадянства: Україна Відомості про реєстрацію до поновлення перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2243368, 01.08.2005 14:24:11 Опис предмета обтяження: состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, частина квартири Додаткові відомості про обтяження: № реєстра: 344785-972, внут. №2101СС2424F441326F32. Із Витягу з Державного реєстру речових прав №459090978 від 31.12.2025 вбачається, що арешт був накладений на підставі постанови, серія та номер АА 863151, виданої 25.02.2003, виданик Слов`янське управління юстиції.

27.03.2026 року представник заявниці ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняти арешт з майна, яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з його смертю. Та просив надати йому: копію постанови про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 863151, видана 25.02.2003, видавник Слов`янське управління юстиції;- ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;- номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа.

Згідно відповіді в.о. начальника Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2026 року, вбачається, що за даними Системи не містяться відомості про виконавче провадження в якому винесено постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 863151, видана 25.02.2003 року, видавник Слов`янське управління юстиції. Станом на 27.03.2026 в Слов`янському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконанні не перебувають. Підстави для зняття арешту з майна відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні.

Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Нормами ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Згідно частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця просить зняти арешт накладений на нерухоме майно накладений постановою серії АА 863151, виданий 25.02.2003 року Слов`янським управлінням юстиції.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Судом встановлено, що заявниця є спадкоємицею майна померлого сина ОСОБА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №459090978 від 31.12.2025 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищевказаної квартири наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: Номер запису про обтяження: 63021393 Дата, час державної реєстрації: 01.08.2005 14:24:11 Державний реєстратор: Поліщук Світлана Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер АА 863151, виданий 25.02.2003, виданик Слов`янське управління юстиції Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82714575 від 31.12.2025 21:32:30, Поліщук Світлана Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, країна громадянства: Україна Відомості про реєстрацію до поновлення перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2243368, 01.08.2005 14:24:11 Опис предмета обтяження: состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, частина квартири Додаткові відомості про обтяження: № реєстра: 344785-972, внут. №2101СС2424F441326F32. Із Витягу з Державного реєстру речових прав №459090978 від 31.12.2025 вбачається, що арешт був накладений на підставі постанови, серія та номер АА 863151, виданої 25.02.2003, виданик Слов`янське управління юстиції.

Згідно відповіді в.о. начальника Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2026 року, вбачається, що за даними Системи не містяться відомості про виконавче провадження в якому винесено постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 863151, видана 25.02.2003 року, видавник Слов`янське управління юстиції. Станом на 27.03.2026 в Слов`янському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконанні не перебувають. Підстави для зняття арешту з майна відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні.

Отже, державним виконавцем підтверджено, що на сьогодні відносно ОСОБА_3 відсутні жодні виконавчі провадження. Про наведене також свідчать відомості із сайту Автоматизована система виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).

Таким чином, наявне зареєстроване обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на сьогодні втратило актуальність, оскільки з моменту накладення арешту (2005 р.), внесення запису до Єдиного реєстру заборон вiдчуження об`єктiв нерухомого майна (01.08.2005) минуло більше 20 років, проте жодних виконавчих дій щодо ОСОБА_3 вчинено не було. Крім того, ОСОБА_3 помер.

Наведене свідчить про те, що виконавче провадження щодо ОСОБА_3 не здійснюється принаймні з 2015 р. (початок функціонування Автоматизованої системи виконавчих проваджень), адже в протилежному випадку, була б наявна відповідна інформація про це в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Документи виконавчого провадження також відсутні,

Отже, згідно поданих суду доказів вбачається, що відсутні підстави для арешту нерухомого майна ОСОБА_3 оскільки як з`ясовано судом, станом на день розгляду скарги відсутні виконавці провадження відносно нього.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 523/19204/19 (провадження № 61-3844св22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), в постановах від 29 липня 2020 року в справі № 161/3171/19 (провадження № 61-2484св20), від 20 січня 2021 року в справі № 157/298/19 (провадження № 61-20261св19), у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726к19).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).

Статтею 391 цього Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, з урахуванням викладеного та зважаючи на відсутність відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 28.08.2024 р. у справі № 947/36027/21 (провадження № 61-12849св23).

Згідно ч. 2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та враховуючи, що рішення суду, за наслідками ухвалення якого було накладено арешт на майно заявниці виконане в повному обсязі, тобто відсутні правові підстави для обтяження і його арешту, то суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим законом, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема в межах розгляду цієї скарги скасувати постанову про накладення арешту, позаяк такими повноваженнями наділений виключно державний виконавець.

Завдання цивільного судочинства при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

При цьому суд враховує те, що наявність нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі зазначеного суд уважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту саме шляхом зобов`язання зняти арешт з майна боржника та виключити запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Керуючись ст. ст. 10, 141, 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451, 452 ЦПК України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 1, 5, 18, 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції- задовольнити.

Зобов`язати виконуючого обов`язки начальника Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції В. Крапівіна або іншу посадову особу зняти арешт майна ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: Номер запису про обтяження: 63021393, Дата, час державної реєстрації: 01.08.2005 14:24:11 Державний реєстратор: Поліщук Світлана Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер АА 863151, виданий 25.02.2003, видавник Слов`янське управління юстиції Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82714575 від 31.12.2025 21:32:30, Поліщук Світлана Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, країна громадянства: Україна Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.03.2026 Відомості про реєстрацію до поновлення перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2243368, 01.08.2005 14:24:11 Опис предмета обтяження: состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, частина квартири Додаткові відомості про обтяження: № реєстра: 344785-972, внут. №2101СС2424F441326F32.

Ухвала може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 18 травня 2026 року.

Суддя Н.О.Дюміна