Рішення № 136652366, 19.05.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. Справа153/611/26

Провадження2/153/325/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №4515847 від 07.10.2021 в розмірі 55520 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 16000 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4515847. Вказаний договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. Відповідно до вказаного договору загальна сума кредиту становить 8000 гривень, строком на 26 днів з 07.10.2021, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 02.11.2021, комісія за надання кредиту 1520 грн., яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 5200 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксована. 13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4515847. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4515847. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4515847. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4515847 від 07.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 55520,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 46000 грн.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 15.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви позивач просив справу розглянути без участі його представника. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася через оголошення, розміщене 15.04.2026 на офіційному веб-сайті Ямпільського районного суду Вінницької області, тобто не пізніше ніж за десять днів до судового засідання. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив суду не подала, клопотань про відкладення судового засідання чи проведення судового засідання в її відсутність до суду не надійшло.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд за відсутності заперечень представника позивача вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4515847 (а.с.8-12).

Згідно з п.1.1. Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн.

Кредит надається строком на 26 днів з 07.10.2021 (строк кредитування). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 02.11.2021 (п.1.3, п.1.4. Договору).

Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 1520 грн., яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 5200 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п.1.6., 1.7. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Пунктом 2.3. Договору передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних умовах. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Згідно п. 2.3.1.2. Договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Усі платежі за Договором повинні здійснюватися Позичальником шляхом переказу коштів Товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, які були погоджені сторонами, та що йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

На підтвердження факту видачі кредиту, до позову долучено довідку про ідентифікацію відповідача та квитанцію LIQPAY від 07.10.2021 про перерахунок позичальнику 8000,00 грн. згідно Договору №4515847 від 07.10.2021 (а.с.28, 29).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, наданої ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 становить 38720 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29200 грн. заборгованість по процентах, 1520 грн. заборгованість по комісії (а.с.30-31).

13.01.2022 було укладено договір факторингу №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4515847 від 07.10.2021 (а.с.13-17).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4515847 від 07.10.2021, загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становила 38720 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 29200 грн. - заборгованість по процентах; 1520 грн. - заборгованість по комісії, що також підтверджується витягом з вказаного реєстру боржників (а.с. 68-70, 71).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 становила 55520 грн., з яких: 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 29200 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1520 грн. заборгованість по комісії, 16800 грн. нараховані відсотки (а.с.19).

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4515847 від 07.10.2021 (а.с.63-65).

Згідно реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4515847 від 07.10.2021, загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 55520 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46000 грн. - заборгованість по процентах, 1520 грн. заборгованість за нарахованими комісіями, що також підтверджується витягом з вказаного реєстру боржників (а.с. 51-53, 54).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Коллект Центр» у відповідача за Договором №4515847 від 07.10.2021 станом на 19.03.2026 обліковується заборгованість у розмірі 55520 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46000 грн. - заборгованість по процентах, 1520 грн. заборгованість за нарахованими комісіями (а.с.20).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються та сторонами не оспорюються факти переходу права грошової вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №4515847 від 07.10.2021, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним договором позики перед новим кредитором ТОВ «Коллект Центр» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає встановленим факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору №4515847 від 07.10.2021, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 8000 грн. підтверджується квитанцією LiqPay ID платежу 1786266018 від 07.10.2021. Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Доказів, які б свідчили про виконання умов договору або внесення коштів на його погашення, ОСОБА_1 не надано.

Однак, суд зазначає, що надані позивачем розрахунки та заявлені вимоги не в повній мірі кореспондують із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 1.5.1., 1.5.2., 1.6 Договору про споживчий кредит №4515847 від 07.10.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000,00 грн., строком на 26 днів з 07.10.2021. Проценти за користування кредитом: 5200,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

Договір передбачає (п. 2.3.1.2), що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахування пролонгацій та оновлених графіків платежів, має право нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Як зазначено у висновках, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений підхід до вирішення спорів у подібних відносинах підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відтак, ТОВ «Коллект Центр» має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами за 26 днів (строк дії договору) та додаткові 60 днів пролонгації договору відповідно до п. 2.3.1.2 Договору кредиту у розмірі 5% за кожен день користування кредитом за Договором №4515847 від 07.10.2021 у сумі 38720,00 грн.

Отже, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, здійсненим первісним кредитором ТОВ «Мілоан», оскільки він здійснений у повній відповідності з умовами Договору №4515847 від 07.10.2021. Заборгованість за процентами нарахована в межах встановленого строку кредитування з урахуванням автопролонгації (з 07.10.2021 по 01.01.2022) та за узгодженими процентними ставками (8000,00 грн. х 2.50 % х 26 днів + 8000,00 грн. х 5 % х 60 днів), що становить 29200,00 грн., та комісія за надання кредиту, відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, яка становить 1520,00 грн. всього 30720 грн.

Тому, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором №4515847 від 07.10.2021 за тілом кредиту у розмірі 8000 грн., за відсотками у розмірі 29200 грн., за комісією у розмірі 1520 грн., що загалом становить 38720 грн.

Однак, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Вердикт Капітал» в частині нарахування процентів з огляду на таке.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за Договором про споживчий кредит №4515847 від 07.10.2021 становить 55520 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 46000 грн. - заборгованість по процентах, 1520 грн. заборгованість за нарахованими комісіями.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ «Вердикт Капітал», як проміжний кредитор, також нарахував відповідачу проценти за договором №4515847 від 07.10.2021 за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 в розмірі 16800 грн.

Вказані проценти, що слідує зі змісту позову, а також наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості за кредитним договором, нараховані саме в якості договірних процентів за користування кредитом (поза межами строку кредитування), а не в якості передбачених ч.2 ст.625 ЦК України та п. 4.2 кредитного договору процентів за порушення позичальником виконання грошового зобов`язання. Зокрема, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» кредитор не нараховував передбачені ч.2 ст.625 ЦК України проценти за порушення позичальником грошового зобов`язання.

Позивачем позовні вимоги в порядку ч.2 ст.625 ЦК України не заявлено.

Тому, нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» проценти за Договором №4515847 від 07.10.2021 за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 в розмірі 16800 грн., не підлягають стягненню, як такі, що нараховані поза межами визначеного договором строку кредитування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення заборгованості за Договором №4515847 від 07.10.2021 - за тілом кредиту 8000,00 грн. та за відсотками у розмірі 30720 грн., що загалом становить 38720 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0612260136 від 13.02.2026, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 1856,80 грн. (2662,40 х 38720 / 55520).

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 16000 грн. суд дійшов наступного.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (а.с.42-43), у зв`язку з чим сторонами узгоджено вартість надання юридичної допомоги у заявці, яка є невід`ємним додатком до договору (а.с.38).

Відповідно до п.4.1. розділу 4 договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору).

Відповідно до п.4.3. розділу 4 договору про надання правової допомоги факт надання послуг за Договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена Додатком №2 до Договору).

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 гривень позивачем надано копію заявки на надання юридичної допомоги №1692 від 02.02.2026 (а.с.38) та копію витягу з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 (а.с.39), відповідно до яких вартість послуг, які надавались, складається з наступного: надання усної консультації з вивченням документів 2 год. х 2000 грн. = 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год. х 3000 грн. = 12000 грн. Загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 16000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Водночас, відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників.

Суд також бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280-289ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором про споживчий кредит №4515847 від 07.10.2021 в розмірі 38720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) гривень, з яких: 8000 (вісім тисяч) гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 29200 (двадцять дев`ять тисяч двісті) гривень - сума заборгованості за відсотками; 1520 (одна тисяча п`ятсот двадцять) гривень - сума заборгованості за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926 судовий збір в сумі 1856 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Ямпільським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, буд.3, офіс 306), код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець