Рішення № 136649574, 13.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"13" травня 2026 р. Справа № 363/5212/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Лещенко І.А.,

за участі представника позивача Шерстневої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, посилався на невиконання відповідачем умов кредитного договору № KIY0GA00000035 від 03 вересня 2007 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 42 294,25 доларів США. Зазначив, що на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між сторонами 03 вересня 2007 року укладено договір іпотеки № KIY0GA00000035, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак реалізувати предмет іпотеки у спосіб, визначений судовим рішенням, тобто не в примусовому порядку, банк позбавлений можливості. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання та наявністю непогашеної заборгованості за межами строку кредитування, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми боргу у вигляді тіла кредиту в розмірі 42 294, 25 доларів США, що за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року становить 6 215,52 доларів США.

Представник позивача в суді позов підтримала та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду повторно не прибув, участь у розгляді справи в суді не взяв, відзиву не подавав.

За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 03 вересня 2007 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KIY0GA00000035, за умовами якого кредит надається в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, винагороди в зазначені даним договором строки.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.2.2, 2.2.4, позичальник зобов`язується: сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 7.1, 2.3.1 2.3.3, 3.1, 3.2 Договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строках, передбачених п.п. 7.1 та 2.3.3 цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1 змінної частини даного Договору.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 03 вересня 2007 року по 04 вересня 2017 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії (далі кредит) на споживчі цілі в розмірі 45 000 доларів США, а також у розмірі 5 210 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбаченого п.п. 2.1.3, 3.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця і період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2 Договору. Періодом сплати вважати період з 03 по 09 число кожного місяця.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку. Щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 714,81 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Для виконання даного Договору банк відкрив позичальнику рахунок № НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості; кредитний рахунок № НОМЕР_2 ; рахунок по відсотках № НОМЕР_3 ; рахунок обліку винагороди № НОМЕР_4 .

03 вересня 2007 року в забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № KIY0GA00000035, за умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

11 квітня 2013 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області, яке набрало законної сили (справа №2-39/13), позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №?KIYOGA00000035 від 03 вересня 2007 року в розмірі 103 181, 86 доларів США, (за курсом 7,993 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 07 лютого 2013 року складав 824 732 грн.) звернуто стягнення на будинок загальною площею 50,00 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , виселено зі зняттям з реєстраційного обліку в Управлінні Державної міграційної служби Київської області.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки за договором кредиту відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором №?KIYOGA00000035 від 03 вересня 2007 року, станом на 23 січня 2013 року заборгованість останнього становила 103 181, 86 доларів США, з якої:

- 42 235, 85 доларів США заборгованість за кредитом;

- 27 953,54 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 4 050 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 28 942, 47 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

22 травня 2013 року на підставі вказаного вище рішення Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчий лист №2-39/2013.

12 липня 2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Вишгородського районного управління юстиції Мовчун Т.С. в прийнятті до провадження виконавчого документу №2-36/2013 та у відкритті виконавчого провадження №38776536 відмовлено.

Підставами для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є невідповідність виконавчого документа вимогам закону, а саме: відсутність чіткого визначення осіб, які підлягають виселенню, невизначеність порядку виконання рішення щодо виселення (з наданням іншого житла чи без такого), а також покладення у виконавчому документі кількох дій, частина з яких не може бути виконана державним виконавцем у межах виконавчого провадження.

29 жовтня 2014 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області, яка набрала законної сили (справа №363/3996/14-ц) у задоволенні зави АТ КБ «Приват Банк» про роз`яснення рішення суду у справі за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки за договором кредиту, відмовлено.

25 червня 2015 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області, яка набрала законної сили (справа №2-39/13), у задоволенні зави АТ КБ «Приват Банк» про зміну способу та порядку виконання рішення суду відмовлено.

Із Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №5005831835829 від 09 квітня 2026 року вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1

Отже, станом на час розгляду даної справи рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року у справі № 2-39/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки та погашення заборгованості за кредитним договором у визначений судом спосіб не виконано, а заборгованість відповідача перед позивачем залишається непогашеною.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № KIY0GA00000035 від 03 вересня 2007 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 04 лютого 2026 року становить 146 038 доларів США, з якої: 42 294, 25 грн. заборгованість по тілу кредиту, 72 154, 76 доларів США заборгованість по відсоткам, 9 088, 99 доларів США заборгованість з комісії, 22 500 доларів США пеня.

Відповідно до розрахунку 3% річних за прострочення невиконаного грошового зобов`язання по поверненню тіла кредиту за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року, така сума становить 6 215, 52 доларів США.

Отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором №KIY0GA00000035 від 03 вересня 2007 року підтверджується обставинами встановленими у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року, довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №10.3-3/0432 від 07 листопада 2011 року, а також виписками по рахункам ОСОБА_1 , зокрема № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 за період з 03 вересня 2007 року по 23 січня 2026 року.

Надати первинні бухгалтерські документи, зокрема меморіальний касовий ордер про отриманням відповідачем готівкової суми кредиту в касі банку, позивач позбавлений можливості, оскільки кредитна справа № KIY0GA00000035 перебувала на зберіганні в архіві АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Львів, вул. Північна, буд. 2, яка 05 жовтня 2025 року знищена внаслідок пожежі та руйнування будівлі «Центру обробки документів» через військову агресію РФ на території України.

Зазначені обставини підтверджується даними довідки АТ КБ «Приват Банк» від 09 квітня 2026 року, листом Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області №5823.1-2202/58233 від 15 жовтня 2025 року та актом про пожежу, складеним 06 жовтня 2025 року Львівським міським управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і в разі його порушення повинен сплатити суму боргу на вимогу кредитора.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що в передбачений кредитним договором строк до 04 вересня 2017 року відповідач кредитні кошти в розмірі 42 235,85 доларів США не повернув, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, на яку позивач згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в праві нараховувати 3 % річних за період з 05 вересня 2017 року по 23 лютого 2022 року.

У той же час, підстав для стягнення 3% річних за правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахованих за період з 02 квітня 2017 року по 04 вересня 2017 року, судом не встановлено.

Із матеріалів справи та поданих розрахунків вбачається, що проценти за користування кредитними коштами банком нараховано протягом всього часу дії кредитного договору. Нарахування процентів після закінчення строку кредитування, тобто з 05 вересня 2017 року, його умовами не передбачено.

Отже, нарахування 3% річних, починаючи з 02 квітня 2017 року, тобто до закінчення строку дії кредитування, на вимогах Закону і обставинах справи не ґрунтується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов?язання) забезпечує ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Право нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, до спливу строку кредитування, тобто до 04 вересня 2017 року, між сторонами існували регулятивні правовідносини, в межах яких підлягали нарахуванню проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Право на нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання по поверненню тіла кредиту в розмірі 42 235,85 доларів США, у банка виникло, починаючи з 05 вересня 2017 року.

Відтак, правові підстави для нарахування 3% річних з 02 квітня 2017 року, а не з часу завершення строку кредитування (виникнення прострочення повернення кредитних коштів), тобто з 05 вересня 2017 року, в позові необґрунтовані, є безпідставними, на фактичних обставинах справи, виниклих спірних правовідносинах та вимогах Закону не ґрунтуються.

Водночас, вимоги про стягнення 3 % річних за період після спливу строку кредитування є правомірними та відповідають характеру спірних правовідносин і вимогам ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 за період з 05 вересня 2017 року по 23 лютого 2022 року, становить 5 673,22 доларів США.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Відтак, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 816 грн. 42 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у вигляді 3% річних в розмірі 5 673,22 (п`ять тисяч шістсот сімдесят три, двадцять два) доларів США.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 42 (сорок дві) коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя