Рішення № 136651333, 14.05.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6584/26

Провадження № 2-о/712/166/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Руденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції заявника.

1.1. 14 травня 2026 року адвокат Дуднік І.О., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до суду з указаною заявою, в якій просить встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна Донецька область місто Мирноград (назва до перейменування ОСОБА_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна Донецька область місто Мар`їнка.

1.2. Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та наразі фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

1.3. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: Україна Донецька область, місто Мар`їнка.

1.4. Заявниця вимушена звернутись до суду з цією заявою про встановлення факту смерті, адже не може отримати свідоцтво про смерть державного зразка через те, що не може подати до відповідних органів реєстрації цивільного стану документи, визначені ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 14 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

2.2. У судове засідання представник заявника адвокат Дуднік І.О. не з`явилася, у прохальній частині заяви просила розгляд справи проводити без її участі та участі заявника.

2.3. Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Відповідно ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи.

3.2. Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

3.3. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

3.4. За змістом п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

3.5. Пунктом 2 частини 1 статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

3.6. Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

3.7. Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

3.8. У судовій практиці ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey2, 2Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia) Суд наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ необхідно розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

3.9. Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва народження, виданого повторно Димитровським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області серія НОМЕР_1 від 21 січня 1997 року.

4.2. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09 листопада 2022 року, виданого т.зв. «Калінінським відділом РАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4.3. Крім указаного свідоцтва про смерть, факт смерті ОСОБА_2 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 8860 від 07 листопада 2022 року, актом про смерть від 23 квітня 2026 року та фотокарткою з місця поховання.

5. Оцінка суду

5.1. Зазначене у доданих до заяви документах місце смерті ОСОБА_2 є тимчасово окупованою територією України, оскільки м. Мар`їнка Донецької області на даний час значиться серед «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

5.2. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справи у порядку статті 317 ЦПК України.

5.3. За таких обставин суд вважає, що надані заявником докази підтверджують факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Донецька область, м. Мирноград (назва до перейменування Димитров)), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мар`їнка Донецької області, Україна.

5.4. Водночас оцінка судом вказаних доказів не свідчить про легітимацію чи визнання судом незаконних органів влади, створених окупаційною владою на тимчасово окупованій території України.

5.5. Установлення юридичного факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкових прав.

5.6. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту смерті є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 76-77, 258, 259, 263, 265, 319 ЦПК України, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Донецька область, місто Мирноград (назва до перейменування Димитров)), що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті Україна, Донецька область, місто Мар`їнка.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄРДПОУ 05387096, місце знаходження: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд. 3.

Повний текст рішення суду складено 14 травня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько