Ухвала суду № 136650528, 18.05.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/325/26

2/543/383/26

У Х В А Л А

про відкладення підготовчого засідання

18.05.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Михалець А.В., провів у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Оржиця розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Новооржицька селищна рада, приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О.О., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Забара Ю.А. 09.04.2026 звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено у справі підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 18.05.2026 у приміщенні суду.

Позивач та її представник в підготовче засідання 18.05.2026 не з`явилися, при цьому від представника позивача адвоката Забари Ю.А. до суду 15.05.2026 надійшла заява, сформована засобами підсистеми «Електронний суд», у якій просить провести судовий розгляд без участі позивача та її представника. Також вказує, що як стало відомо, позовні вимоги відповідачами визнаються повністю як обґрунтовані, законні та справедливі. Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Якщо всі відповідачі та треті особи не заперечують проти задоволення зазначених позовних вимог, з метою економії процесуального часу, в тому числі Суду, та на виконання наведеної норми ЦПК України просить 18 травня 2026 року ухвалити відповідне рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . До заяви представником також додано заяву позивача ОСОБА_1 в якій остання прохає в разі не заперечення всіма відповідачами та третіми особами проти задоволення її позовних вимог 18 травня 2026 року ухвалити відповідне рішення про задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, при цьому від їх представника адвоката Коряка А.В. 15.05.2026 до суду засобами електронного зв`язку (електронною поштою) надійшла заява, у якій зазначає, що відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 після ознайомлення з отриманими примірниками позовної заяви та з доданими документами звертаються до суду з письмовими заявами про визнання позовних вимог в повному обсязі. Ст.200 ч.3 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. За таких обставин представник відповідачів підтримує заяви своїх клієнток та просить суд у випадку відсутності заперечень щодо позовних вимог від інших учасників справи розглянути справу та ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Новооржицької селищної ради в судове засідання не з`явився, надав 11.05.2026 до суду заяву у якій просить розглянути справу без участі представника Новооржицької селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Черненко О.О. в судове засідання не з`явилася, надала 04.05.2026 до суду заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник стосовно визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. У випадках коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов`язаний витребувати такі докази. У разі якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотання про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов`язком суду є роз`яснення наслідків невчинення такої процесуальної дії.

Відповідно до п.4, 5, 7. ч 2. ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Матеріали справи не містять клопотання позивача чи його представника про витребування доказів, зокрема копії спадкової справи, заведеної після смерті спадкодавця.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про права та обов`язки осіб, не залучених до судового розгляду, є неприпустимим. Такі дії суперечать приписам статей 19, 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо непорушності права власності на майно.

Відтак, суд позбавлений можливості вчинити дії, що охоплюються завданнями підготовчого провадження, зокрема остаточно визначити склад учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (п.1, 3 ч.1 ст. 189 ЦПК України)

Суд не бере до уваги заяву представника відповідачів адвоката Коряка А.В. та додані до неї заяви відповідачів про визнання позову, з огляду на таке.

8 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційнійсистемі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Судом встановлено, що заява представника відповідачів в цій справі адвоката Коряка А.В. надіслана на електронну адресу Оржицького районного Полтавської області. В заяві адвокат Коряк А.В вказав про наявність в нього електронного кабінету ЄСІТС. До заяви додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Отже, адвокат Коряк А.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , міг подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі №944/6062/23 дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачений спосіб звернення адвоката до суду шляхом надсилання заяви електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, оскільки документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази, тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи Положенням про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання адвокатами документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів, тощо) електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», це спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Подані в такий спосіб документи підлягають поверненню без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2023 року у справі №755/713/22 та в постанові Великої Палата Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22.

Відтак, надіславши заяву електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Коряк А.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

За таких обставин, заява представника відповідачів адвоката Коряка А.В. від 15.05.2026, з доданими документами підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Станом на 18.05.2026 письмові заяви від відповідачів про визнання позову, надіслані засобами поштового зв`язку, чи засобами електронного зв`язку з використанням електронних цифрових підписів відповідачів, до суду не надходили.

Згідно п. 3. ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою забезпечення основних засад (принципів) цивільного судочинства, задля дотримання учасниками справи прав щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законодавством відповідно до ст. 12 ЦПК України, сприяння учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість приходить до висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. 12, 13, 14, 43, 81, 183, 189, 196-198, 200, 247 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідачів адвоката Коряка А.В. від 15.05.2026, з доданими документами повернути заявнику без розгляду.

Відкласти підготовче засідання на 13 год. 30 хв. 10 червня 2026 року.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попадюк С.С.