Ухвала суду № 136650559, 12.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2654/25

Провадження № 1-кп/545/247/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника-адвоката: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170000000152 від 20.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.06.2025 кримінальне провадження №12025170000000152 від 20.02.2025 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України прийнято до свого провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.07.2025 призначено судовий розгляд кримінального провадження №12025170000000152 від 20.02.2026 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

На адресу суду від прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області надійшло клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із посиланням на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначено, що більш м`які заходи ніж тримання під вартою не здатні усунути ризики, передбачені ст.177 КПК України з наступних причин: особисте зобов`язання неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину; особиста порука на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили для розгляду письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ; застава відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави обставин, передбачені ст.ст.177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та із погрозою його застосування; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, крім цього, перебуваючи на волі, останній може продовжити свою злочинну діяльність, як самостійно так і через осіб, які на даний час не встановлені органами досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити та не застосовувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений та його захисник-адвокат проти задоволення клопотання заперечували, вважали його необґрунтованим, враховуючи, що останній відбуває покарання у Державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)». Застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави вважали недоцільним.

Суд, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19.06.2025 ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 09.05.2025 щодо ОСОБА_4 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою обрано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави до початку підготовчого судового засідання, але не довше ніж на 60 днів, який неодноразово продовжувався Полтавським районним судом Полтавської області востаннє ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18.03.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на строк шістдесят днів до 16 травня 2026 включно, однак судове провадження на даний час не закінчено та потребує часу для розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025170000000152 від 20.02.2025 доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З аналізу положень ст.175-177, 183, 194,199,315 КПК України вбачається, що клопотання про продовження запобіжного заходу підлягає до задоволення, якщо наявні підстави вважати, що продовжує існувати хоча б один з ризиків передбачених ст.177 КПК України та застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства

Суд вважає доведеним, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Так, обвинувачений перебуваючи в Державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)», яка є виправним закладом мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (для чоловіків, вперше засуджених за злочини, вчинені з необережності), у якій також створено дільницю для тримання осіб, засуджених до обмеження волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватися від суду. Окрім цього, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого, який станом на час розгляду справи продовжує відбувати покарання у Державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)», з метою зміни показів на його користь та, враховуючи полегшені умови тримання в установі відбування покараннь, не виключається ризик впливу на свідків, які були залучені понятими у даному кримінальному провадженні. Також продовжує існувати ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, через інших засуджених, які відбувають покарання в Державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)» впливати прямо або опосередковано на потерпілого, та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину під час відбування покарання за попереднім вироком суду.

При вирішенні клопотання суд окрім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховує обставини передбачені ст.178 КПК України у їх сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованому правопорушенні, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, його вік, стан здоров`я, відсутність в обвинуваченого родини, міцних соціальних зв`язків, обставини та характер інкримінованого правопорушення, наявність непогашених судимостей, та вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даний момент, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У відповідності з положеннями п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи обставини провадження, суд приходить висновку, що застава не забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, враховуючи ті ризики, що визнані доведеними. А обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є обґрунтованим у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, що унеможливлює застосування до обвинуваченого на даний час більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 10.07.2026 включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183,194-197,331,392 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до 10.07.2026 включно.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження та до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» - для виконання

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою що перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя: ОСОБА_1