Рішення № 136651546, 14.05.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/160/26

Провадження № 2/131/110/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шелюховського М.В.,

за участю секретаря судового засідання Курман Ю.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Служби у справах дітей Іллінецької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком ОСОБА_2 , записаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 24.11.2024 року вважається зниклим безвісти.

Відповідно до заочного рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 19.07.2018 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рішення набрало законної сили 19.08.2018 року.

Щодо ОСОБА_1 неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини. 26.08.2025 року постановою Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП та винесено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

23.01.2026 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Іллінецької міської ради будо розглянуто питання щодо невідкладного відібрання дитини в її матері ОСОБА_1 . В зв`язку з загрозою життю та здоров`ю.

23.01.2026 року виконавчим комітетом Іллінецької міської ради було прийняте рішення №1 «Про невідкладне відібрання дитини в зв`язку з загрозою життю та здоров`ю».

23.01.2026 року наказом начальника служби у справах дітей Іллінецької міської ради № 5/01-07 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на первинний облік служби у справах дітей, як дитину залишену без батьківського піклування.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Іллінецької міської ради від 27.01.2026 року № 6/01-07 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано на тимчасове проживання (термін два місяці) у сім`ю рідного дядька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки - характеристики наданої старостою Якубівського старостинського округу від 26.01.2026 р., на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остання не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя.

Відповідно до інформації КЗ «ЦНСП» від 29.01.2026 р. гр. ОСОБА_1 , надавалась соціальна послуга консультування з 28.03.2025 року по 02.10.2025 року. Під час надання послуги консультування, з ОСОБА_1 проводились бесіди щодо формування у неї відповідального ставлення до батьківства, створення належних санітарно-гігієнічних умов проживання для дитини, формування навичок ведення домашнього господарства та планування сімейного бюджету, були надані рекомендації щодо обстеження доньки ОСОБА_7 у спеціаліста через значні порушення у мовленні дитини.

Відповідач своїх батьківських обов`язків не виконує, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, належних побутових умов необхідних для проживання дитини, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі.

Таким чином, орган опіки та піклування вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачка ніяким чином не намагається забезпечити дитині безпечне виховання та проживання.

Враховуючи вищевикладене представник органу опіки та піклування звернувся до суду з даним позовом.

05 лютого 2026 року ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд в загальному позовному провадженні.

20 лютого 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона не визнає позов в повному об`ємі, вважає, що вона створювала належний та достатній рівень життя своїй малолітній дочці ОСОБА_7 , тому вважає, що у неї відібрали дитину незаконно при відсутності достатніх підстав, вважає, що дитина повинна проживати з нею і вона має можливість надавати таке утримання дитині в достатній мірі, тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити через недоведені вимоги.

02 березня 2026 року від представника позивача Органу опіки та піклування до суду надійшла відповідь на відзив, яка мотивовано тим, що відповідачка не надає жодних доказів щодо належного виконання нею батьківських обов`язків, крім характеристики на дитину з дошкільного навчального закладу, відповідачка не спростовує факти викладені в позовній заяві, не надала жодних доказів на підтвердження її заяви про те, що вона має можливість самостійно утримувати дитину в достатній мірі.

Представник позивача Органу опіки та піклування Масненька І.В. в судовому засіданні пояснила суду, що ОСОБА_1 не забезпечує своїй дитині ОСОБА_2 належні умови проживання, харчування, лікування. Будучи позбавленою батьківських прав відносно двох дітей, не зробила належних висновків, що призвело до умов небезпечних для життя дитини. Таким чином, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовільнити, позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 та стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення, що на даний час вона виправляється, працює офіційно, а тому не має підстав для позбавлення її батьківських прав відносно її доньки та стягнення з неї аліментів.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, вказує, що матір`ю були забезпечені належні умови проживання дитини.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить їх задовільнити, позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 та стягувати з неї аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 .

