Рішення № 136649660, 19.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3663/26

Провадження №2/367/5209/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №367/3663/26 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

В березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 7 603,69 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 25 січня 2025 року між ОСОБА_1 та НАСК «ОРАНТА» укладений договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс 226717957), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 . 03.10.2025 року сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Опель, державний номерний знак НОМЕР_2 . Винним у спричиненні ДТП, а саме незабезпеченості технічного стану автомобіля визнано ОСОБА_1 . Відповідно до калькуляції № 25-04-3491, страхового акту №ОЦВ-СП-25-04-34911/1 від 03.11.2025 року, розрахунку суми страхового відшкодування та платіжної інструкції № 66764 від 03.11.2025 року, розмір виплаченого страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 за пошкоджене авто «Опель», державний номерний знак НОМЕР_2 , склав 7 603,99 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача..

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача подано заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення судом не заперечує.

Відповідач про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6ст. 187 ЦПК України. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Суд, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03 жовтня 2025 року о 16 год. 310 хв. в м. Кам`янське (Дніпродзержинськ), пр.-т Відродження (Аношкіна), 22 Б, водій, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , буксируючи автомобіль Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , допустив від`єднання буксиру вального тросу, який ударив у передні ліві двері автомобіля Opel, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Станом на час вчинення ДПТ, цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_1 , було застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( Поліс 226717957).

На виконання умов укладеного з відповідачем договору за даним страховим випадком потерпілій особі в ДТП було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 603,99 грн (а.с.27-29).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою(п. 1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 37.1 (г) статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації.

З огляду на зазначене, те, що сплата ПАТ НАСК « ОРАНТА» потерпілій особі страхового відшкодування, а також вартість послуг аварійного комісара підтверджені матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних щодо стягнення з відповідача на користь позивача, в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 7 603,69 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 43, 49, 76-81, 141, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» страхове відшкодування у розмірі 7 603 ( сім тисяч шістсот три) гривні 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» судовий збір у розмірі 3 328 ( три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія « ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 з.

Суддя М.П. Одарюк