Рішення № 136650477, 18.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.05.2026Справа № 638/17973/25 Провадження № 2/554/2183/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

15.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4242291 від 12.08.2021 року у розмірі 41 890,50 грн., з яких: 4 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 36 440,50 грн. заборгованість за відсотками, 950,00 грн. заборгованість за комісією. Також позивач просить стягнути 2 422,40 грн. судового збору та 16 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір № 4242291. Відповідач належним чином не виконав зобов`язання з повернення коштів. Внаслідок укладення договорів факторингу та відступлення прав вимоги через ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 23.09.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Олександрівського районного суду Донецької області.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Донецької області від 31.12.2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави.

23.01.2026 року до Шевченківського районного суду міста Полтави за підсудністю на підставі ухвали судді Олександрівського районного суду Донецької області від 31.12.2025 року надійшла вищевказана позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року, головуючим по справі визначено суддю Тімошенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.02.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї.

30.03.2026 року відповідач надав суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, вказуючи, що строк договору закінчився 04.09.2021 року, а позов подано лише у вересні 2025 року. Також відповідач подав заперечення, в яких вказує на неспівмірність та незаконність нарахування відсотків у сумі 36 440,50 грн. на тіло кредиту 4 500 грн. та просить відмовити у позові.

31.03.2026 року представник позивача надав суду заперечення на заяву про застосування строку позовної давності у яких зазначив, що строк позовної давності не пропущено через дію карантину та воєнного стану, а нарахування відсотків після закінчення строку договору обґрунтовує як застосування міри відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України із застосуванням зміненої (договірної) ставки у розмірі 5% на день. Також 07.04.2026 року направив до суду письмові пояснення.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши подані докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступного.

12.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4242291 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сума кредиту становила 5 000,00 грн., строк кредитування 23 дні до 04.09.2021.

Відповідач частково сплатив заборгованість, залишок непогашеного тіла кредиту становить 4 500,00 грн. Умовами договору (Паспортом кредиту) передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 950,00 грн.

Право вимоги за цим договором перейшло до позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року через ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, суд відхиляє доводи відповідача про сплив позовної давності.

Відповідно до постанов КМУ на всій території України діяв карантин з 12.03.2020 до 30.06.2023. Крім того, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Згідно з п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії карантину та воєнного стану строки позовної давності продовжуються на строк їх дії. Таким чином, позивач звернувся до суду у вересні 2025 року в межах строків позовної давності.

Суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення непогашеного тіла кредиту в розмірі 4 500,00 грн., оскільки ця сума прямо передбачена умовами договору, з якими погодився відповідач, і її несплата підтверджується матеріалами справи.

Суд не погоджується з розрахунком позивача, щодо вимог про стягнення відсотків у сумі 36 440,50 грн. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після спливу цього строку правовідносини сторін трансформуються з договірних в охоронні, які регулюються ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наголосила, що проценти, нараховані за ст. 625 ЦК України, мають виключно компенсаторний характер. Застосування договірної ставки, яка становить сотні відсотків річних, як санкції після закінчення строку кредитування спотворює правову природу цієї статті та призводить до вочевидь несправедливих результатів для позичальника, порушуючи баланс інтересів сторін.

12.08.2021 між сторонами було укладено кредитний договір зі строком дії 23 дні, тобто до 04.09.2021 року. За загальним правилом позовна давність становить три роки і її перебіг мав би закінчитись у вересні 2024 року.

Проте, відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину строки позовної давності були продовжені на строк дії такого карантину. Згодом, згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану (введеного 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022) строки позовної давності продовжуються на строк його дії. Закон, який скасував це продовження, набрав чинності лише 04.09.2025 року, отже, станом на момент подання позовної заяви строк позовної давності позивачем пропущено не було. Доводи відповідача у цій частині відхиляються.

З матеріалів справи вбачається, що кредит було видано на строк 23 дні. Позивач вимагає стягнути 36 440,50 грн відсотків, які продовжували нараховуватися щоденно за договірною ставкою після закінчення узгодженого терміну.

Суд звертає увагу на сталу та загальнообов`язкову правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Верховний Суд чітко встановив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення боргу. Після спливу цього строку права кредитодавця захищаються лише через застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України (стягнення 3% річних та інфляційних втрат), проте позивач вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків не заявляв.

Тому нарахування відсотків у сумі 36 440,50 грн поза межами узгодженого строку (23 дні) є неправомірним і задоволенню не підлягає. З відповідача підлягає стягненню лише залишок за тілом кредиту у розмірі 4500,00 грн, комісія у сумі 950,00 грн, а також відсотки, законно нараховані в межах 23-денного строку, в сумі 2875,00 грн.

Таким чином, загальна сума обґрунтованої заборгованості становить 8325,00 грн.

Позивач просить стягнути 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом та ціною позову.

Дана справа є малозначною, має типовий характер і розглядалася без виклику сторін.

Враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено частково в сумі 8325,00 грн. із заявлених 41890,50 грн, що складає 19,87%, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 481,40 грн (2422,40 грн х 19,87%).

Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 137, 141, 258, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4242291 від 12.08.2021 року у розмірі 8325 (вісім тисяч триста двадцять п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 4500,00 грн., заборгованості за комісією 950,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в межах строку кредитування 2875,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) гривня 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В. Тімошенко