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає у Києві 20 років, йому зателефонували та попросили забрати племінницю. Він з дружиною забрав з лікарні ОСОБА_7 , проводили обстеження, у дитини хронічні захворювання, які вони почали лікувати. У дитини не було соціальних навичок, не вміла писати, читати, не вміла їсти. Дитина просила не повертати її до мами. За весь період перебування у них мама дитини один раз телефонувала, потім дитина почала плакати, у неї є страх, шукають для неї психолога. Дитина розповідала, що мама нічого такого не готувала, та дитина ховала хліб під подушку.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що її онучка ОСОБА_7 харчувалась у неї, вона купувала їй речі, а її невістка весь час пиячила. Дитина розповідала про застілля з алкоголем та бійки у дома, та те, що вона ховала їжу під подушку, щоб ніхто не з`їв. У садочок дитину водила мама, а все літо дитина була у неї.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він працює старостою с.Якубівка та знає ОСОБА_1 , вона разом з ОСОБА_3 проживали в с.Уланівка біля батьків, родина без статків, садили городину, заготовляли дрова. На ОСОБА_1 надходили скарги через сварки та виклики до поліції через зловживання алкогольними напоями. Після звістки про зникнення безвісти ОСОБА_3 . ОСОБА_1 знайшла іншого чоловіка. ОСОБА_12 звернулась з проханням про пошук квартири, допомогли з пошуком та дровами. Дитина відвідувала садочок, часто забирав її свекор, а мама часто забирала у нетверезому стані. ОСОБА_1 не забезпечувала дитині належні умови проживання, у хаті не було дров, на момент перевірки у хаті не було дитячої їжі, дитячих іграшок, дитячого ліжка, дитячого прання, дитину до лікарів не водила. Бачили, як дитина ходила по селі одна.

Свідок ОСОБА_13 надала суду пояснення, що познайомилась з ОСОБА_12 коли вони з ОСОБА_3 проживали разом в 2020 році, потім у них народилась ОСОБА_7 . У ОСОБА_12 були конфлікти з свекрухою через вживання алкоголю, ОСОБА_7 гарно контактувала з бабусею, сама до неї приходила в гості. Бабуся водила ОСОБА_7 до логопеда. Дитину водила у садочок мама, дитина завжди була чистенька, тому вважає, що мама здатна виховувати доньку.

Свідок ОСОБА_14 надав суду пояснення, що цього року бачився з ОСОБА_1 кожного дня, міг залишитись ночувати, але разом не жили. У матері з дитиною були дуже хороші відносини. Дитина доглянута, чистенька, не бачив, щоб була голодна. У хаті опалення дров`яне, були сильні морози коли приїхала комісія та забрали дитину із-зі хрипів. Вказує, що допомагав ОСОБА_12 по господарству, штукатурив стіни, клеїв шпалери, давав дитині гроші на цукерки, приносив ляльки, одяг не купував, давав 1000 грн. на дрова у січні, та на місяць 500-700 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, оцінивши докази в їх сукупності, зі сторони їх належності, достатності та допустимості дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12 лютого 2021 року, виданого Іллінецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (а.с.7), її батьком записаний ОСОБА_3 .

Згідно з листом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №1983/275 від 21.01.2026 року (а.с.19) ОСОБА_3 був призваний за мобілізацією та направлений на проходження військової служби в ЗСУ та 24.11.2024 року зник безвісти. Згідно з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих подій №20250218-2556 (а.с.20) ОСОБА_3 зник на території бойових дій.

Відповідно до заочного рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 19.07.2018 року(а.с.22-24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рішення набрало законної сили 19.08.2018 року.

Відносно ОСОБА_1 неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Відповідно до постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.06.2025 року у справі №131/904/25 (а.с.12) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю об`єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення. Відповідно до постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 26.08.2025 року у справі №131/1299/25(а.с.10-11) ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. 26.01.2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП(а.с.14).

Згідно довідки - характеристики старости Якубівського старостинського округу від 26.01.2026 р.(а.с.18) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя.

Відповідно до повідомлення КЗ «Центр надання соціальних послуг» Іллінецької міської ради від 29.01.2026 року №51/07 (а.с.13) з 28.03.2025 року по 02.10.2025 року ОСОБА_1 надавалась соціальна послуга консультування.

Згідно повідомлення КНП «Іллінецька міська лікарня» Іллінецької міської ради від 29.01.2026 р. №01-14-150 (а.с.15) ОСОБА_1 не перебуває на обліку лікаря-нарколога, за амбулаторною психіатричною допомогою на протязі 5-ти років не зверталась.

