Рішення № 136649805, 18.05.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. Справа № 370/2951/25

Провадження № 2/370/1039/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у с-щі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - ТОВ «Коллект центр», позивач), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позичальник, відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість за Договором № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р. у розмірі 32 062,41 грн та за Договором № 4012610 від 25.08.2021 р. у розмірі 16 703,00 грн, а всього 48 765,41 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.12.2018 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк», кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір № 010/0248/82/9181502, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» надало ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 15 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом - 42% річних, строк кредиту - 48 місяці по 12.12.2022 р.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, проте відповідач свої зобов`язання не виконав, не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом і має заборгованість.

Крім того, 25.08.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4012610, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 2 000 грн, строком на 15 днів з 25.08.2021 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом - 3.00 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, проте відповідач свої зобов`язання не виконав, не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом і має заборгованість.

В подальшому право вимоги заборгованості за кредитними договорами № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р. та № 4012610 від 25.08.2021 р. перейшло до позивача.

Враховуючи, що відповідач не виконав умови договорів, тому позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 10.10.2025 р. позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Копію ухвали суду від 10.10.2025 р. відповідачу надсилалися за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R067108261770 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, дата 02.03.2026 р.», що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 19.11.2025 р. витребовувалися докази, а саме: у Акціонерного товариства «ОЩАДБАНК» (код ЄДРПОУ 00032129, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд., 12-г): - Ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; - докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 2000,00 грн., які 25.08.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 25.08.2021 по 01.09.2021 р.; - інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; - інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 25.08.2021 по 01.09.2021 р.; - інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Витребувані докази надійшли до суду 18.12.2025 р. та приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

12.12.2018 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 010/0248/82/9181502, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» надало ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 15 000 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом - 42% річних, строк кредиту - 48 місяці по 12.12.2022 р., що підтверджується віповідним договором, випискою по рахунку.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту.

Отже, кредитодавець АТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за договором виконав, проте відповідач має заборгованість за Договором № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р. у розмірі 32 062,41 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 886,89 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16 175,52 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно договору факторингу № 114/2-19-F від 20.09.2019 р. та реєстру боржників, 20.09.2019 р. АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним Договором № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним Договором № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р.

Також, судом встановлено, що 25.08.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4012610, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 у позику грошові кошти в сумі 2 000 грн, строком на 15 днів з 25.08.2021 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом - 3.00 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z46132.

Також відповідачем підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Кредитодавець ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 25.08.2021 р.

Крім того, судом встановлено, що у АТ «ОЩАДБАНК» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну карту № НОМЕР_4 на яку зараховано кошти у сумі 2 000,00 грн за період із 25.08.2021 по 01.09.2021 р., номер телефону НОМЕР_3 міститься в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером.

На підтвердження вказаного АТ «ОЩАДБАНК» надано меморіальний ордер № 5059642511 від 27.08.2021 р. та виписку по рахунку.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором № 4012610 від 25.08.2021 р. не виконав та має заборгованість у розмірі 16 703,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14 703,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Загальний розмір заборгованості за вказаними кредитними договорами становить 48 765,41 грн.

29.11.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним Договором № 4012610 від 25.08.2021 р., що підтверджується договором факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 р. та Витягом з реєстру боржників.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним Договором № 4012610 від 25.08.2021 р., що підтверджується договором факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 р. та Витягом з реєстру боржників.

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, за вказаними кредитними договорами, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору.

При цьому, відповідач свої зобов`язання за договорами не виконав внаслідок чого утворилася заборгованість.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договорами зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання правничої (правової) допомоги від № 01-07/2024 від 01.07.2024 р. між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО; заявка на надання юридичної допомоги № 2346 від 01.08.2025 р.; витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 р.

Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 16 000,00 грн (надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000 грн (2 год.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартістю 12 000 грн (4 год.), які повністю підтверджені наданими належними доказами.

Суд зауважує, що даний спір є спором незначної складності, відноситься до малозначних, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому суд вважає, що надання консультацій та підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для особи, яка надавала юридичну допомогу дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу для їх вивчення.

При цьому, враховуючи, що відповідачем клопотання про їх зменшення не подавалося, а суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у вказаному розмірі.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договорами № 010/0248/82/9181502 від 12.12.2018 р. та № 4012610 від 25.08.2021 р. у розмірі 48 765,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2 422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору та 16 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 18.05.2026 р.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.В. Білоцька