Постанова № 136649867, 19.05.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1063/26

Провадження № 3/375/617/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 173-2 та за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року близько 21 год 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою та дав ляпас (не наніс тілесних ушкоджень), чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров`ю.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Того ж дня, ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: виражався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди його психологічному здоров`ю.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Постановою суду від 19 травня 2026 року справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повісткип про виклик до суду за місцем реєстрації та шляхом направлення СМС-повідомлення у додаток Viber.

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Враховуючи, що згідно частиною 2 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Як вбачається з аналізу змісту чинного законодавства, ознакою домашнього насильства є залежність потерпілого від кривдника чи значна перевага сил (фізичних, психологічних) того, хто чинить насильство.

Суб`єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім`ї.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністраивних правопорушень, передбачених частиною 1, 2 статті 173-2 КУпАП повністю підтверджується матеріалами, поданими уповноваженим органом, які досліджені суддею під час розгляду справи:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №848683, ВАД № 848682 від 23 квітня 2026 року та їх копіями, що складені відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1, 2 статті 173-2 КУпАП, які за формою та змістом відповідають вимогам статі 256 КУпАП;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , відповідно до якої рівень небезпеки кривдника низький; - формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_3 від 23 квітня 2026 року, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника низький;

- рапортом працівника поліції від 24 квітня 2026 року та його копіями;

- відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, доданими до протоколу про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, суддя доходить до переконання про доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за частиною 2 статті 173-2 та частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому з метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень та з урахуванням правил частини 2 статті 36 КУпАП суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення за частиною 2 статті 173-2 КУпАП як більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу.

Згідно із частиною 5 статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Щодо застосування заходів, передбачених статтею 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 лише адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених санкцією, передбаченою частиною 2 статті 173-2 КУпАП без застосування статті 39-1 КУпАП. Саме таке стягнення враховуючи викладені вище обставини, буде достатньою мірою відповідальності за вчинені правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Керуючись статтями 9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 173-2 та частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001,код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя О.В. Банах-Кокус

Постанова суду набирає законної сили ________

Постанову може бути пред`явлено до виконання до _______