Як видно з акту обстеження умов проживання від 22.01.2026 року (а.с. 27) було відвідано сім`ю ОСОБА_1 та встановлено, що матір`ю не створено належних умов для виховання та проживання її малолітньої дитини, а саме: в будинку не прибрано, речі розкидані, запас дров у мінімальній кількості, відсутні засоби гігієни, продукти харчування в мінімальній кількості, для дитини не було приготовлено їжі, дитина спить в одній кімнаті з дорослими на розкладному кріслі, в дитини взагалі немає іграшок.

Відповідно до протоколу №5 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю (наркотику) та стану сп`яніння(а.с.16) ОСОБА_1 станом на 17:30 годину 22.01.2026 року перебувала в стані алкогольного сп`яніння (результат "Драгер" 1,31).

Відповідно до акту профілактичної бесіди від 22.01.2026 р.(а.с.28) з ОСОБА_1 було проведено профілактична бесіда.

На підставі Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини (а.с.29) щодо дитини ОСОБА_2 було встановлено, що рівень безпеки дитини - дуже небезпечний, оскільки існує загроза життю та здоров`ю дитини.

Відповідно до виписки із медичної амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с.38) ОСОБА_2 була доставлена бригадою швидкої допомоги (вилучена з сім`ї) в інфекційне відділення та з 22.01.2026 року по 27.01.2026 року перебувала на лікуванні в стаціонарі з діагнозом: гострий фарингіт.

Згідно психолого-педагогічної характеристики дитини дошкільного віку ОСОБА_2 (а.с.39) дитина виховується у відокремленому підрозділі №2 «Дзвіночок» КЗ «Іллінецький заклад дошкільної освіти №1 «Сонечко» Іллінецької міської ради з 15 жовтня 2024 року, дитячий садочок відвідує систематично, щоденно дитина приходила чиста, акуратна, охайна, фізичний розвиток відповідає віку дитини, на недостатньому рівні розвинене мовлення.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Іллінецької міської ради № 5/01-07 від 23.01.2026 року (а.с.25) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на первинний облік служби у справах дітей, як дитину залишену без батьківського піклування.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Іллінецької міської ради від 27.01.2026 року № 6/01-07 (а.с.26) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано на тимчасове проживання у сім`ю рідного дядька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , терміном два місяці.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 23.01.2026 року №1 «Про невідкладне відібрання дитини в зв`язку з загрозою життю та здоров`ю»(а.с.8) було вирішено, зокрема: «В зв`язку з загрозою життю та здоров`ю невідкладно відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її матері ОСОБА_1 ; Затвердити висновок про доцільність невідкладного відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її матері ОСОБА_1 »

Згідно Висновку про доцільність невідкладного відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8), орган опіки та піклування Іллінецької міської ради вважає за доцільне невідкладно відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її матері ОСОБА_1 у зв`язку з загрозою життю і здоров`ю дитини.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками та винну поведінку відповідачки по відношенню до малолітньої доньки, яка проявляється в небажанні відповідачки виконувати свій батьківський обов`язок щодо утримання та виховання дитини, про що свідчить відсутність інтересу до життя доньки, її здоров`я та розвитку, не забезпечення будь-якими продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, тощо.

У діях відповідачки проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до доньки, не приймається будь-яких дій щодо спілкування з дитиною.

Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 по справі №761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, та ті, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків та її небажання виховувати доньку, її свідому винну поведінку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, а тому відповідачку належить позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України регламентовано, що розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів - відповідача по справі ОСОБА_1 , дійшов висновку, що розумним і справедливим буде розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , стягувати в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місць суд допускає до негайного виконання відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнено позивача, в загальній сумі 2662,40 грн. за вимоги немайнового та майнового характеру (позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини).

Керуючись ст.ст. 150, 155, 164-166, 180, 181, 182 СК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 289, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Служби у справах дітей Іллінецької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на користь малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення, починаючи стягнення з дня подачі до суду позовної заяви, тобто з 03 лютого 2026 року і до повноліття дитини.

Зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області відкрити особовий рахунок малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для зарахування аліментів у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , судовий збір на користь держави в загальній сумі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 травня 2026 року.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 03333618, адреса місця знаходження: 22700, вул. Соборна, 19, м. Іллінці Вінницького району Вінницька область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 43993220, адреса місця знаходження: 22700, вул. Соборна, 18, м. Іллінці Вінницького району Вінницька область.

Суддя: